Господарські операції і факти в обліку

Господарські операції і факти в обліку

Господарська діяльність підприємства являє собою сукупність господарських операцій.

Господарська операція – дія або подія, що викликає зміну в структурі активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства.

Кожній господарській операції притаманні наступні ознаки:

-                  час і місце здійснення господарської операції;

-                  об’єкти, що складають господарську операцію (речовинні елементи, гроші, цінні папери, майнові права тощо);

-                  суб’єкти (юридичні та фізичні особи);

-                  ціни, норми, розцінки, що використані при оформленні господарської

операції.

За місцем здійснення операції можна розділити на:

-                    операції, здійснювані на підприємстві;

-                    операції, здійснювані між підприємствами в межах держави;

-                    операції між підприємствами різних держав.

Усі господарські операції оформляються документально.

Як свідчить практика, одні операції – швидкоплинні, інші здійснюються тривалий час. У бухгалтерському обліку знаходять відображення тільки завершені господарської операції.

На практиці бухгалтер повинний вирішувати три питання щодо господарської операції:

1)             коли здійснилася господарська операція (проблема ідентифікації);

2)             вартісний вираз господарської операції (проблема оцінки);

3)             як класифікувати господарську операцію (проблема класифікації). Класифікація господарської операції вимагає економічної і юридичної її характеристики.

Господарські операції являють собою дію, спрямовану на досягнення певних результатів.

При цьому деякі явища, що впливають на активи і зобов'язання підприємства, виникають не в результаті господарської операції. Їх прийнято називати господарським фактом.

Господарським фактом може бути:

-                  перехід власності від одного власника до іншого у володіння, розпорядження або використання;

-                  втрата власності внаслідок стихійного лиха або форс-мажорних обставин.

Господарські операції підлягають:

1)             Спостереженню (за допомогою інвентаризації або через документи);

2)             Вимірюванню господарських засобів і процесів;

3)             Реєстрації шляхом відображення інформації на різних носіях;

4)             Групуванню, тобто поділу зібраних даних на класифікаційні групи;

5)             Балансовому узагальненню, що включає операцію забезпечення тотожності між взаємно контрольованими підсумками.

В процесі спостереження з'ясовується зміст облікового етапу і формується його назва і назва доказів. (Доказ у перекладі з латинської

«documentum» – документ).

В процесі реєстрації забезпечується доказовість господарського факту шляхом складання матеріального носія доказу – документа (папір, дискета, магнітофонна плівка), де зафіксована інформація для доказу.

У процесі угруповання здійснюється систематизація даних носіїв інформації (документів) методом подвійного запису (відповідно до вимог управління) у спеціальних формах (облікових регістрах).

У процесі узагальнення складається баланс на підставі різних облікових регістрів, контрольних і аналітичних таблиць. Баланс є формою фінансової звітності, що максимально узагальнює і дозволяє контролювати результати обліку.