Лекция на тему: Основи організації обліку праці та її оплати

Лекция на тему:

Основи організації обліку праці та її оплати

Заробітна плата, як основне джерело грошових доходів праців­ників та основний мотиваційний механізм їх трудової активнос­ті, відіграє стратегічну роль у соціально-економічному механізмі ринкової економіки. Нарахування заробітної плати у відповідності із затратами праці, її своєчасна і повна виплата забезпечують до­бробут працівників, а тому і соціальну стабільність у суспільстві. Це визначає організацію обліку праці та її оплати є однією з най­важливіших ділянок облікової роботи.

Основними завданнями та об'єктами організації обліку праці та її оплати є:

- облік робочого часу та контроль за його використанням, облік виробітку робітників та контроль за виконанням норм виробітку;

-  узагальнення заробітної плати за її видами і формами та об'єктами обліку витрат;

-  облік розрахунків з працівниками по заробітній платі та ін­ших виплатах;

- організація виплати заробітної плати;

організація роботи апарату бухгалтерії (відділу обліку праці і заробітної плати).

Об'єкти організації обліку праці та її оплати за складом іден­тичні на усіх підприємствах, але на технологію обліку та роботу бухгалтерії впливають особливості технології та організації вироб­ництва, від яких вона безпосередньо залежить. Організація обліку праці та її оплати на підприємстві полягає у виборі та впроваджен­ні у практику методів (прийомів, способів) збирання та обробки ін­формації, а також технічних засобів обліку та оргтехніки, які най­більш відповідають організаційно-технічним умовам і дозволяють з найменшими затратами у визначені терміни одержати інформа­цію, що необхідна для управління підприємством.

Для раціональної організації обліку праці та її оплати на під­приємстві необхідно забезпечити певні передумови:

-  детальне планування праці та заробітної плати на основі науково обґрунтованих норм часу, виробітку, тощо; сучасну оптимальну організацію і технологію виробництва;

-  наявність висококваліфікованих бухгалтерів та сучасної комп'ютерної техніки.

Проект організації обліку праці та її оплати складається з таких частин: загальні положення; організація обліку відпрацьованого робочого часу; організація обліку виробітку; організація узагаль­нення заробітної плати; організація виплати заробітної плати та організація роботи апарату бухгалтерії (табл. 5. і).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оплату праці» орга­нізація обліку праці на підприємстві ґрунтується на: законодавчих та інших нормативних документах;

генеральній угоді на державному рівні; галузевих, регіональних угодах; колективних та трудових договорах.

Основою організації оплати праці є тарифна система, що включає: тарифні сітки;

тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Таблиця 5.1

Проект організації обліку праці та її оплати

Оплата праці здійснюється за погодинною або відрядною сис­темами (рис. 5.1).

Основна заробітна плата залежить від норм часу, виробітку, обслуговування та тарифних ставок, окладів, розцінок для праців­ників і посадових окладів для службовців, запроваджених на під­приємстві, тому необхідно забезпечити встановлення оптималь­них, об'єктивних економічно обґрунтованих норм праці, які б сти­мулювали зростання її продуктивності. За допомогою додаткової заробітної плати стимулюється праця понад встановлені норми, трудові успіхи й винахідливість, а також робота в особливих умо­вах (шкідливі та небезпечні виробництва). Величина інших заохо­чувальних і компенсаційних виплат безпосередньо залежить від стажу роботи працівника на підприємстві та його трудових успі­хів. Для того, щоб рівень оплати праці кожного працюючого відповідав його трудовим зусиллям за кількістю та якістю праці, необ­хідно встановлювати такі види і системи заробітної плати, які від­повідають організації і технології виробництва на підприємстві.

Для регулювання праці та її оплати на підприємстві розробля­ють внутрішні регламенти (Колективний договір, штатний роз­пис та Положення про оплату праці й Положення про преміюван­ня) . їх положення адаптують до специфіки технології виробництва та управління. Положення про оплату праці визначає засади сис­теми оплати праці на підприємстві, її види та форми. Ним регла­ментують:

-  загальні принципи організації оплати праці на підприєм­стві;

-  системи й форми оплати праці різних категорій працівників;

-  штатний розклад працівників підприємства;

-  побудову тарифної системи оплати праці по посадах і робо­чих професіях (тарифні ставки, посадові оклади або відряд­ні розцінки);

-  систему преміювання та заохочення.

В заключній частині викладають порядок і строки перегля­ду системи оплати праці на підприємстві та порядок оскарження працівниками заробітної плати.

Тарифні сітки та схеми посадових окладів розробляються без­посередньо на підприємстві, затверджуються власником або упо­вноваженим ним органом та погоджуються з профспілковим комі­тетом (чи іншим органом, уповноваженим представляти трудовий колектив). Посадові оклади керівникам структурних підрозділів, професіоналам, фахівцям та технічним виконавцям, а також ро­бітникам установлює власник або уповноважений ним орган від­повідно до посади, робочої професії й кваліфікації працівника.

Постійна інформація з обліку праці та її оплати включає такі норми та нормативи: норми виробітку робітників, норми об­слуговування технологічного обладнання, нормативи чисельності робочих бригад, штатний розклад, норми оплати праці (денні та часові тарифні ставки, відрядні розцінки, місячні ставки та окла­ди, нормативи доплат, нарахування премій, тощо); носії вхідної інформації з обліку особового складу (особові картки, накази про рух особового складу, накази про відпустку, преміювання, тощо), нормативи визначення податку з доходів фізичних осіб та інших утримань із заробітної плати; нормативи відрахувань на соціальне страхування від фонду заробітної плати, тощо.

Важливою складовою постійної інформації є шифри і коди об­лікових номенклатур. їх поділяють на дві групи. До першої нале­жать шифри, що використовуються у багатьох облікових завдан­нях (структурного підрозділу, об'єкта калькулювання, категорії працівників), до другої - ті, що використовуються лише для нара­хування заробітної плати (види доплат та утримань, податків, ви­конавчих листів).

Облік особового складу та його руху організується відділом кадрів, але його окремі питання тісно пов'язані із бухгалтерським обліком. Зокрема, для нарахування заробітної плати використову­ють документи про призначення працівників на певну посаду або робоче місце, їх переведення на інші посади, надання відпусток, преміювання, тому терміни і порядок їх представлення узгоджу­ються з бухгалтерією. Форми первинних документів з обліку руху особового складу («Наказу (розпорядження) про прийняття на ро­боту» (форма № П-1); «Особової картки працівника» (форма № П-2); «Наказу (розпорядження) про надання відпустки» (форма № П-3); «Наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)» (форма № П-4) затверджені нормативними докумен­тами. Форми інших документів, наприклад, обхідного листка при звільненні, акту про присвоєння вищого розряду розробля­ються на підприємстві. У відділі кадрів обов'язково формується особова справа для кожного працівника. У ній крім документів, що підтверджують його освіту або кваліфікацію зберігається ко­пія ідентифікаційного номера та копії довідок або посвідчень, які надають право на додаткові види оплати праці або пільги в опо­даткуванні. За кожним підрозділом підприємства ведуть Відомість обліку особового складу, до якої записують усі відомості про пра­цівників.

Організація обліку праці та її оплати включає: організацію документування відпрацьованого робочого часу; організацію до­кументування виробітку; організацію аналітичного і синтетично­го обліку заробітної плати як у розрізі працівників, так і у цілому по підприємству, організацію виплати заробітної плати, узагаль­нення інформації у формах фінансової та статистичної звітності, а також організацію роботи апарату бухгалтерії з обліку праці та її оплати (рис. 5.2).

Для організації обліку праці та заробітної плати необхідно роз­робити облікові номенклатури. При їх формуванні необхідно вихо­дити із потреб управління фондом заробітної плати за її видами, формами і категоріями працюючих, а також переліку показників як фінансової, так і статистичної звітності (табл..5.2).

Таблиця 5.2

Перелік номенклатур з обліку праці та її оплати

Для нарахування заробітної плати кожному працівнику та про­ведення розрахунків за нею на документах потрібно вказувати усі показники, необхідні для одержання підсумків у людино/годинах, людино/днях і заробітної плати у розрізі категорій працюючих, видах робіт, видах продукції, місцях та центрах виникнення ви­трат. Організація руху документів повинна охоплювати час і шлях від першого запису у документі до його здачі до архіву (наприклад, від відкриття наряду до його здачі у бухгалтерію). Організація пер­винного, аналітичного і синтетичного обліку повинні бути послі­довними складовими єдиної системи обліку.

Особливістю організації обліку праці та її оплати є необхідність суворого дотримання термінів виплати заробітної плати, перед­бачених Колективним договором. Усі документи з обліку відпра­цьованого робочого часу та виробітку складаються у виробничих підрозділах, тобто поза межами бухгалтерії, тому необхідно забез­печити їх своєчасне надходження до бухгалтерії. Для цього роз­робляють графіки документообігу та впроваджують певні органі­заційні заходи, ідо забезпечують неухильне дотримання усіма виконавцями зазначених у них термінів, у тому числі і матеріальна відповідальність.