Лекция на тему: ПРИТЯГУЄМО ПРАЦІВНИКА ДО МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ОСНОВНІ ПРАВИЛА

Лекция на тему:

ПРИТЯГУЄМО ПРАЦІВНИКА ДО МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ОСНОВНІ ПРАВИЛА

Отже, якщо в ході інвентаризації була виявлена нестача або пошкодження товарно-матеріальних цінностей, заподіяну матеріальну шкоду може бути стягнено з винних у цьому осіб. Однак для такого стягнення необхідно дотриматися ряду правил, установлених трудовим законодавством. Про ці правила ми й розповімо в консультації.

Алгоритм дій при стягненні шкоди із працівника

Стягнення матеріальної шкоди із працівника передбачає поетапне виконання ряду дій.

Етап 1. Установлення факту заподіяння матеріальної шкоди. Виявлений факт повинен бути зафіксований у відповідних бухгалтерських документах. При проведенні інвентаризації таким документом буде акт інвентаризації.

Етап 2. Проведення службового розслідування. Як правило, розслідуванням фактів нестач і пошкоджень майна, виявлених у ході інвентаризації, займається інвентаризаційна комісія. Як варіант – окремим наказом може бути призначена комісія з розслідування. Комісія одержує письмові пояснювальні від працівників, які можуть мати відношення до даної події, вивчає матеріали бухгалтерського обліку, визначає розмір заподіяної шкоди й установлює винних осіб. За результатами розслідування зазвичай складається висновок комісії.

Етап 3. Прийняття рішення про порядок стягнення шкоди. Шкода може бути стягнена двома способами: шляхом видання наказу по підприємству або шляхом подання позову до суду. При прийнятті рішення слід урахувати:

·                     хто визнаний винним у завданні шкоди;

·                     які розміри збитку та середнього заробітку винних працівників;

·                      чи відносяться винні працівники до категорії осіб, яких можна притягнути до повної матеріальної відповідальності (детальніше про це див. на с. 68-69 цього видання);

·                     продовжують винні у шкоді особи працювати на підприємстві чи звільнилися.

Притягуючи працівників до матеріальної відповідальності, урахуйте також, що заходи відповідальності застосовуються тільки при виконанні таких умов (ст. 130 КЗпП):

·                     працівник порушив трудові обов'язки;

·                     підприємству заподіяно пряму дійсну шкоду;

·                     є причинний зв'язок між порушенням і шкодою;

·                     працівник винен у заподіянні шкоди.

До працівників не може бути застосована матеріальна відповідальність за шкоду, яка належить до категорії нормального виробничого ризику. Також не можна стягнути із працівників шкоду у вигляді упущеної вигоди підприємства.

Якщо шкода стягується шляхом видання наказу…

Якщо прийнято рішення стягнути шкоду шляхом видання відповідного наказу, то при цьому слід пам'ятати, що:

·                   наказ про стягнення із працівника матеріальної шкоди може бути виданий, якщо розмір шкоди не перевищує середнього заробітку винного працівника;

·                   працівника необхідно ознайомити з наказом під підпис;

·                   наказ повинен бути виданий не пізніше двох тижнів із дня виявлення шкоди, а утримання можна здійснювати після закінчення 7 днів із моменту ознайомлення працівника з наказом (ст. 136 КЗпП);

·                   при здійсненні утримань із зарплати працівника потрібно дотримуватися обмежень розміру таких утримань, установлених ст. 128 КЗпП: як правило, сума утримання не повинна перевищувати 20 % зарплати, а в окремих випадках – не більше 50 %.

Зразок наказу про притягнення до матеріальної відповідальності можна знайти в ПК, 2015, № 18, с. 16.

Якщо шкода стягується шляхом подання позову до суду…

До суду за стягненням матеріальної шкоди із працівників, винних у крадіжках і пошкодженнях майна, доведеться звертатися, якщо:

·                   шкода перевищує розмір середньомісячного заробітку працівника;

·                   працівник, який заподіяв шкоду, звільнився;

·                   пропущено строк видання наказу про відшкодування матеріальної шкоди.

Щоб одержати відшкодування шкоди, підприємству необхідно подати до суду позовну заяву про стягнення суми шкоди з винного працівника. Памятайте: строк позовної давності для таких позовів – 1 рік із дня виявлення шкоди (ст. 233 КЗпП).

До позовної заяви необхідно додати документи, що підтверджують розмір шкоди, вину працівника та інші документи, що мають відношення до справи. Як роз'ясняє ВСУ (п. 23 Постанови № 14), при поданні позову про відшкодування матеріальної шкоди вам знадобляться відповідні докази, якими, зокрема, можуть бути:

·                   дані бухгалтерського обліку та інші документи про наявність і розмір прямої дійсної шкоди: матеріали інвентаризації, акти ревізії та облікові документи, акти та інші документи про нестачу, пошкодження, втрату, знищення майна, висновок бюро товарних експертиз, довідки та інші документи про вартість майна, розмір зайво здійснених грошових виплат, а також сум, витрачених на придбання, відновлення майна, задоволення претензій третіх осіб і т. п.;

·                   докази про порушення винним працівником обов'язків за трудовим договором і наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і шкодою, яку заподіяно, час виявлення цього зв'язку: пояснення працівника, акти й доповідні записки службових осіб, матеріали службових перевірок, вирок суду або постанова органу розслідування, наказ за результатами перевірки даного випадку, висновки компетентних органів або експертизи про допущені порушення і причини шкоди, документи про трудові обов'язки працівника;

·                   інші докази, які мають значення для визначення виду матеріальної відповідальності й розміру сум, що підлягають стягненню: договір про повну індивідуальну або колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, довіреності або інші разові документи на одержання працівником під звіт матеріальних цінностей, дані про заподіяння працівником шкоди в нетверезому стані, розрахунки розподілу шкоди між членами бригади, довідки про тарифну ставку працівника при бригадній матеріальній відповідальності або його заробітку за два календарних місяці, що передують заяві вимог про відшкодування шкоди, в інших випадках – довідки про склад родини працівника, наявність у нього цінного майна (будинку, автомобіля тощо), підсобного господарства, інших доходів; дані про умови праці та зберігання матеріальних цінностей, доповідні записки працівника із цих питань.

Добровільне відшкодування шкоди працівником

У деяких випадках (це найбільш оптимальний варіант для підприємства) працівник хоче погасити заподіяну шкоду добровільно і самостійно (тобто без утримання із заробітної плати).

Для цього працівник може внести суму шкоди в касу (оформляються відповідні касові документи) або відремонтувати пошкоджене майно чи передати рівноцінне (така можливість передбачена ч. 5 ст. 130 КЗпП).

На практиці, щоб документально зафіксувати факт добровільного погашення шкоди, працівник пише про це

заяву із зазначенням дати, суми шкоди і способу його погашення.

Визначення розміру шкоди

Основні правила визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, викладено в ст. 1353 КЗпП, а саме:

·                   розмір шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за винятком зносу за встановленими нормами;

·                   при розкраданні, нестачі, навмисному знищенні або зіпсутті матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди, з урахуванням ПДВ, акцизного податку і т. д. (ст. 1353 КЗпП);

·                   на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або нестачею продукції і товарів, визначається за цінами, установленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.

В окремих випадках, передбачених спеціальними нормативними документами, розмір шкоди визначається в особливому порядку, у тому числі в кратному обчисленні. Так, розмір шкоди при розкраданні, знищенні, зіпсутті, нестачі або втраті дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей визначається згідно із Законом № 217. Наприклад, сума шкоди, завданої в результаті недбалості в роботі з дорогоцінними металами, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначається у двократному розмірі вартості таких металів.

Ще один документ, на який слід звернути увагу при визначенні розміру збитку, – Порядок № 116, згідно з яким:

·                   розмір шкоди при розкраданнях, нестачах, знищенні (псуванні) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки, зокрема згідно з нормами Закону № 2658. Така оцінка проводиться експертом, що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, або суб'єктом господарювання, який має сертифікат суб'єкта оцінної діяльності і на якому працює хоча б один експерт (ст. 5 Закону № 2658);

·                   при нанесенні майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державної (комунальної) частки у статутному капіталі розмір шкоди визначається за методикою оцінки майна, затвердженою Кабміном. У цьому випадку застосовується Методика № 1891.

ВИСНОВКИ

При стягненні із працівників матеріальної шкоди, виявленої в ході інвентаризації, слід дотримуватися основних правил, установлених трудовим законодавством. Ці правила стосуються поділу матеріальної відповідальності на повну та обмежену, строків видання наказу про відшкодування шкоди, а також порядку визначення розміру матеріальної шкоди.