Лекция по теме: Добровільні об'єднання підприємницьких структур

Лекция по теме: 

Добровільні об'єднання підприємницьких структур

Різноманітні підприємницькі утворення (структури) мають пра­во на засадах добровільності об'єднувати свою інноваційну, маркетингову, виробничу, постачальницько-збутову, фінансову і соціальну діяльність. Нагромаджений світовий та вітчизняний досвід господарювання свідчить, що підприємницькі структури інституціонального типу можуть створювати різні за цілями і принципами добровільні об'єднання. В Україні найбільш поширеними і ефектив­но діючими можна вважати асоціації (союзи, спілки), консорціуми, концерни, холдинги. Стислу характеристику цих об'єднань юридич­них осіб можна подати так:

• асоціація (союз, спілка) — найпростіша форма договірного об'єднання підприємств та інших підприємницьких структур з ме­тою постійної координації господарської діяльності. Асоціація (союз) не має права втручатися у виробничу і комерційно-фінансову діяльність будь-кого з її учасників (членів). Звичайно за кількістю членів асоціації менші за союзи (спілки). Останні можуть створюва­тися на загальнодержавному рівні й охоплювати сотні або тисячі членів. Наприклад, у нашій країні успішно функціонує Український союз промисловців і підприємців (УСПП), який об'єднує понад 17
тисяч членів і практично в усіх регіонах має свої філії; основна його
мета—сприяти захисту інтересів товаровиробників;

• консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового і
банківського капіталу для реалізації певної підприємницької ідеї та
досягнення загальної мети (здійснення спільного значного іннова­ційно-інвестиційного або іншого господарського проекту). Членами
(учасниками) консорціуму можуть бути не лише окремі державні і приватні фірми, а й цілі держави (наприклад, існує Міжнародний консорціум супутникового зв'язку);

• концерн — організаційна форма статутного об'єднання підприємницьких структур, що характеризується органічним по­ єднанням власності та контролю; об'єднання відбувається найчас­тіше на основі використання принципу диверсифікації виробництва або інших видів колективної діяльності, коли організаційне утворен­ня у формі концерну інтегрує підприємства й установи (промис­ловість, транспорт, торгівля, організації науки і наукового обслуго­вування, фінансово-кредитної системи). Суб'єкти господарювання, що входять до складу новоствореного концерну, звичайно втрача­ють свою економічну самостійність. У сучасних умовах значно збільшується кількість міжнародних концернів;

Таблиця 1 - Порівняльна характеристика основних елементів механізму функціонування різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності

• холдинг— специфічна організаційна форма об'єднання інвести­ційних ресурсів, державницьке утворення, що безпосередньо не зай­мається виробничо-господарською діяльністю, а спрямовує свої фінансові кошти для придбання контрольного пакета акцій інших підприємств (акціонерних товариств), які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання. Це дає право холдинг-компанії здійснювати контроль за діяльністю тих підприємств, контрольний пакет акцій яких вона має у власності. Об'єднані у холдингу суб'єкти підприємництва зберігають свою юридичну самостійність, проте
вирішення ключових питань їхньої діяльності належить холдинговій
компанії.

Становлення й активний розвиток вищезазначених інтегрованих підприємницьких структур сприятимуть зростанню ефективності всієї сучасної системи господарювання.