Лекция по теме: Страхування у підприємницькій діяльності

Лекция по теме:

Страхування у підприємницькій діяльності

Найбільш важливим і найбільш поширеним прийомом зни­ження ступеня ризику є його страхування, оскільки найсерйозні­ші економічні ризики страхуються за допомогою зовнішнього страхування.

Страховий захист таких ризиків забезпечують спеціальні стра­хові компанії (страхувальники), що залучають кошти страхува­льників і використовують їх для відшкодування понесених ними збитків при виникненні певних обставин.

Зміст страхування виражається в тому, що підприємець гото­вий відмовитися від частини своїх доходів, аби уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зведення ступеня ризику до нуля.

Страховою вартістю підприємницького ризику є сума збитків від підприємницької діяльності, які страхувальник поніс би при настанні страхового випадку. Тому в процесі керування ризиками підприємства, пов'язаними з їх зовнішнім страхуванням, основна увага має приділятися узгодженню розміру страхових платежів. Цей розмір визначається такими факторами:

— розміром страхової суми, що відшкодовується;

— загальним періодом страхування;

— страховими тарифами (при добровільному страхуванні ці
тарифи розробляє страхова компанія).

У страховому договорі має бути погоджений також розмір франшизі (мінімальної некомпенсованої страхувальником части­ни збитку, понесеного страхувальником). Широке використання різноманітних форм профілактики і страхування господарських ризиків дозволяє істотно знизити розмір можливих фінансових втрат підприємства в умовах нестабільної економіки й частої зміни кон'юнктури ринку.

Купуючи страховку, підприємства передають ризик страховій компанії, яка готова платити за певні види збитків. За ці послуги вона отримує гонорар.

Розрізняють не страховані та страховані ризики.

Нестрахований ризик — це ризик, страхування якого не пого­диться взяти на себе практично жодна страхова компанія через те, що ймовірність пов'язаних із цими збитків майже непередбачувана. Ризики, пов'язані з можливими діями уряду чи змінами загальної економічної ситуації, рідко страхуються страховими компаніями.

Страхований ризик — це ризик, який страхова компанія гото­ва взяти на себе, рівень допустимих збитків для котрого легко ви­значається.

Зниження розміру та рівня ризику — не тільки вибір і викори­стання методів з управління ризиком. Це ще й прогнозування, ор­ганізація, регулювання, координація, стимулювання й контроль.

При прийнятті рішень, пов'язаних із ризиком, підприємець має враховувати об'єктивні та суб'єктивні фактори. Особа, яка приймає рішення, пов'язане з ризиком, повинна мати такі риси, як оригінальність мислення, агресивність, самостійність тощо.

Щоб організувати в сучасних умовах прибуткову справу, під­приємець повинен мати належну фахову підготовку, а також не­обхідні знання в галузі економіки, політики, психології, юрис­пруденції, організації виробництва та вміти співпрацювати з ученими, фахівцями з маркетингу, власниками капіталу.

Граничні випадки рішень, пов'язаних із ризиком, — перестра­хування та авантюризм. При перестрахуванні ризик зводиться до нуля, авантюризм приводить до максимально можливого ризику. Перестрахування може привести до заниженого ефекту, авантюризм — до неотримання запланованого результату, викликаного надмірним ризиком. Необхідно знати оптимальне рішення, яке б містило обґрунтований розрахунком ризик. Слід використовува­ти переваги наукового прогнозування. Обґрунтований ризик майже завжди виправданий. Він підвищує ефективність підпри­ємницької діяльності. У ринкових відносинах процеси виробниц­тва, споживання, обігу продукції орієнтують підприємців на від­повідну поведінку в умовах невизначеності та ризику. Вдалі рі­шення винагороджують підприємця прибутком, а невдалі — бан­крутством.