ЛЕКЦІЯ 31. Система електронних платежів
Система електронних платежів (СЕП) - державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки, заснована на безпаперовій технології розрахунків і передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.
Основою для розробки СЕП стало протокольне доручення Верховної Ради України "Про розробку й введення в дію Системи електронних розрахунків у банківській сфері" від 17.06.1993 p., з 1 січня 1994 р. СЕП впроваджена в банківську систему України. Розроблювачем СЕП є Національний банк України.
НБУ як центральний банк країни бере безпосередню участь у міжбанківських розрахунках і організовує їх. Саме НБУ є гарантом платіжної системи в цілому й системи міжбанківських електронних платежів зокрема . Інші банки України як учасники міжбанківських розрахунків несуть солідарну відповідальність за їхній стан і діють відповідно до нормативним актам НБУ й договорів учасників міжбанківських розрахунків.
Основу існуючої системи міжбанківських розрахунків України становить мережу розрахункових палат НБУ, що була створена відповідно до постанови Правління НБУ від 16.07.1993 р. № 57. Вона складається з територіальних розрахункових палат (ТРП) і Центральної розрахункової палати (ЦРП), які функціонують на базі застосовуваної системи бухгалтерського обліку й звітності НБУ.
Територіальна розрахункова палата - це підрозділ ТУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у границях відповідного регіону. Територіальні РП обслуговують комерційні банки та інші установи, для яких відкрито кореспондентські рахунки (КР) у відповідних територіальних керуваннях НБУ.
Центральна розрахункова палата являє собою підрозділ центрального керування НБУ, що повинен обслуговувати систему електронних платежів на всій території України й зводити межтерриториальный баланс. ЦРП виконує також функції територіальної РП для банківських установ Києва й Київської області (регіону).
Робота системи електронних міжбанківських платежів ґрунтується на таких головних принципах:
1.СЕП функціонує за схемою типу "брутто", оскільки кожна наступна оплата виконується окремо з обліком підсумкового сальдо, отриманого після попередньої операції.
2. Трансакції (ТА), тобто банківські операції по перчислению коштів , зокрема й за кордон, відображаються в режимі реального часу на технічних кореспондентських рахунках банків (ТКР) у територіальної РП. Наприкінці дня результати розрахунків відображаються на кореспондентських рахунках банків у відповідному територіальному керуванні НБУ.
3. Трансакції, які потенційно приводять до стану овердрафта, тобто до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо, блокуються.
4. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає скасуванню.
5. Ініціатива трансакції належить банку, що дебетує власний рахунок. Можливість дебетирования рахунку іншого учасника СЕП надана лише відповідним підрозділам НБУ.
6. Головним режимом роботи системи є передача електронних платіжних документів і підтвердження їхнього одержання (квитанції).
7. У кожному ТУ НБУ, точніше, у його підрозділі - територіальної РП, ведуться транзитні рахунки для відстеження трансакцій, ініційованих, але не закінчених протягом одного банківського дня.
8. Граничні суми трансакцій у системі не обусловленны. Банки виконують початкові платежі в СЕП у границях значення свого КР.
9. СЕП є власністю НБУ й обслуговує комерційні банки та інші установи на договірній основі.
Система міжбанківських електронних платежів має трехуровневую ієрархічну структуру.
На першому, верхньому, рівні СЕП утримується Центральна розрахункова палата. Вона обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, що виконує такі основні функції:
- "пересилання" межтерриториальных електронних документів засобами електронної пошти НБУ;
- перевірку правильності формування електронних документів;
- формування й підтримка в робочому стані основних довідників НБУ;
- захист електронних документів і системи в цілому від несанкционироного доступу.
- диспетчеризацію (бухгалтерський технологічний контроль) проходження межтерриториальных платежів і синхронізацію закриття операційного дня банку.
На другому рівні мережі перебувають територіальні РП, які обслуговуються своїми програмно-технічними комплексами АРМ-2.
АРМ-2 - це програмно-технічний комплекс (ПТК), установлений у територіальної РП і призначений для обслуговування певної кількості банків цього регіону й організації взаємодії з іншими АРМ-2. Територіальна РП може експлуатувати одну або трохи АРМ-2 залежно від кількості банків регіону й активності проведення ними міжбанківських платежів.
Кожне АРМ-2 забезпечує виконання таких основних операцій:
- обмін електронними документами між самої територіальної РП і банками- учасниками міжбанківських розрахунків, які перебувають в одному регіоні з територіальної РП;
- формування й відправлення межтерриториальных платежів до ЦРП;
- одержання межтерриториальных платежів від ЦРП і їхній аналіз;
- обмін електронними документами з іншими АРМ-2;
- обмін інформацією з ОДБ даного ТУ НБУ.
На третьому, нижньому, рівні СЕП перебувають Кб- Учасники міжбанківських електронних розрахунків, які діють на підставі угод з територіальної РП на проведення розрахунків. Учасниками електронних платежів, які можуть здійснювати за допомогою СЕП міжбанківські розрахунки, є будь-які кредитно-фінансові підприємства й організації, які мають відкриті КС у відповідних ТУ НБУ й задовольняють вимогам, що висуває НБУ до учасників СЕП. У розпорядження кожного з учасників платежів надається єдина копія програмно-технічного комплексу з умовною назвою АРМ НБУ, через який банк обмінюється інформацією із СЕП за допомогою файлів, структура й функціональне призначення яких визначені.
Оскільки для передачі пакетів використовується система електронної пошти НБУ, то банк одночасно є й абонентським вузлом цієї пошти, а АРМ НБУ - одним з основних кінцевих користувачів цього вузла.
Між учасниками СЕП на різних рівнях циркулюють різного роду платіжні документи, зокрема електронні документи (ЕД).
Банківський електронний документ - це банківське повідомлення встановленого формату, що містить у собі інформацію про перерахування засобів і зберігається у файлі на машинних носіях, а також передається в складі файлу засобами електронної пошти. Адресат, одержавши файл платіжних документів, передає на адресу відправника підтвердження у вигляді файлу- квитанції, що містить основні характеристики первинного файлу, а також результати перевірки з рішенням про те, прийнятий файл до чи обробки ні.
У СЕП існує система захисту платіжних документів, що ґрунтується на проведенні постійного оперативного банківського обліку, контролю й аналізу обсягів і напрямків руху кошту , які "несуть" ЕД на всіх етапах маршруту їхнього переміщення.
У забезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП, дуже важливими є регламентація етапів технології й узгодження роботи всіх її елементів у часі. Цю функцію виконує Центральна розрахункова палата (ЦРП). Протягом робочого дня ЦРП працює у звичайному режимі по передачі й контролю даних. Основне програмне забезпечення ЦРП - комплекс АРМ-1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочого дня виконуються зведені баланси межтерриториальных платежів. За умови їхнього успішного завершення зі ЦРП до територіального РП надсилається дозвіл на виконання технологічного етапу - "Кінець робочого дня". Коли від територіальної РП отриманий сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи з формування й передачі до центрального офісу НБУ звітних форм, а також системні процедури, пов'язані із закінченням поточного робочого дня й підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних і т.п..
У територіальної РП до початку робочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. Протягом робочого дня в територіальної РП обробляються платіжні дані за загальною технологією. Кожний АРМ-2 територіальної РП працює в циклічному режимі. Інтервал циклу (повної обробки даних) становить від 15 до 30 мінут - залежно від кількості прийнятих пакетів і документів у них.
Технологічний етап роботи "Кінець робочого дня" для територіальної РП наступає після сигналу ЦРП. На цьому етапі в територіальної РП припиняється робота із прийому платіжних документів і виконуються заключні роботи з формування банком виписок, передачі оборотів по ТКР за день до ОДБ ТУ НБУ, передачі звітних форм, технічної інформації до ЦРП і т.д.
Етап технології "Кінець робочого дня" здійснюється в КБ за умови, коли на всі відправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримані від територіальної РП файли- квитанції (типу Т), а також сформовані й відправлені до територіального РП файли- квитанції (типу S) на всі отримані банком від територіальної РП зворотні платежі (файли типу В).
Інформаційний обмін СЕП з комерційним банком. Обробка всіх (тих, що надійшли як безпосередньо від клієнта, так і за допомогою СЕП) платіжних розрахункових документів на рівні КБ виконується за допомогою ПТК "Операційний день банку" (ОДБ). Обмін і взаємодія КБ із СЕП зводиться до обміну інформацією через АРМ-3 і файлами встановленої структури. Всі файли обміну є текстовими. Вони мають однакову структуру й складаються зі службового, заголовного й інформаційного рядків. Серед файлів обміну основними є файл початкових платежів даного банку до інших банок - так званий файл типу А и файл зворотних платежів від інших банків - так званий файл типу В.
Файл типу А готується ОДБ комерційного банку й передається АРМ-3 ці самі банки, що передає скомпоновані платіжні електронні документи в конверт на АРМ-2 територіальної РП.
Файл типу В приймається ОДБ від АРМ НБУ, що у свою чергу одержує його від АРМ-2 територіальної РП. Файл У містить інформацію про зворотні платежі банку (одержувач платежів). Структура заголовного й інформаційного рядків файлу В така ж, як і структура відповідних рядків файлу А. Щоб забезпечити надійність роботи системи, на кожний відправлений або прийнятий інформаційний файл типу А або У формується відповідний файл- квитанція типу Т для файлу А іитипа S для файлу В.
Файл типу V - виписка з технічного кореспондентського рахунку комерційного банку за поточний банківський день.
Файл типу U призначений для коректування списку учасників електронних платежів. Файли U мають послідовну нумерацію протягом року в десятковій системі вирахування.
Файл До містить інформацію про залишки засобів на корсчетах, формується при сеансах зв'язку АРМ НБУ з АРМ-2 протягом усього дня.
Наприкінці робочого дня формується файл протокольного звіту про роботу за день типу Z. Він містить інформацію про роботу банку з АРМ-2 протягом усього банківського дня. Переданий до територіального РП файл Z є сигналом для АРМ-2 про те, що відповідний банк закінчив роботу із прийому/передачі пакетів платіжних документів і квитанцій на них (файлів А, В, Т, S). Якщо банк працює більш ніж з однією валютою, то в момент формування файлу Z одночасно створюються й відправляються до територіального РП окремі файли Z по кожнійій з валют.
Крім названих файлів, в обміні інформацією між АРМ-3 і АРМ-2 можуть брати участь і технологічні файли типу F, О и М.
Файли типу F містять ліміти для філій банку й предназначенны для керування їхньою роботою в СЕП з боку головного банку. Вони діляться на підтипи, різні за структурою й призначенням. Підтип файлу визначається першим символом розширення його ім'я.
АРМ-2 формує файл типу О о причинах відбракування файлів, які надходять від ОДБ і АРМ-2. Якщо файл забракований у цілому, то файл Про не має інформаційних рядків.
Файл типу М призначений для забезпечення реалізації сьомої моделі роботи КБ у СЕП. Він несе в собі бізнесу- правила, які регламентують роботу філій банку.
Основні напрямки розвитку СЕП.
Департамент інформатизації НБУ проводить роботу із впровадження платіжної системи нового покоління, що може враховувати можливі в перспективі потреби банківської сфери України й світовий досвід.
З огляду на світові тенденції розвитку платіжних систем, Національний банк створив у рамках СЕП систему термінових перекладів ССП (СТП). СТП НБУ дає можливість миттєво переводити засобу на кореспондентські рахунки банків- учасників. Организованна вона на принципово нових основах - On-Lіne- Технологиях.On- lіne - це режим, при якому користувач одержує реакцію системи на ініційовану трансакцію практично миттєво, а результат її виконання технологічно оформлена як невід'ємна складова самої трансакції, при цьому між ініціалізацією трансакції й одержанням результату не можна виконати дії, які не стосуються даної трансакції.
Основними характеристиками платіжної системи нового покоління є:
- програмне забезпечення системи буде розроблено на основі мов програмування четвертого покоління, SQL і інших сучасних засобів і технологіях, з орієнтацією на розробку й збереження інформації в сховищах даних, на ведення централізованих баз даних у підрозділах НБУ;
- система уможливить виконання грошових переказів у режимі реального часу ( off-lіne) для банків, які не мають можливості застосувати новітні технології виконання платежів;
- наявність гнучких і надійних засобів виходу в такі міжбанківські платіжні системи, як S.W.І.F.T., платіжні системи країн СНД і т.п.;
- наявність інтерфейсу з усіма загальнодержавними електронними системами рахунків, які будуть працювати на території України (такі як казначейство, фондовий ринок, національна система масових електронних платежів з використанням розрахункових карток і т.п.);
- буде виконане резервування інформаційного, програмного й технічного забезпечення системи з метою підтримки й безперебійного функціонування на випадок непередбачених аварійних ситуацій як стихійного, так і зловмисного характеру;
- постійно буде проводитися вдосконалення внутрібанківських платіжних систем, їхня інтеграція із системою електронних міжбанківських розрахунків;
- буде розширюватися спектр послуг учасникам системи електронних розрахунків, буде змінюватися надійність і безпека системи.
Основні компоненти платіжної системи нового покоління це:
- головна книга НБУ (ГК), що повинна вестися централізовано, під керуванням інтегрованої банківської системи (ИБС); кореспондентські рахунки комерційних банків при цьому є складеної головної книги;
- система моніторингу рахунків (СМР), що у взаємодії з інтегрованою банківською системою проводить керування (моніторинг) кореспондентськими й іншими технологічними й транзитними рахунками, пов'язаними з міжбанківськими розрахунками;
- система термінових платежів (СТП). З її допомогою комерційні банки проводять платежі більшими сумами й термінові платежі (по міжнародній класифікації це система RT-GS- Real- tіme gross settlement system);
- традиційна СЕП як система клірингових розрахунків (СКР);
- інші учасники розрахунків.
Впровадження системи нового покоління міжбанківських розрахунків дає можливість:
- задовольнити потреби економіки України, що реформується й розвивається;
- забезпечити керівництво НБУ оперативною й точною інформацією про переміщення грошових засобів і стан кореспондентских рахунків для прийняття рішень щодо монетарної полетики НБУ;
- забезпечити виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків, передбачених відповідними інструкціями НБУ;
- скоротити витрати часу на виконання міжбанківських розрахунків;
- прискорити обіг коштів , особливо більших сум;
- підвищити безпека системи міжбанківських розрахунків;
- розширити спектр послуг для користувачів;
- удосконалити й поширити процедури внутрібухгалтерського обліку й контролю;
- з вартість банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.
Система електронних міжбанківських розрахунків України планується як цілісна система, що базується на архітектурі клієнт- сервер. Вона предназначенна для виконання міжбанківських розрахунків у найбільш зручній для конкретного користувача формі й для моніторингу кореспондентських розрахунків банківських установ України.
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.