Лекція. Аудит обліку доходів та результатів діяльності

Лекція.

Аудит обліку доходів та результатів діяльності

План лекції:

1. Аудит формування доходів підприємства.

2. Аудит формування фінансових результатів підприємства.

Аудит формування доходів підприємства.

В умовах ринкової економіки аудиторський контроль вважається одним із найважливіших елементів сучасного менеджменту. Необхідність створення незалежного, об’єктивного контролю за комерційно-фінансовою діяльністю підприємства вимагає застосування комплексу заходів зовнішнього та внутрішнього аудиту.

Аудит в класичному розумінні – це незалежний фінансовий контроль, який здійснюється незалежними кваліфікованими аудиторами, які не працюють на даному підприємстві. Головна передумова організації такого контролю – взаємна зацікавленість суб’єктів господарювання в особі їх власників у забезпеченні достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються в першу чергу такими показниками, як виручка (валовий дохід) від реалізації продукції, податок на додану вартість, чистий дохід від реалізації продукції.

Виручка від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансових на виробництво коштів підприємства у грошову готівку і початок нового витка у обігу коштів. Після вирахування із виручки від реалізації продукції суми податку на додану вартість і витрат на виробництво реалізованої продукції будемо мати чистий результат (прибуток або збиток) від реалізації.

Головним завданням аудиторської пере­вірки фінансових результатів є оцінка та підтвердження реаль­ності фінансових результатів і фінансового стану на відповідні звітні періоди.

На підставі проведеної перевірки потрібно розкрити загальну картину результатів комерційно-фінансової дія­льності підприємства та розробити комп­лекс пропозицій і заходів щодо поліпшення фінансового стану і впровадження ефективної фінансової політики.

Законність і об'єктивність фінансових результатів — це один із найвідповідальніших і найважливіших етапів аудиторської перевірки. Головна мета аудиту фінансових результатів — перевірка правильності відображення у звітності підприємства результатів його комерційно-фінансової діяльності, що є підставою для повного і своєчасного нарахування платежів та податків у відповідні державні органи.

Важливим напрямом аудиту фінансових результатів є встановлення їх відповідності таким критеріям оцінки фінансової звітності.

Критерій повноти — відображення всіх отриманих прибутків підприємства на рахунках бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Критерій правильності відображення — правильне і точне визначення величини фінансових результатів від­повідно до прийнятої на підприємстві облікової політи­ки, а також величини податку на прибуток.

Критерій належності — точність відображення при­бутків або збитків перевіряємого підпри­ємства (відсутність фіктивної реалізації або доходів дочір­ніх підприємств, які працюють на самостійному балансі").

Критерій оцінки — дотримання чинного норматив­но-правового регулювання діяльності під­приємства і відображення операцій, що формують фі­нансові результати.

Критерій оберненості — безпомилковість відповід­ності визнаних прибутків.

Критерій постійності — дотримання підприємством постійності обраної облікової політики щодо визначення фінансових результатів.

Критерій відповідності — додержання підприємством меж звітного періоду.

При вивченні операцій з отриманням доходів аудитор повинен враховувати вимоги П(С)БО 15 "Доходи", де передбачено визнання та класифікацію доходу і прибутку, що формується післі співставлення доходів з відповідними витратами.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання влас­ного капіталу (за винятком зростання капіталу за раху­нок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка прибутку може бути достовірно визначена.

Тому особлива увага звертається на правильність оцінки доходу та його відображення в бухгалтерському обліку.

В процесі проведення аудиту необхідно перекона­тись, як це вимагає П(С)БО 15 "Доходи", що до скла­ду доходів підприємства не включені надходження від інших осіб:

• сума податку на додану вартість, акцизів, інших по­датків і обов'язкових платежів, що підлягають перераху­ванню до бюджету і позабюджетних коштів;

• сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь підприємства;

• сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт і послуг);

• сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт і послуг);

• сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

• надходження, що належать іншим особам;

• надходження від первинного розміщення цінних паперів.

П(С)БО 15 "Доходи" передбачена класифікація доходів за видами діяльності, що вимагає особливості їх обліку:

• дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• інші операційні доходи;

• фінансові доходи;

• інші доходи;

• надзвичайні доходи.

В процесі проведення аудиту доходів (виручки) від реалізації продукції необхідно підтвердити, що:

• покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані правом власності на продукцію (товар, інший актив);

• торговельне підприємство не здійснює надані уп­равління та контроль за реалізованою продукцією (това­рами, іншими активами);

• сума доходу (виручки) може бути достовірно ви­значена;

• економічні вигоди збільшилися або існує впевне­ність в їх збільшенні, а витрати пов'язані з цією опера­цією, можуть бути достовірно визначені;

• у випадку здійснення обліку продукцією, яка є по­дібною за призначенням та має однакову справедливу вартість, підприємство не відображало прибутку.

Інформаційною базою для перевірки фактичного доходу (виручки) від реалізації продукції є:

• первинні документи;

• банківські виписки про рух грошових коштів на ра­хунках;

• прибуткові касові ордери при оплаті рахунків за від­вантажену продукцію готівкою в касу;

• платіжні вимоги і платіжні доручення на оплату ре­алізованої продукції;

• перепустки на вивіз товарів;

• контрольні лічильники контрольних касових апа­ратів.

Звіряючи дані, відображені у формі № 2 "Звіт про фінансові результати", з даними аналітичного і синте­тичного обліку по рахунку 702 "Дохід від реалізації товарів" можливо зробити відповідні висновки про до­стовірність відповідних сум.

Сума податку на додану вартість може складати суму відхилень, відображену у формі № 2 в рядку "податок на додану вартість".

При невідповідності сумі, відображеній в Головній книзі по кредиту рахунку 702, сумам, отриманим після зменшення прибутку від реалізації за формою № 2 на су­му ПДВ, аудитор з'ясовує причини такої невідповідності.

В процесі аудиту необхідно звірити дані Головної книги з даними журналу № 6 "Облік доходів і резуль­татів діяльності".

При перевірці прибутку від реалізації продукції ауди­тору необхідно перевірити питання повернення і уцінки товарів, а також знижки з продажу за дострокову оплату та інше.

В кінці звітного періоду сальдо рахунків 702 і 902 по­винно бути списано на субрахунок 791 "Результати ос­новної діяльності".

Важливим моментом при аудиті фінансових резуль­татів є визначення і своєчасність сплати ПДВ.

Відповідно до Закону України "Про податок на дода­ну вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97ВР зі змінами і до­повненнями сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює різниці між податковим зобов'язанням і податковим кредитом.

Для досягнення ефективності комерційно-фінансової діяльності підприємства необхідним є застосування внутрішньогосподарського контролю діяльності підприємства, і в першу чергу в галузі формування і використання доходів підприємства, які безпосередньо впливають на результати діяльності підприємства в цілому і за окремими напрямками діяльності.

                Необхідність внутрішньогосподарського контролю може бути зумовлена наступними факторами:

•                                можливістю подання необ’єктивної інформації з боку окремих працівників адміністрації чи працівників функціональних підрозділів підприємства;

•                                залежністю результатів прийнятих рішень від якості економічної інформації;

•                                недостатністю спеціальних знань у працівників, що відповідають за формування певного масиву економічної інформації.

Особливої актуальності набуває внутрішньогосподарський контроль саме на стадії перевірки повноти і достовірності відображення в обліку та звітності доходів, витрат і фінансових результатів на стадії їх формування у відповідних звітних періодах (місяць, квартал).

За допомогою внутрішньогосподарського контролю керівництво підприємство одержує оперативну інформацію про:

•                                                      реальність фінансово-платіжного стану підприємства і дебіторської заборгованості,

•                                                      відповідність нарахованої заборгованості доходам, відображеним у фінансовій звітності;

•                                                      правильність оцінки реалізованих товарно-матеріальних цінностей і визнання відповідного доходу;

•                                                      обґрунтованість витрат і достатність доходів для формування запланованих фінансових результатів.

Реалізація заходів внутрішньогосподарського контролю доходів підприємства та їх використання дає можливість прийняти вірні управлінські рішення з метою уникнення впливу негативних факторів на підсумки фінансової діяльності, застосувати міри оперативного реагування на виявлені відхилення від планових  чи нормативних показників до закінчення фінансового року.

Аудит формування фінансових результатів підприємства.

1.                      Визначення прибутку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг). Прибуток від реалізації продукції та іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації у діючих цінах без податку на додану вартість і витратами на виробництво і реалізацією продукції та матеріальних цінностей. У собівартість продукції при визначенні прибутку включають : матеріальні витрати; амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; витрати на оплату праці, включаючи преміювання не лише працівників, але і керівників, спеціалістів та інших службовців за виробничі результати (витрати на оплату праці нормуються у міру зростання обсягу виробництва або інших показників діяльності підприємства); відрахування на державне соціальне страхування, відрахування по обов’язковому медичному страхуванню, платежі по обов’язковому страхуванню майна, плата п процентах за короткострокові кредити банку, крім процентів за прострочені позики; витрати по всіх видах ремонтів та інші затрати на виробництво і реалізацію продукції.

У собівартість продукції не включаються такі виплати у грошовій і натуральній формах: матеріальні допомога, виплати за підсумками роботи  за рік; оплата додаткових відпусток, що надаються за рішенням трудового колективу , розмір яких непередбачені законодавством; одноразові допомоги працівникам, які виходять на пенсію; доходи (дивіденди, проценти), що сплачуються по акціях трудового колективу і внесках членів трудового колективу у майно підприємства, а також інші виплати, котрі проводяться за рахунок прибутку зо залишився у розпорядженні підприємства.

2.             Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток – це сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів від позареалізаційних операцій зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються доходи отримані від участі у спільних підприємствах; від здавання майна у оренду; дивіденди по акціях, облігація та інших цінних паперах, які належать підприємству; суми, одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодуванню збитків; інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При цьому суми, що внесені до бюджету у вигляді санкцій  відповідно до законодавства, відносяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства. До зазначених санкцій належать внески до бюджету прибутку одержаного в результаті порушення державної дисципліни цін, недотримання стандартів і технічних умов штрафів у розмірі незаконно отриманого прибутку, а також суми фінансових санкцій утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету та інші види санкцій.

Ключовим питанням аудиту є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Аудитор перш за все має оцінити вплив прогресивних факторів формування прибутку – зниження собівартості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також фактори які не є заслугою підприємства, - завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів тощо.

3.                    Визначення величини балансового прибутку, який підлягає оподаткуванню. Балансовий прибуток при цьому корегується таким чином: збільшується (зменшується) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого у основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції порівняно з їх нормативною величиною; зменшення на суму рентних платежів, що вносяться до бюджету із прибутку в установленому порядку; зменшення на суму дивідендів, отриманих по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, які належать підприємству; зменшення на суму доходу одержаного від пайової участі  у спільних підприємствах. Крім того, суми; внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства за рахунок прибутку, залишеного у розпорядні підприємства, при оподаткуванні виключаються із складу витрат від позареалізаційних операцій.

4.                Визначення величини податку на прибуток, що належить сплаті до бюджету. Аудитор користується нормативними документами щодо оподаткування, а також пільгами, які надаються суб’єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство з оподаткування прибутку (доходу), податок на додану вартість та інші обов’язкові податки і платежі до республіканського і місцевого бюджетів, а також нормативні документи з цих питань видані Міністерством фінансів України.

Ставки податків для окремих видів платників диференційовані. Законодавством визначається система пільг при оподаткуванні. Так, наприклад, орендні підприємства, утворені на базі державних підприємств та їх структурних підрозділів, зменшують суму податків на величину орендної плати ( за вирахуванням амортизаційних відрахувань, що входять до її складу). Таке зменшення податку відноситься на відновний бюджет залежно від належності підприємства і стовно розподілення ставки податку між бюджетами.

5.                      Визначення і розподілення чистого прибутку що залишився у розпорядженні підприємства. Чистий прибуток підприємства визначається аудитором як різниця між балансовим прибутком який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.

Державний вплив на вибір напрямків використання чистого прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції.

У випадках передбачених законодавчими актами або статутом підприємства, частина чистого прибутку передається у власність членів трудового колективу підприємства. Розмір цього прибутку і порядок його розподілення визначаються радою (правлінням) підприємства. Сума прибутку, що належить члену колективу утворює його внесок.

Узагальнюючу характеристику діяльності підприємства в умовах ринкової економіки аудитор визначає за величиною чистого прибутку і фінансовим становищем. Важливо не тільки отримати як найбільший прибуток, але і використати прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, для оптимального співвідношення темпів науково-технічного, виробничого (економічного) й соціального розширеного відтворення. У динаміці темпів зростання власних коштів підприємства проявляються успіхи або недоліки розвитку підприємства.

 При аудиті збитків від стихійного лиха необхідно звернути увагу чи не є ці витрати результатом безгосподарності керівництва підприємства чи підтверджені наслідки цього лиха актами тощо. Важливо також мати на увазі, що у випадках коли підприємством вибраний інший порядок нарахування зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів,  ніж у попередньому році, у поточному році проводиться коригування суми зносу. Зменшення сум нарахованого зносу супроводжується збільшенням суми прибутку в складі фінансових результатів від позареалізаційних операцій, як прибуток минулих років, одержаний у поточному році. При завершенні аудиторської перевірки по даному питанню аудитор розробляє пропорції для адміністрації підприємства по зменшенню позареалізаційних збитків.

Платежі в бюджет з прибутку включають: податок на майно підприємства, плату за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на прибуток. При перевірці на основі записів по рахунках контролюють достовірність і своєчасність обчислення та сплати підприємствами платежів до бюджету вище вказаних податків. Особливу увагу слід звернути на правильність застосування встановлених ставок відрахувань.

Важливим завданням аудитора є перевірка використання прибутку і особливо тієї його частини, яка підлягає вилученню в бюджет, у зв’язку із застосуванням економічних санкцій: за перевищення допустимих викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище; за приховування (зниження) прибутку від оподаткування; пені за несвоєчасне перерахування платежів до бюджету, позабюджетних і державних цільових фондів та інші. Суми вище вказаних санкцій покриваються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, і на розмір оподаткованого прибутку не впливають.

Аудит господарських операцій по формуванню фінансових результатів діяльності підприємства і використання прибутку доповнюється рекомендаціями по усуненню недоліків і внесенню відповідних коригувань в облікові дані та звітність. Виявлені під час  аудиту зловживання, факти незаконного використання коштів або товарно-матеріальних цінностей повинні бути підтвердженні документально: довідками, оригіналами документів, проміжними актами, поясненнями посадових осіб. За результатами аудиту складається акт.