Механізм регулювання, форми та системи оплати праці

Механізм регулювання, форми та системи оплати праці

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях відповідно до Закону України від 01.07.93 р. №3356-ХІІ «Про колективні договори і угоди».

Установлення розміру мінімальної заробітної плати--Це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога

Установлення норм оплати праці- За роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодших вісімнадцяти років; при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо

Установлення гарантій для працівників-Оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничо необхідністю; для вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу

роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчанні інших спеціальностей; для донорів тощо

Генеральна угода-Це угода на державному рівні, яка регулює гарантії праці і забезпечення продуктивної зайнятості; мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів усіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя; розміри прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів; соціальне страхування; трудові відносини, режим роботи і відпочинку; умови охорони праці і навколишнього середовища; умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці

Галузева угода-Регулюються галузеві норми, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості; трудових

відносин; умов і охорони праці; житлово-побутового, Медичного,культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; умов зростання фондів оплати праці; встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці

Регіональна угода-Угоди на регіональному рівні регулюють норми соціального захисту найманих працівників підприємств, включають вищі порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.

Колективний договір-Укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і господарювання, які використовують працю найманих працівників та мають права юридичної особи. Зміст договору повинен передбачати таке: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування та оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; режим праці, тривалість робочого часу та відпочинку; умови і охорона праці; забезпечення житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантії діяльності профспілкової або інших представницьких організацій працівників тощо

Основою організації оплати праці на більшості підприємств України є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких установлюється рівень заробітної плати працівників підприємств залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Вона містить інформацію про розмір опла- ти праці працівників залежно від виду і якості робіт і включає: тарифні сітки; тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні довідники. Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їхньої складності, а працівників — залежно від їхньої кваліфікації і відповідно до розрядів тариф-

ної сітки. Вона є основою формування і диференціації розмірів заробітної плати.

Індивідуальна оплата застосовується на тих роботах, де праця працівника підлягає точному обліку і при цьому враховується кількість виготовленої працівником придатної продукції. Колективна форма оплати праці характеризується тим, що праця працівника оплачується залежно від результатів роботи всього колективу через коефіцієнт трудової участі кожного працівника.

Тарифні сітки-Це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Кожному кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається складністю виробництва і робіт, що виконуються, і обговорюється в колективному договорі

Тарифні ставки-Це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка працівника першого розряду вказується в колективному договорі і залежить від фінансових мож-ливостей підприємства та умов оплати, установлених галузевою і гене-ральною тарифними угодами. У будь-якому випадку вона не може бутименша від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

На основі тарифної сітки і тарифної ставки працівника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду. Залежно від обраної одиниці часу тарифні ставки бувають годинні, денні і місячні

Схеми посадових окладів-Установлюються залежно від посад, що займають керівники, фахівці і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, складності і важливості робіт. Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розроблення штатного розкладу — внутрішнього нормативного документа, в якому зазначено перелік посад, що є на підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів

Тарифно-кваліфікаційні довідники Містять докладні характеристики основних видів робіт із вказівкою вимог, що пред’являються до кваліфікації виконавців. Необхідна кваліфікація при виконанні тієї чи іншої роботи визначається розрядом, що привласнюється після закінчення спеціальних навчальних закладів. Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій працівників об’єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник (ЄТКД) — це збірники нормативних документів, що містять кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані у розділи за виробництвами і видами робіт

Відрядні системи оплати праці доцільно застосовувати за умов:

— можливості точного кількісного обліку результатів праці;

— відсутності впливу на результати факторів, що не залежать від трудових зусиль працівника;

— необхідності стимулювати зростання обсягів виробництва чи скорочувати чисельність працівників за рахунок інтенсифікації праці;

— відсутності негативного впливу відрядної оплати на рівень якості продукції, дотримання технологічних режимів і вимог техніки безпеки, раціональне використання сировини, матеріалів, енергії.

Останнім часом на практиці застосовується змішана форма оплати праці. Змішана форма оплати праці впроваджується у формі безтарифної, рейтингової і контрактної. Оплата праці за тарифами і окладами не дає змоги позбутися зрівнялівки, протиріч між інтересами працівника і всього колективу. Можливим варіантом удосконалення організації і стимулювання праці є безтарифна система, за якою заробіток працівника прямо залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства. При використанні безтарифної системи заробітна плата працівників (від керівників до простих робітників) є часткою працівника у фонді оплати праці підприємств залежно від дії чинників.

Погодинна форма:

Погодинна системаоплати праці

Погодинно-преміальна система оплати праці

Заробітна плата працівника має пряму залежність від установленого для відповідного виду праці розміру тарифної ставки та кількості відпрацьованого робочого часу Передбачає отримання працівником, крім тарифного заробітку, премії за досягнення кращих результатів

Відрядна форма:

Відрядна система оплати праці

Відрядно-преміальна система оплати праці

Відрядно-прогресивна система оплати праці

Акордна система оплати праці

Оплата праці здійснюється за звичайними розцінками за кількість виготовленої продукції або виконаних робіт у межах установленого завдання

Крім оплати праці за звичайними розцінками здійснюється преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції, збільшення обсягу виконаних робіт; Залежно від обсягу виконаних робіт або кількості отриманої продукції понад установлену норму можуть застосовуватися прогресивно зростаючі розцінки Заробіток визначається, виходячи із загального обсягу виконуваних робіт, єдиних норм часу і відповідних погодинних ставок, а також умов терміновості завершення робіт

Величина заробітної плати кожного працівника залежить від:

1) кваліфікаційного рівня працівника;

2) коефіцієнта трудової участі;

3) фактично відпрацьованого часу.

Кожному працівникові присвоюється свій кваліфікаційний рівень, що визначається діленням фактичної заробітної плати працівника за минулий період на сформований на підприємстві мінімальний розмір заробітної плати за той самий період.

Система кваліфікаційних рівнів створює більші можливості для матеріального стимулювання більш кваліфікованої праці, ніж система тарифних розрядів. Кваліфікаційний рівень працівника може підвищуватися протягом усієї трудової діяльності.

Різновидом безтарифної системи оплати праці можна вважати рейтингову систему оплати праці. Вона враховує внесок працівників у результати діяльності підприємства і ґрунтується на частковому розподілі фонду оплати праці. Рейтингова система передбачає врахування таких складових: освітнього рівня, досвіду роботи, уміння працівника використовувати в конкретній діяльності свої знання і досвід.

Контрактна _______система оплати праці — це також різновид безтарифної системи оплати праці, що полягає в укладанні договору між роботодавцем і виконавцем, у якому відображаються умови праці, права та обов’язки сторін, режим роботи, рівень оплати праці, термін дії контракту. Перевага цієї системи полягає в чіткому розподілі прав і обов’язків двох сторін.

Фонд оплати праці являє собою загальну суму витрат на оплату праці працівників і виплат соціального характеру. Основним документом, який потрібно використовувати при визначенні складу фонду оплати праці, є Закон України від 24.03.1995 р. за № 108/95-ВР «Про оплату праці». Відповідно до цього закону фонд оплати праці включає основну заробітну плату, додаткову заробітну плату, інші заохочувальні такомпенсаційні виплати, Інформація щодо структури фонду оплати праці найманих робітників міститься в Інструкції зі статистики заробітної плати, що затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. за № 5.

Основна заробітна плата-Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування), що вста-

новлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників посадових окладів для службовців

Додаткова заробітна плата-Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідництво, за особливі умови праці. Вона включає надбавки, доплати, гарантійні і компенсаційні виплати,передбачені чинним законодавством, а також премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій

   Інші заохочувальні і компенсаційні виплати-Виплати у формі винагород за підсумками роботи підприємства за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, а також компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені діючим законодавством

Відповідно до Інструкції, до складу фонду оплати праці включаються нараховані підприємством суми оплати праці в грошовій і натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований і невідпрацьований час, що підлягають оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерел фінансування цих виплат.