Методи непрямого маркетингового ціноутворення

Методи непрямого маркетингового ціноутворення

До методів непрямого ціноутворення належить маркетингова політика торговельного кредитування, кондицій, а також знижок. Всі вони мають на меті заохотити споживача до контактів з фірмою, до придбання її продукції. При цьому споживачі продукції фірми - це не тільки особи, підприємства чи організації, які купують товари для задоволення своїх особистих чи виробничих потреб, а й різноманітні торговельно-посередницькі організації, які купують товари з метою їх наступного перепродажу.

Кредитна політика фірм - це визначення і безпосередня реалізація заходів для середньострокового кредитування відпускної ціни постачальником. До неї належить також купівля банком вимог продавця до покупця для інкасації та лізингу.

Політика кондицій - це встановлення умов платежів і поставок, тобто змісту договорів купівлі-продажу, які визначають обсяги асортименту, оплату та інші обов'язкові умови поставки продукції. З метою заохочення покупців фірми-постачальники реалізують свої можливості щодо термінів, видів і форм поставок, упаковки і транспортування, надання можливості обміну чи відмови від отриманої продукції та ін.

Одним із найбільш конкретних методів непрямого ціноутворення є маркетингова політика знижок. У маркетинговій практиці використовують такі види знижок:

-         кількісні, в тому числі некумулятивні (на кожну окрему торговельну угоду з покупцем) і кумулятивні (на всі купівлі, здійснені протягом певного часу);

-         касові — за оплату рахунків готівкою або протягом конкретно визначеного періоду;

-         на замовлення, вартість якого перевищує якусь конкретну суму;

-         негативні - надбавка до вартості невеликого замовлення;

-         функціональні - на товари-новинки, за проведення посередником рекламних заходів;

-         торговельні - оплата посередникам за здійснення торговельних операцій;

-         сезонні - на сезонні товари, які купують не в сезон;

-         фінальні - на останню партію (одиницю) товару;

-         залікові - на новий товар у разі повернення старого (використаного);

-         на вимогу важливого клієнта - для споживачів, які відіграють важливу роль у діяльності фірми.

Наприклад, японські підприємства-виробники надають оптовим покупцям такі знижки:

-         за проданий обсяг товару - 6 % і більше, особливо для оптових покупців;

-         за досягнення мети - 1 - 3 %, якщо досягнено узгодженого з посередником обсягу продажу;

-         за великі обсяги продажу і співробітництво з виробником -0, 5 - 2 %;

-         за “ліквідність” - скажімо, 1, 5 % від місячного обсягу продажу за оплати поставленого товару протягом 40 - 60 днів;

-         за просування товару - 0, 5 - 1 % під час розпродажу товару;

-         сезонні - за придбання сезонного товару раніше за початок сезо­ну (що раніше, то більша знижка).