Облік розрахунків за дебіторською заборгованістю

Облік розрахунків за дебіторською заборгованістю

1.Сутність та завдання обліку дебіторської заборгованості

2.Класифікація дебіторської заборгованості

Мета вивчення розділу: формувати в студентів знання з організації та методології обліку дебіторської заборгованості, в тому числі з використанням міжнародних стандартів обліку та фінансової звітності.

Після вивчення розділу студенти повинні знати:

 визначення дебіторської заборгованості;

 характеристику рахунків обліку дебіторської заборгованості;

 порядок нарахування сум дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками, за розрахунками з різними дебіторами (за виданими авансами, з підзвітними особами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків тощо);

 порядок відображення дебіторської заборгованості в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку;

 порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість у звітності.

Студенти повинні вміти:

 заповнювати первинні документи на основі господарських операцій за розрахунками з дебіторами;

 розраховувати резерв сумнівних боргів;

 здійснювати розрахунки суми погашення та дисконту за отриманими векселями;

 відображати інформацію про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності.

Основні терміни

Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Відсотковий вексель — це вексель, на якому зазначена сума погашення та відсоток, який буде сплачено векселеодержувачу за відстрочення платежу.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості покупців або замовників підприємства на певну дату.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Замовники — це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасникам договору.

Коефіцієнт сумнівності — це відсоток сумнівних боргів від загальної суми дебіторської заборгованості встановленої групи.

Майбутня економічна вигода — це потенціал, який може сприяти надходженню, прямо або непрямо, грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство.

Підрядники — спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують

будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Покупці — це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Претензія — вимога кредитора до боржника про добровільну оплату боргу, відшкодування збитків, сплата штрафу, усунення недоліків поставленої продукції або виконаної роботи.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Теперішня вартість — це грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Факторинг — вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає у придбанні банками та іншими фінансовими організаціями боргів підприємств (зобов’язань з оплати поставлених товарів і виконаних робіт або послуг).

1. Визначення та економічна сутність дебіторської заборгованості

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Методологію обліку, основні поняття та порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (далі — П(С)БО 10).

Згідно з П(С)БО 10, дебіторська заборгованість визначається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і її сума може бути достовірно визначена.

Відповідно до П(С)БО 10, дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну. Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується залежно від: термінів її погашення, ймовірності її погашення, оцінки відображення її в балансі

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та /або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість буває товарна і нетоварна (неопераційна).

Товарними називаються операції, коли йдеться про оплату продукції, робіт і послуг. Товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг. До товарних належать розрахунки з покупцями та замовниками. За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену(строк здійснення обов’язків за якою ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов’язків за якою вже настав).

Нетоварна (неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства (тобто інших операцій, ніж продаж товарів, виконання робіт або надання послуг). Нетоварна дебіторська заборгованість відображається в обліку під відповідними назвами і не входить до складу товарної дебіторської заборгованості.

Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. П(С)БО 10 передбачені два варіанти визначення величини сумнівних боргів:

— перший, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

— другий, на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами її виникнення з врахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності

дебіторів.

За двома способами величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію та коефіцієнта сумнівності. Різниця у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначається коефіцієнт сумнівності.

У П(С)БО 10 зазначається, що коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію за попередні звітні періоди.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.

Поточна дебіторська заборгованість, що не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робот, послуг (дебіторська заборгованість по розрахунках та інша дебіторська заборгованість) і визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням витрат у складі інших операційних витрат. За такою заборгованістю резерв сумнівних боргів не створюється.

Безнадійна дебіторська заборгованість також належить до поточної дебіторської заборгованості. Це заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням строків непогашеної дебіторської заборгованості.

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню

протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховують відсотки, відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

2. Облік довгострокової дебіторської заборгованості

Основні завдання обліку довгострокової дебіторської заборгованості:

— дотримання правил розрахункових операцій;

— зазначення в Наказі про облікову політику критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;

— вибір форми бухгалтерського обліку, за якою обліковується дебіторська заборгованість;

— визначення методу нарахування резерву сумнівних боргів;

— складання графіка документообігу для документів, що підтверджують виникнення довгострокової дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців;

— вибір облікових реєстрів, у яких відображається довгострокова дебіторська заборгованість та доведення цієї інформації до конкретних виконавців;

— організація передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалтерії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності;

— порядок проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.

Облік операцій виникнення довгострокової дебіторської заборгованості здійснюється на підставі господарських договорів та первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції. Завдання організації документування цих операцій полягає в складанні документообігу із зазначенням конкретних виконавців, дат виписки та передачі документів до архіву.

3. Синтетичний та аналітичний облік довгострокової

дебіторської заборгованості

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу.

До довгострокової дебіторської заборгованості відносять:

— заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

— надання позик іншим підприємствам;

— надання позик фізичним особам;

— заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях, — пожежі, повені, крадіжці тощо.

Достовірна оцінка довгострокової дебіторської заборгованості має суттєвий

вплив на правильне відображення інформації в облікових реєстрах і звітності. Важливу роль при цьому відіграє принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які будуть запобігати завищенню оцінки активів.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Розрахунок теперішньої вартості здійснюється за допомогою дисконтування,

тобто довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачено рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» — активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів, довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб та інших активів.

За дебетом цього рахунка відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення (списання) або переведення до складу поточної.

Цей рахунок має такі субрахунки:

— 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду», — відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з П(С)БО 14 «Оренда»;

— 182 «Довгострокові векселі одержані» — призначений для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;

— 183 «Інша дебіторська заборгованість» — призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунка 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», зокрема розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками, інші види розрахунків.

— 184 «Інші необоротні активи» — призначений для обліку необоротних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках класу 1 «Необоротні активи» Плану рахунків.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Реєстром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів, а синтетичного —журнал-ордер 3. Сальдо по цьому рахунку відображається у розділі II активу балансу.

На підставі договору оренди орендодавець може передати власні основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи у фінансову оренду іншому підприємству.

Нарахування заборгованості з фінансової оренди здійснюється на підставі договору оренди, акту приймання-передачі основних засобів, переведення заборгованості до складу поточної — довідок бухгалтерії. Аналітичний облік орендних зобов’язань ведеться відокремлено за кожним договором фінансової оренди.

До іншої дебіторської заборгованості належить, зокрема, дебіторська заборгованість за виданими довгостроковими позиками працівникам підприємства та інші види розрахунків.

Працівники підприємств можуть отримувати кредити та позики на індивідуальне й кооперативне житлове будівництво, інші цілі. Видача позик підприємством проводиться, якщо вона передбачена Статутом або іншим аналогічним документом та за наявності оформлених належним чином документів. Максимальний розмір позики для одного працівника законодавством не обмежується. Така операція повинна бути оформлена договором у письмовій формі, обов’язковими елементами якого є: предмет договору, розмір і порядок видачі позики, термін, на який вона видається, порядок погашення, відповідальність сторін та юридичні реквізити сторін.

Видача позик здійснюється як готівкою, так і за безготівковим розрахунком, відповідно до заяви працівника. Позика може видаватись на будь-який термін, але вона повинна бути безвідсотковою та поворотною.

Якщо повернення позики відбувається шляхом утримання із суми заробітної

плати працівника, то підписується додаткова угода, в якій передбачено зобов’язання працівника повернути гроші в такий спосіб.

Облік видачі довгострокових позик працівникам підприємства та інших розрахунків ведеться на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість».