Облікові регістри та їх класифікація

Облікові регістри та їх класифікація

Облікові регістри – носії упорядкованої облікової інформації для відображення документально оформлених господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістр (від латинської «записувати») являє собою облікову таблицю (бланк) спеціального формату і змісту, джерелом якої є відображена в системі рахунків інформація первинних бухгалтерських документів.

Облікові регістри класифікують за низкою ознак:

1)             За характером бухгалтерських записів регістри поділяються на хронологічні, систематичні та комбіновані.

Хронологічні – регістри, в яких господарські операції записуються у календарній послідовності їх здійснення та оформлення. Хронологічні регістри зазвичай називають журналами. До таких регістрів належать: Журнал реєстрації господарських операцій, Журнал обліку надходження готової продукції та вантажів, табель відпрацьованого часу.

Систематичні – регістри, в яких господарські операції групуються, систематизуються і відображаються у певній послідовності на відповідних синтетичних і аналітичних рахунках. Таким регістром є Головна книга, в якій узагальнюються записи за кожним синтетичним рахунком, а також Касова книга, де відображаються і групуються дані аналітичного обліку.

Комбіновані – регістри, що поєднують хронологічні і систематичні записи. Таку побудову має Журнал-Головна книга. Перша її частина – журнал реєстрації господарських операцій; друга частина – відображення згрупованих операцій на синтетичних рахунках.

2)             За змістом облікові регістри поділяються на синтетичні, аналітичні і комбіновані.

Синтетичні – це регістри, в яких облік ведуть за синтетичними рахунками: Головна книга; Журнал-ордер; Журнал-Головна книга. Всі вони є носіями інформації для синтетичного обліку.

Аналітичні – це регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. Вихідні дані в них подають в натуральних, трудових і вартісних вимірниках (оборотні відомості за аналітичними рахунками, картки обліку).

Комбіновані регістри поєднують в собі синтетичні та аналітичні записи (окремі журнали-ордери, касова книга).

3)             За побудовою облікові регістри можуть бути односторонні, двосторонні, багатографні, шахові.

Односторонні – регістри, в яких дані про господарську операцію записують за дебетом або за кредитом відповідного рахунку. Прикладом таких регістрів є Касова книга, Книга складського обліку.

Двосторонні регістри складаються з двох частин: Одна частина – для обліку дебетових, друга – для кредитових оборотів. Двостороння будова регістрів обліку характерна для Головної книги.

Багатографні – регістри, в яких одна графа (як правило, дебетова) розділена на декілька граф. Так, в Головній книзі кредитові обороти по рахунку наводяться однією сумою, а дебетові обороти визначаються за кожним рахунком.

Шахові облікові регістри побудовані за принципом шахової дошки. Записи в таких регістрах роблять у клітинці, що розташована на перетині стовпчика і рядка таблиці, який відповідає дебетовому і кредитовому оборотам на відповідному рахунку. Така побудова скорочує кількість записів, оскільки подвійний запис здійснюється в один прийом.

4)             За формою (зовнішнім виглядом) регістри поділяються на бухгалтерські книги, картки, окремі відомості (машинограми).

Бухгалтерські книги – зброшуровані, прошнуровані та пронумеровані регістри обліку (Головна книга, Касова книга);

Картки – виготовлені друкованим засобом окремі (вільні) листки (картки складського обліку);

Окремі відомості – таблиці різного формату, виготовлені на окремих (вільних) листках (журнали-ордери, меморіальні ордери, оборотні відомості).