Основи оподаткування в Україні

Основи оподаткування в Україні

1.Класифікація податків і зборів

2.Контроль за дотриманням розрахунково-платіжної дисципліни

3.Відповідальність за порушення строків виконання зобов’язань перед бюджетом 

Мета вивчення : надати студентам теоретичні знання щодо визначення загальнодержавних та місцевих податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, принципів їх обчислення, сплати та відображення в бухгалтерському обліку; сформувати вміння застосовувати набуті знання на практиці.

Після вивчення розділу студенти повинні знати:

 нормативно-правові акти, що регламентують обчислення загальнодержавних та місцевих податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

 механізми стягнення загальнодержавних та місцевих податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

 характеристику бухгалтерських рахунків з нарахування та сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

 організацію первинного обліку операцій з нарахування і сплати податків і платежів до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів.

Студенти повинні вміти:

 обчислювати належні до сплати суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів;

 складати первинні документи з обліку податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів;

 відображати на рахунках обліку нарахування та сплату податкових платежів, зборів та внесків до державних цільових фондів;

 складати форми звітності за податками, зборами і обов’язковими платежами до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів.

Основні терміни

Акцизний податок — це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валові витрати виробництва та обігу — сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Державне мито — це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те державними органами.

Державні цільові фонди — це фонди, які створені відповідно до чинного законодавства України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів), що стягуються з фізичних осіб та юридичних осіб незалежно від форм власності.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття —система прав, обов’язків i гарантій, яка передбачає матерiальне забезпечення на випадок безробіття за незалежних вiд застрахованих осiб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштiв Фонду.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням — це страхування, що передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою ними заробітної плати (доходу) внаслiдок тимчасової втрати працездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-iнвалiдом, хворим членом сiм’ї), вагiтностi та пологiв, догляду за малолiтньою дитиною, часткову компенсацiю витрат, пов’язаних iз народженням дитини, смертю застрахованої особи або членiв її сiм’ї, а

також надання соцiальних послуг за рахунок бюджету Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi, що формується шляхом сплати страхових внескiв власниками підприємств або уповноваженими ними органами, громадянами, а також за рахунок iнших джерел.

Екологічний податок— це загальнодержавний збір за користування природними ресурсами, який встановлюється з метою відшкодування витрат на охорону навколишнього середовища.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів — це загальнодержавний збір за користування лісовими ресурсами, який впроваджено з метою відшкодування витрат на відновлення лісових угідь.

Мито — непрямий податок, який стягується при перетині митного кордону (імпорт, експорт, транзит товарів), включається до складу ціни товарів, сплачується за рахунок покупців, ставки диференційовані за групами това рів.

Місцеві податки i збори — це обов’язкові платежі, які, згідно із законодавством України, запроваджуються органами місцевого самоврядування на підпорядкованих їм територіях i повністю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Обов’язкові платежі — це система встановлених законодавством внесків і відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи державних цільових фондів.

Пенсійний фонд України – центральний орган виконавчої влади, що здійснює

керівництво та управління соціальною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які, згідно із законодавством, здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної i комунальної власності) — це податок за володіння та користування землею, який справляється з юридичних та фізичних осіб.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин — це загальнодержавна плата за користування природними ресурсами України, які являють собою частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водойм і простягається до глибин, що доступні для геологічного вивчення та освоєння.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів — це загальнодержавний збір за використання водних ресурсів, який встановлено з метою стимулювання раціонального та комплексного використання та відновлення водних ресурсів, вирівнювання соціально-економічних умов господарювання при використанні водних ресурсів різного ступеню доступності, проведення природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

Податки — це обов’язкові платежі підприємств та фізичних осіб до державного або місцевих бюджетів.

Податкова накладна — звітний податковий документ, який підтверджує виникнення податкового зобов’язання у продавця-платника податку у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг), і одночасно виникнення права на податковий кредит у покупця-платника податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг).

Податкова соціальна пільга — сума, на яку платник податку може зменшити загальний місячний оподаткований дохід, що отриманий з джерел, розташованих на території України, від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Податкове зобов’язання з ПДВ — це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно Податкового кодексу України

Податковий кредит з ПДВ — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно Податкового кодексу України

Податок на доходи фізичних осіб — це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, яка утримує цей податок згідно

Податкового кодексу України

Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, робіт та послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг.

Податок на прибуток підприємств — це прямий податок, що сплачується підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових та матеріальних цінностей, а також з прибутку, одержаного від позареалізаційних операцій.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися визначеними законодавством видами підприємницької діяльності.