Основи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації

Основи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації

Неодмінною умовою вдосконалення управління є докорінна реконструкція його технічної та інформаційної бази на основі ав­томатизованої системи обліку, контролю й аналізу з використан­ням автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ).

Одним з найважливіших завдань у цій справі є подальший розвиток і вдосконалення інформаційних систем підприємств із використанням нових засобів управління та сучасних технічних засобів. Відповідно до цього має змінитися роль бухгалтерсько­го обліку, а отже, методологічні й методичні його аспекти по­требуватимуть коригування. Бухгалтерський облік і бухгалтер­ська інформація в умовах автоматизованої системи обробки інформації використовуються значно ширше, ніж у разі ручної обробки даних.

Бухгалтерський облік доповнює інші інформаційні системи, причому основну час­тину вхідної інформації він дістає безпосередньо з останніх. Пе­ретворившись на одну з кількох таких підсистем, взаємозв'яза­них як на рівні вирішення завдань, так і на рівні всієї інформа­ційної системи підприємства, бухгалтерський облік відіграє одну з основних функцій управління в разі застосування автоматизованих систем.

У разі комплексного підходу до організації бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої обробки інформації відбуваєть­ся перехід від організації окремих елементів до впорядкування цілісних наборів елементів інформаційних систем, а також нала­годження взаємозв'язків між окремими підсистемами й комплек­сами завдань.

Означений підхід в автоматизації бухгалтерського обліку в сучасних умовах має реалізовуватися у вирішенні сформульова­них далі завдань.

•    Визначення ролі й місця бухгалтерського обліку в системі управління підприємством.

•    Класифікування типів комплексів завдань, а також завдань інформаційної системи обліку, контролю та аналізу.

•    Виокремлення ієрархічних рівнів, стосовно яких проводяться операції в інформаційній системі обліку, а також з'ясування характеру системотвірних зв'язків між ними, елементами, комплексами завдань і завданнями.

•    Установлення умов і меж чинності інформаційної системи обліку.

•    Контроль і аналіз.

•    Побудова концептуальної моделі автоматизованої обробки облікової інформації.

•    Створення інформаційної мови бухгалтера, яка дасть змогу користувачеві працювати в діалоговому режимі.

•    Комплексний перегляд теоретичних і методологічних основ бухгалтерського обліку.

•    Системне вирішення завдань обліку, контролю та аналізу.

•    Використання засобів моделювання облікового, контрольного й аналітичного процесів.

•    Організація автоматизованої системи дослідження; прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

•    Розроблення сучасних засобів спілкування в діалоговому режимі з інформаційною системою обліку, контролю й аналізу.

•    Створення на основі комплексного підходу автоматизованої системи прийняття управлінського рішення.

Розроблення облікової інформації — не кінцева мета, а лише частина облікової функції системи. Важливим завданням є ство­рення такого засобу передавання інформації конкретним корис­тувачам, що дає змогу їм правильно сприйняти останню й зрозу­міти її потенційну корисність.

В умовах автоматизованої обробки даних на організацію облі­ку істотно впливає теорія комунікації. Адже облік можна подати як інтегровану систему збирання, обробки, зберігання й переда­вання відповідної інформації, а основні принципи теорії комуні­кації дають змогу виробити найбільш оптимальні обсяги, терміни та напрями інформаційних потоків в обліку.

Як одиниця комунікації обліковець несе відповідальність за формування облікових показників і передавання їх користувачам. Для цього він має передусім визначити тип необхідних для реци­пієнтів блоків інформації, оскільки лише потреба в останній є, по суті, виправданням для встановлення комунікації. Як елемент ін­формаційної системи обліковець виконує водночас функції дже­рела інформації, передавача, користувача блоків, які забезпечу­ють «обіг» інформації за допомогою різноманітних механізмів зворотного зв'язку. Як комунікаційна одиниця користувач облі­кової інформації поєднує в собі всі частини комунікаційної сис­теми. Він виконує дві першочергові функції: інтерпретує обліко­ву інформацію й використовує її.

Задачі бухгалтерського обліку можна розподілити за певними ознаками залежно від практичних потреб, при цьому найважли­вішим критерієм є економічний зміст вихідних показників. Таке групування є базою для виокремлення основних типів АРМ бух­галтера, а саме:

1.  АРМБ з обліку власності засновників.

2.  АРМБ з обліку основних засобів.

3.  АРМБ з обліку матеріальних цінностей.

4.  АРМБ з обліку праці й заробітної плати.

5.  АРМБ з обліку затрат на виробництво.

6.  АРМБ з обліку продажу готової продукції, визначення доходів та фінансових результатів.

7.  АРМБ з обліку фінансово-розрахункових операцій.

8. АРМБ зведеного обліку та складання звітності. Кожному з названих АРМБ відповідає певний перелік задач.

Обліковий процес в умовах використання АРМБ характеризу­ється як ланцюжок взаємопов'язаних робочих місць — бухгалте­ра, а також працівників, дотичних до організації бухгалтерського обліку. Автоматизація послідовності розв'язування задач забезпечує чітку організацію технологічного процесу, дає змогу уник­нути повторного виконання окремих кроків. Важливим під час автоматизації бухгалтерського обліку є формування облікових функцій для певного переліку задач, розв'язуваних на АРМБ.

Лише за умови глибокого організаційного підходу вдається подолати консерватизм і негнучкість апарату бухгалтерії, нечіт­кий розподіл виконуваних обов'язків та дублювання в роботі, а отже, підвищити рівень організації праці бухгалтерів на підпри­ємствах. Саме організаційний принцип дає змогу виявити спосо­би вдосконалення обліку і в масштабі країни.