Оцінка фінансових інструментів

Оцінка фінансових інструментів

Усі фінансові активи та зобов’язання повинні визнаватися у балансі, включаючи всі похідні фінансові інструменти.

Усі фінансові інструменти повинні спочатку обліковуватися за їх  фактичною собівартістю, яка складається із:

§     справедливої вартості активів, зобов’язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент;

§     витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов’язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Оцінка фінансових активів

Після первісного визнання усі фінансові активи повинні переоцінюватися за їх справедливою вартістю, крім наведених нижче їх категорій, які оцінюються за амортизованою собівартістю:

§    дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу (амортизована собівартість зменшена на суму резерву сумнівних боргів);

§    фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення;

§    фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити.

Дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу – дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом,  призначеним для перепродажу.

Оцінка фінансових зобов’язань

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і фінансових зобов’язань за похідними фінансовими інструментами.

Фінансове зобов’язання, призначене для перепродажу – фінансове зобов’язання, що виникає внаслідок випуску фінансового інструмента з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових коливань його ціни та/або винагороди посередника.

Похідні фінансові інструменти та фінансові зобов’язання, призначені для продажу, переоцінюються до справедливої вартості, крім зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов’язаного з ним інструмента власного капіталу.

Зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов’язаного з ним інструмента власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступну після визнання дату балансу не можна достовірно визначити, оцінюється за собівартістю.

Збільшення або зменшення балансової вартості фінансових  інструментів, які не є об’єктом хеджування та оцінюються за справедливою вартістю, визнається:

§       іншими доходами (рахунок 74 “Інші доходи”);

§       або іншими витратами (рахунок 97 “Інші витрати”).

Фінансовий актив і фінансове зобов’язання згортаються з відображенням у балансі згорнутого сальдо, якщо підприємство має:

§       юридичне право на залік визнаних сум;

§       можливість і намір погасити згорнуте зобов’язання або реалізувати активи і погасити зобов’язання одночасно.