Поняття й класифікація інформаційних систем

Поняття й класифікація інформаційних систем

Ефективне управління сучасною організацією являє собою досить складне завдання, з огляду на різноманіття використовуваних ресурсів і високу швидкість зміни операційного оточення. Основними функціями управління є, як відомо, планування, організація, активізація, координація, контроль і аналіз, які здійснюються в багатомірному просторі різних областей діяльності організації. Управлінські рішення, формовані в ході виконання перерахованих вище функцій, служать відправним моментом для конкретних виконавців. У ринкових умовах досягти конкурентної переваги можна в першу чергу за рахунок володіння повними, достовірними й своєчасними відомостями, що утворять єдиний інформаційний простір даного економічного об'єкта Такий простір може бути створено лише на базі електронного документообігу із залученням засобів автоматизації підтримки прийняття управлінських рішень.

Економіку в цілому, а також її окремі компоненти (підприємства, фірми, компанії, установи й т.д.) можна віднести до динамічних систем. Робота таких систем сполучена із впливами мінливого зовнішнього середовища й обробкою величезних обсягів інформації.

Під системою розуміють набір взаємозалежних компонентів, що функціонують спільно для досягнення певної мети. Для опису системи використовують такі поняття, як:

-  структура (безліч елементів і взаємозв'язків між ними);

-  входи й виходи (матеріальні, фінансові й информацион ные потоки, що входять у систему й выводимые нею);

-  закони поводження (функції, що зв'язують входи й виходи системи);

- мети й обмеження (процеси функціонування системи, описувані поруч змінних; на окремі змінні звичайно накладаються обмеження).

Під управлінням розуміють зміна стану системи, що веде до досягнення поставленої мети. Процес управління  системою визначається цілями управління, навколишнім оточенням і внутрішніми умовами.

З позицій кібернетики такий процес трактується, як спрямоване вплив на елементи системи для досягнення мети, і може бути представлений у вигляді інформаційного процесу, що зв'язує зовнішнє середовище, об'єкт і апарат управління.

Інформаційний обмін, що лежить в основі процесу управління системою, полягає в циклічному здійсненні наступних процедур:

-  збору інформації про поточний стан керованого об'єкта;

-  аналізу отриманої інформації й порівняння поточного зі стояння об'єкта з бажаним;

-  вироблення управляючого впливу з метою перекладу керованого об'єкта в бажаний стан;

-  передачі управляючого впливу об'єкту.

На рис. 1.4 представлений приклад системи управління економічним об'єктом.

Рисунок 1.1 - Структура системи  управління економічним об'єктом

 Як видно з рисунка, управління засноване на одержанні, переробці й використанні інформації, що циркулює в каналах зв'язку системи керування.

Управлінська інформація (сукупність планової, нормативної й розпорядницької інформації) формується управлінським апаратом відповідно до  мет управління й інформацією про зовнішнє середовище. Обліково-звітна інформація формується об'єктом управління й відбиває внутрішню ситуацію об'єкта й ступінь впливу на неї зовнішнього середовища.

Інформація про зовнішнє середовище - нормативно-законодавча інформація, створюване державними установами, інформація про конъюктуре ринок, створювана конкурентами, постачальниками, споживачами.

          Потоки управляючої інформації, що направляється від суб'єкта до об'єкта керування, і обліково-звітної інформації про досягнуті показники у зворотному напрямку, являють собою інформаційні зв'язки між суб'єктом і об'єктом керування. Ефективність управління досягається за допомогою зворотного зв'язка - одержання інформації про поточний стан керованого об'єкта. На основі аналізу потоків інформації приймаються відповідні управлінські рішення.

          Вихідна інформація призначена для інших об'єктів економіки, вищестоящих організацій: звітна фінансова інформація - для державних органів, інвесторів, кредиторів і т.д.; маркетингова інформація - для потенційних споживачів.

          До базових елементів, на яких будується система управління організації, можна віднести:-   цілі и стратегїї;

 -  бізнес-   процеси;

-   організаційну структуру (структура керування);

-   способи взаємодії (потоки й комунікації);

-   регламенти й мотивацію (співробітники).

Завдання розвитку системи управління, підвищення її ефективності й усього бізнесу в цілому полягає в підтримці кожного її елемента в необхідному стані.

Взаємозалежна сукупність засобів, методів, персоналу, використовувана для зберігання, обробки й видачі інформації в інтересах досягнення поставленої мети становить інформаційну систему (ІС).

Автоматизована інформаційна система - це комплекс, що включає комп'ютерне й комунікаційне встаткування, програмне забезпечення, лінгвістичні засоби, інформаційні ресурси, а також системний персонал. Система забезпечує підтримку динамічної інформаційної моделі деякої частини реального миру для задоволення інформаційних потреб користувачів і для прийняття рішень. Структура автоматизованої ІС представлена на рис. 1.2.

Інформаційні технології (ІТ) - інфраструктура, що забезпечує реалізацію інформаційних процесів - процесів збору, обробки, нагромадження, зберігання, пошуку й поширення інформації (див. п. 1.5).

ІТ призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення їхньої надійності й оперативності.

Функціональні підсистеми й додатки - спеціалізовані програми, призначені забезпечити обробку й аналіз інформації для цілей підготовки документів, прийняття рішень у конкретній функціональній області на базі ІТ.

Рисунок 1.2 - Структурні елементи ІС

Управління ІС - компонент, що забезпечує оптимальна взаємодія ІТ, функціональних підсистем і пов'язаних з ними фахівців, розвиток їх протягом  життєвого циклу ІС.

Кожна автоматизована інформаційна система орієнтована на ту або іншу предметну область. Під предметною областю розуміють область проблем, знань, людської діяльності, що має певну специфіку й коло    предметів, що фігурують у ній.

При цьому кожна автоматизована система орієнтована на виконання певних функцій у відповідній їй області застосування.

Існує велика розмаїтість автоматизованих ІС, що відрізняються своєю орієнтацією на рівень управління, сферу функціонування економічного об'єкта, на той або інший характер процесу управління, вид підтримуваних інформаційних ресурсів, архітектуру, способи доступу до системи й ін.

По цільовій функції ІС можна умовно розділити на наступні основні категорії .

Особливу важливість у суспільному житті мають економічні інформаційні системи (ЕІС), пов'язані з наданням і обробкою інформації для різних рівнів управління економічними об'єктами. Ця інформація дозволяє найбільше повно здійснювати функції обліку, контролю, аналізу, планування й регулювання з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

За рівнем у системі державного управління економічні інформаційні системи діляться на ІС  державного, регіонального й муніципального значення.

Залежно від  області функціонування економічних об'єктів можна виділити ЭИС промислово-виробничої сфери й непромислової сфери.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) - аналітичні ІС, ІС керівника - системи, що забезпечують можливості вивчення стану, прогнозування, розвитку й оцінки можливих варіантів поводження на основі аналізу даних, які відбивають результати діяльності компанії протягом  певного часу. У таких системах застосовуються сучасні технології баз даних, OLAP (Onlіne Analytіcal Processіng - оперативна аналітична обробка даних), СД (сховище даних), глибинний аналіз і візуалізація даних.

Інформаційно-обчислювальні системи використовуються в наукових дослідженнях і розробках для проведення складних і об'ємних розрахунків, як  підсистеми автоматизованих систем управління й СППР у тому випадку, якщо вироблення управлінських рішень повинна опиратися на складні обчислення. До них ставляться інформаційно-розрахункові системи, САПР (системи автоматизованого проектування), імітаційні стенди контролю.

Існуює наступна класифікація ІС:

Інформаційно-довідкові системи призначені для збору, зберігання, пошуку й видачі споживачам інформації довідкового характеру; використовуються у всіх сферах професійної діяльності (Гарант, Кодекс, Референт, системи сімейства Консультант- Плюс: Консультант Бухгалтера, Кореспонденція Рахунків, Податки Бухучет, Консультантплюс: Версія Проф, Ділові Папери, Консультантплюс: Експерт і ін.).

Основними видами ІС утворення є автоматизовані системи дистанційного навчання, системи забезпечення ділових ігор, тренажери й тренажерні комплекси. Вони призначені для автоматизації підготовки фахівців і забезпечують навчання, керування процесом навчання й оцінку його результатів.

 ІС, призначені для автоматизації всіх функцій керування, що охоплюють весь цикл функціонування економічного об'єкта від науково-дослідних робіт, проектування, виготовлення, випуску та збуту продукції до аналізу експлуатації виробу, називають інтегрованими.

           4. Корпоративні ІС - це ІС, що автоматизують всі функції керування фірмою або корпорацією, що має територіальну роз'єднаність між підрозділами, філіями, відділеннями, офісами.

При сучасному рівні розвитку комп'ютерної техніки й засобів зв'язку автоматизація процесу керування дозволяє різним категоріям користувачів ИС швидко й ефективно вирішувати варті перед ними задачі.

Користувачів ІС можна розділити на чотири категорії.

            1. Адміністратор системи - це фахівець (або група специа аркушів), відповідальний за експлуатацію системи і забезпечення її працездатності, що розуміє потреби кінцевих пользова цілей, працює з ними в тісному контакті і відповідальний за визначення, завантаження, захист і ефективність роботи банку даних.

            2. Прикладні програмісти — займаються розробкою програм для рішення прикладних задач, реалізації запитів до бази даних.

            3. Системні програмісти — здійснюють підтримку інформаційної системи і забезпечують її працездатність, займаються розробкою та супроводом базового програмного забезпечення комп'ютерів (операційних систем, систем керування базами даних, трансляторів, сервісних програм загального призначення).

4. Кінцевий користувач (споживач інформації) — особа або колектив, в інтересах яких працює ІС. Він працює з ІС постійно, пов'язаний з обмеженою областю діяльності й, як правило, не є програмістом. Наприклад, це може бути бухгалтер, маркетолог, фінансовий менеджер, керівник підрозділу та ін.

Автоматизовані ІС містять у собі багато автоматизованих робочих місць (АРМ) фахівців, засоби комунікації й обміну інформацією, інші засоби і системи, що дозволяють автоматизувати роботу персоналу. Призначення й склад АРМ кінцевих користувачів будуть розглянуті в п. 1.4.

Сучасні автоматизовані ІС використовують новітні комп'ютерні технології по зберіганню, передачі та обробці інформації, необхідні для економічного аналізу й прийняття управлінських рішень; оснащені сучасними технічними і програмними засобами обробки інформації, телекомунікаційними засобами роботи у світовому інформаційному просторі.

Ефективність застосування ІС для управління економічними об'єктами (підприємствами, банками, торговельними організаціями, державними установами й т.д.) залежить від широти охоплення та інтегрованості на основі функцій керування, від здатності оперативно підготовляти управлінські рішення, адаптуватися до змін зовнішнього середовища та інформаційних потреб користувачів.