Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді
«Птах року»
Конкурс
«Первоцвіти»
секція: зоологія-
екологія
Виконали:
юнати гуртка
«Орнітологія»
Керівник:
Яриш Ксенія
Володимирівна
Мелітополь – 2010
Мета: привернення уваги до відповідного виду птаха у рамках акції ”Птах
року“ та до птахів як важливої частини природи взагалі; виховання охорони природи та привернення уваги до дослідження та збереження як окремих видів орнітофауни, так і біотопів, де вони мешкають.
Завдання: збір інформації у рамках акції ”Птах року“, поширення її у
вигляді листівок, плакатів тощо, проведення відповідних бесід, лекцій, конкурсів, вікторин.
Список юннатів:
1.Паладій Світлана 11-Б кл. ЗОШ№6
2. Чайка Настя 8-Б кл. ЗОШ№6
3. Балаєва Юля 6-Бкл. ЗОШ№25
4. Лойко Лена 8-Бкл. ЗОШ№6
5.Кузнєцова Анастасія 8-Акл. ЗОШ№6
6.Журавська Оксана 8-Акл. ЗОШ№6
Література: 1.Г.В.Фесенко, А.А.Бокотей. Птахи фауни України (польовий
Визначник). Київ 2002.-322с.
1. Михеев О.В. Биология птиц. Полевой определитель
Птичьих гнезд. Пособие для студентов пединститутов и учителей средних школ. М: Цитадель, 1996. – 460с.
2. Райков Б.Е. Зоологические экскурсии.- М.:Цитадель-трейд, 2002.- 640с.
3. Биологические экскурсии: Кн. для учителя / И.В. Измайлов, Л.С. Шубкина. –М.: Просвещение, 1983.-224с.
4. Птицы Украины. Полевой определитель. Марисова И.В., Галпая В.Е. – К.: ВШ, 1984.-184с.
За традицією кожен рік Українське товариство охорони птахів присвячує якомусь видові птахів. Це дає змогу глибше ознайомитися з птахом, якого вибрано птахом року. Дуже добре, коли цей птах ще й мешкає в тій місцевості, де і ми, бо це дає змогу ознайомитися з ним не лише теоретично, але і спостерігаючи, також це розвиває такі необхідні для орнітологів навички, як вміння спостерігати та порівнювати, аналізувати та узагальнювати зібраний матеріал, поглиблювати знання про звички птахів, їх поведінку, зовнішній вигляд. Все це не тільки розширює кругозір, але й поступово привчає до усвідомлення закономірності у природі, до бережливого ставлення до її багатства та використання цього у повсякденній поведінці гуртківців.
Спочатку треба знати, який же птах став у 2010 році «Птахом року». У допомозі нам стане родовід цього птаха. Перегорнемо його сторінки.
Отже, птах року 2010– Горобець польовий Passer montanus.
Будемо знайомі!
Зеленим кольором позначене поширення видів.
Як ви бачите горобець польовий розповсюджений на всій території України.
Давайте розглянемо зовнішній вид птаха. Ось малюнок птаха.
Польовий горобець дрібніший від домового, важить усього 20-25 грамів і вирізняється від свого родича коричневою шапочкою на голові, чіткими чорними плямами на білих щічках, маленьким чорним нагрудничком на горлі, комірцем з білих пір’їн по боках шиї та білими смужками на крилах. Вважається, що цей представник отряду горобиних може вести осілий або кочовий спосіб життя, тримається зграйками. Ніколи не зустрічається на одному клаптику землі із задиристим домовим горобцем, своїм конкурентом, проте мешкає по сусідству. За оцінками фахівців, в Україні гніздиться близько мільйона горобиних пар.
Фоторобота : Балаєва Юля 5-Бкл. ЗОШ№25
У мегаполісі польовий горобець — дорогий гість: він оберігає парки від дубової листовійки. За спостереженнями орнітологів, в Україні горобці годують пташенят 100 видами різних комах та їхніми личинками, 66 відсотків з них — жуки (хрущі, довгоносики, щілкуни). Харчування дорослих горобців досить розманіття, проте пташенят вони вигодовують лише комашками, серед яких багато шкідників. А як випадає нагода, то харчуються «крихтами з людського стола», або залітають у вольєри до мешканців Київського зоопарку і влаштовують собі пир, наїдаючись досхочу смакоти.
Для облаштування гнізда польовий горобець використовує суху та зелену траву, особливо полюбляє полин, рослиннний пух, шерсть та пір’я. За необхідності, вміло сплете з травинок округле гніздечко, адже він є найближчим родичем африканського ткачика. Такі кубельця добре помітні восени, особливо в батогах дикого винограду та серед гілок дерев. Починають гніздитися у квітні-початку травня. У кладці буває до 7 щедро заплямованих яєць. Батьки висиджують малечу почергово, до появи першого пташеняти проходить від 10 до 14 днів. Біля гніздечка горобці скритні й обережні. Горобиних пар можуть залишатися разом по кілька років, і мешкають вони осідло. До речі, вік у жвавих стрибунчиків не таке вже й короткий, як прийнято вважати — можуть прожити близько 13 років.
Те, що корисна пташка нині опинилася на межі вимирання, без сумніву, провина людей. Натепер в Україні чисельність виду повсюдно скоротилася. Тому є сенс всіляко підтримувати взимку та ранньої весни небагаточисельні горобині зграйки. Орнітологи попереджають: якщо птахи зникнуть, настане, в повному розумінні, екологічна катастрофа, і її наслідки для людства можуть бути непередбачувані. Деякі популяції і навіть види тварин і рослин можуть бути повністю втрачені.
В вивченні птаха року, нам юннатам, допомогу надав доктор біологічних наук, професор МДПУ ім. Хмельницького Кошелев Олександр Іванович. Під керівництвом Кошелева О.І. були проведені дослідження та спостереження за птахами, також надана дітям консультація, що до особливості життєдіяльності – горобця польового.
Ми вдячні Олександру Івановичу.
Деякі спостереження гуртківців.
"...
Беруся стверджувати, що насправді горобець - птах хоча відомий, але загадковий, так би мовити,
собі на умі. До цієї думки я прийшов на одній з автобусних зупинок, де
підгодовував птахів. І ось що зауважив: більш боязкі і дикі синички досить
швидко привчаються брати насіння з долоні, а ось "свої хлопці"
горобці, зверніть увагу, не роблять цього ніколи!
У чому ж справа? Очевидно, у наших польових горобців спрацьовує умовний рефлекс одвічної недовіри до людини, що став
згодом безумовним.
Журавська Оксана 6-Акл. ЗОШ№6
Навесні в лісах і полях співають майстри пісень - солов'ї, жайворонки.
Люди слухають їх, затамувавши подих. Я знаю багато пташиних пісень. Почую - і
відразу скажу, хто співає. А нині ось не вгадала.
Прокинулась я рано-рано. Раптом чую: за вікном пташка
якась порається в кущах. Потім голосок чую, та
такий приємний, мов дві хрусталінкі вдарилися одна об одну. А потім просто
по-гороб'ячому: «Чів! Чів! »
Диво!
Кузнєцова Анастасія 6-Акл. ЗОШ№6
У нас у гуртку є родина (дві сестрички, та братик), вони дуже люблять складати казки. І ось одна з них.
Одного разу в сонячний теплий
день Юра вийшов у двір погодувати пташок. Розминаючи в руках шматочки хліба,
він почав кидати їх на землю. Через кілька
хвилин його оточила зграя птахів, яка з радісним цвірінчанням почала клювати
крихти. Юра з розчуленням спостерігав за ними, і радів тому, що він зробив
добру справу. І раптом його увагу привернуло кілька горобців, які затіяли бійку
через кірки хліба. Коли один з них намагався схопити скориночку і
потягти в бік, інші нападали на нього з гучним цвірінчанням і, розмахуючи
крилами, намагалися її відібрати. Юра з подивом подивився на горобців, що
билися. «Які дурні птиці! Знайшли через що
сваритися! Навколо них - стільки крихт, а вони б'ються із-за
якоїсь корочки»,-подумав хлопчик і пішов додому.
Дома Юру з радісними вигуками зустрів молодший брат Сашко і
запропонував у що-небудь пограти. «У що ж ми пограємо сьогодні?» - запитав Юра.
- У що
завгодно. Та хоча б в поліцейських та пожежників, - запропонував Сашко,
дістаючи з коробки з іграшками поліцейську і пожежну машини.
- Добре, - погодився Юра. - Тільки я буду поліцейським, а ти - пожежником.
- Ні, я
буду поліцейським, а ти - пожежником, - запротестував Саша.
- Ти вчора був поліцейським, тому
сьогодні поліцейським буду я, - твердо сказав Юра і тупнув ногою.
- А я не хочу бути пожежником, -
образився молодший брат і штовхнув пожежну машину.
- Ти що штовхаєш мою машину? - Обурився Юра і відштовхнув
брата в бік. У відповідь Саша кинувся на нього з
кулаками.
Почувши метушню та шум, до кімнати
увійшла мама ...
- Що тут відбувається? - запитала вона.
- Він не
дає мені бути поліцейським, - схлипуючи, поскаржився на брата Сашко.
- Він
уже був поліцейським. Тепер моя черга! - відповів Юра.
- Знайшли
через що сваритися, - обурилася мама. - Ви б'єтесь, як два дурних горобця.
Невже ви не можете вирішити це питання мирно?
Мамині слова про забіякуватих горобців нагадали Юрі
бійку горобців у дворі. Він згадав, як нерозумно і смішно виглядали птиці, що
б'ються з-за кірки хліба, і йому стало дуже соромно за свою сварку з молодшим
братом.
Вірші про горобця.
У меня есть дружок – воробей.
Совершенно бесстрашная птица!
Не боится больших голубей
И вообще никого не боится.
Не боится голодных котов,
Не боится высоты и вьюги….
Будь здоров, воробей, будь здоров!
Прилетай поболтать на досуге!
У меня есть дружок – воробей.
Совершенно бесстрашная птица!
Не боится больших голубей
И вообще никого не боится.
Не боится голодных котов,
Не боится высоты и вьюги….
Будь здоров, воробей, будь здоров!
Прилетай поболтать на досуге!
Суховій Ганна 6-Акл. ЗОШ№6
Когда кончается лето,
И птицы стремятся на юг.
Лишь воробей на это
Не тратит своих минут.
Привык воробей к морозам,
Сам город ему как дом,
И не уступит в битве воронам,
И кормит его управдом.
Лойко Лена 6-Бкл. ЗОШ№6
© ООО «Знанио»
С вами с 2009 года.