ГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ
ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ
«ЛОТИКОВСКАЯ СРЕДНЯЯ ШКОЛА»
УТВЕРЖДАЮ:
Директор школы
_______________ Никифорова И.А.
_______________________________
РАБОЧАЯ ПРОГРАММА
ПО ЛИТЕРАТУРНОМУ ЧТЕНИЮ НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ
БАЗОВЫЙ УРОВЕНЬ
3-4 КЛАССЫ
Составители:
Ефременко Инна Романовна
2019 год
Пояснительная записка
Рабочая программа по предмету «Литературное чтение на украинском языке» для 3-4 классов разработана с учетом требований Государственного образовательного стандарта начального общего образования в соответствии с такими нормативными документами:
1. Закон ЛНР от 30.09.2016 №128-ІІ«Об образовании».
2. Приказ МОН ЛНР №483 от 11.04.2016 «Об утверждении примерных программ для образовательных организаций (учреждений) Луганской Народной Республики по общеобразовательным предметам базового, углубленного и профильного уровней преподавания».
3. Санитарно-эпидемиологические правилами и нормами Луганской Народной Республики (СанПин).
4. Приказ МОН ЛНР от 17.08.2018. №774-од «Об организованном начале 2018-2019 учебного года в общеобразовательных учреждениях (организациях) Луганской Народной Республики».
5. Приказ МОН ЛНР от 17.08.2018 г. №772-од «Об утверждении Методических рекомендаций по преподаванию учебных предметов и Единых требований к организации учебно-воспитательного процесса в образовательных организациях (учреждениях) Луганской Народной Республики в 2018-2019 учебном году».
6. Методическими рекомендациями по составлению рабочих программ в общеобразовательных организациях (учреждениях) ЛНР.
7. Едиными требованиями к устной и письменной речи обучающихся и педагогического коллектива.
8. Единым орфографическим режимом начальной школы.
9. Критерии оценивания учебных достижений учащихся начальной школы.
Рабочая программа по литературному чтению на украинском языке основана на Примерной программе для образовательных организаций (учреждений) Луганской Народной Республики с русским языком обучения «Литературное чтение на украинском языке III-IV классы. Базовый уровень» под редакцией Е.В.Чорной. - Луганск: 2016 г.
Основною метою курсу є формування читацької компетентностімолодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальноїкомпетентностей, ознайомлення учнів з українською дитячою літературою якмистецтвом слова, підготовка їх до систематичного курсу українськоїлітератури в основній школі. Читацька компетентність є інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь і навичок та ціннісних ставлень учня, що набувається в процесі засвоєння курсу "Літературне читання" у 3-4 класах. Під час навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється їїмовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується любов домистецтва слова, потреба в систематичному читанні.
Для досягнення мети виконуються такі завдання:
Ø формування в учнів повноцінних навичок читання як базової у системі початкового навчання;
Ø ознайомлення учнів із дитячою літературою різної тематики і жанрів;
Ø формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
Ø формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів із використанням початкових літературознавчих понять;
Ø розвиток мовлення учнів;
Ø формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
Ø розвиток творчої літературної діяльності школярів;
Ø формування у школярів прийомів самостійної роботи з дитячими книжками різних типів і видів, довідковим матеріалом, умінь здійснюватипошук, добір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;
Ø виховання потреби в систематичному читанні як засобів пізнаннясвіту, самопізнання, загальнокультурного розвитку.
Плановані результати вивчення навчальногопредмета
Особистісні результати:
· формування засобами літературних творів цілісного погляду на світ в єдності і різноманітності природи, народів, культур;
· формування етнічних і патріотичних цінностей;
· оволодіння знаннями про українську культуру, формування шанобливого відношення до іншої думки, історії, культури свого краю та інших народів;
· •формування і розвиток уявлень про моральні поняття, родинні цінності, любов до природи, відображених в літературних творах;
· розвиток етичних почуттів, доброзичливості, розуміння і співпереживання почуттям інших людей.
Метапредметні результати:
· готовність слухати співбесідника і вести діалог, визнавати різні точки зору і право кожного мати і висловлювати свою думку і аргументувати свою точку зору і оцінку подій;
· використовувати засоби української мови для вирішення навчальних завдань;
· оволодіння навиками смислового читання текстів відповідно мети і завдань, дій порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, побудови міркувань.
Предметні результати:
· розуміння літератури як явища національної і світової культури, засобизбереження і передачі моральних цінностей і традицій;
· формування уявлень про український народ, навколишній світ,культуру, понять про добро і зло, дружбу, чесність;
· оволодіння читанням вголос і мовчки, прийомами аналізу художніх,науково-пізнавальних і навчальних текстів з використанням елементарнихпонять літературознавства;
· використання різних видів читання;
· формування потреби в систематичному читанні, умінь використовуватизнання на практиці;
· уміння самостійно вибирати потрібну літературу, користуватисядовідковими джерелами для розуміння і отримання додаткової інформації;
· уміння працювати з різними видами текстів, знаходити характерніособливості науково-пізнавальних і художніх творів.
Місце навчального предмету «Літературне читання»
Згідно з примірним навчальним планом початкової загальної освіти навчальних закладів з російською мовою навчання з навчанням української мови на вивчення літературного читання відводиться 68 годин. У 3-4 класах –по 34 годин (1 година на тиждень,34 робочі тижні).
Загальна характеристика навчального предмета
Змістлітературного читання визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого.
Тематично-жанровий та художньо-естетичнийпринципи євизначальними у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів художні, науково-художні, науково-пізнавальні та фольклорні твори української літератури.
Тематика і зміст творів відображає різні сторони життя і діяльності людини, сприяє розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей.
Художньо-естетичний принциппередбачає добір творів словесногомистецтва за критеріями естетичної цінності. Зміст відібраних творів розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.
Літературознавчий принципмає на меті введення до системи підготовкидитини-читача початкових літературознавчих понять, які засвоюються учнями практично, на рівні уявлень. Він реалізується у процесі використання елементів аналізу й інтерпретації літературного тексту.
Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірностіпроцесу сприймання твору, то мовленнєві уміння– закономірності процесу створення власного висловлювання за прочитаним(прослуханим).
Формування читацької компетентності учнів здійснюється з використанням міжпредметних зв’язків.
Основою структурування примірної програми є змістові лініїз читання:
- Коло читання.
- Формування й розвиток навички читання.
- Літературознавча пропедевтика.
- Досвід читацької діяльності (робота з дитячою книжкою, інформацією).
- Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного.
Коло читання
Коло читання молодших школярів охоплює твори різних родів і жанрів для дітей цього віку із кращих надбань української і зарубіжної літератури.
Твори усної народної творчості – малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я ,приказки, ігровий фольклор; казки, легенди, міфи.
Літературні казки українських та зарубіжних авторів.
Дитяча періодика: газети та журнали.
Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.
За жанрово – родовими формами це – епічні твори: оповідання, байки, повісті – казки; ліричні: твори різного змісту і форми; драматичні: п’єси для дітей.
За тематичним спрямуванням – твори про природу, про дітей, взаємини вродині, школі; ставлення до природи, людей, праці, сторінки з життя видатних людей, твори про добро, людяність, працелюбність; гумористичні твори; науково – художні твори, пригодницькі та фантастика.
Формування і розвиток навичок читання
Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядковані смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту й основного смислу.
Уроки літературного читання є початковою ланкою літературної освіти учнів. Вони забезпечуються спеціально підібраними творами та системою запитань і завдань для роботи над текстом.
Під час навчання молодші школярі опановують два види читання – вголос і мовчки.
Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному для розуміння тексту темпі, з належною силою голосу, в темпі розмовної мови.
Читання мовчки – це уміння читати тільки очима без внутрішнього проговорювання. Таке читання передбачає уміння читати швидко й слідкувати за ходом думки, вираженої в окремих реченнях і тексті в цілому. Це передбачає формування не лише швидкості, але й розуміння прочитаного мовчки. Формування уміння читати мовчки припадає в основному на 4 клас.
Літературознавча пропедевтика
У процесі роботи над художніми творами учні вчаться визначати тему та основну думку художнього твору, його сюжет і композицію (без уживання термінів), розглядати факти, події, визначати персонажі та їхні характери й учинки, практично розрізняти жанри художніх творів, здійснювати структурний аналіз тексту. Роботу над літературознавчою пропедевтикою рекомендується здійснювати у взаємозв’язку з відповідною роботою на уроках російського літературного читання. Адже літературознавчі поняття є спільними, а вміння застосовувати одержані знання й уміння на іншому матеріалі є свідченням високого рівня їх сформованості, з іншої сторони –свідченням літературної компетентності молодших школярів.
Досвід читацької діяльності
У 3-4 класах самостійна читацька діяльність має свої особливості. Одним із пріоритетних завдань у цей період є формування й розвиток у школярів продуктивних способів самостійного опрацювання змісту різних типів і видів дитячих книжок, у т.ч. значних за обсягом, довідкової літератури, дитячої періодики, а також умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію,узагальнення навчально-пізнавальної інформації, користуючись засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки, а також Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки.
Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником.
Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного
Спілкування з літературою як мистецтвом слова задовольняє природну потребу дитини в емоційних переживаннях, створює передумови для самовираження особистості. Для стимулювання творчих здібностей використовуються такі види завдань: словесне малювання, графічне ілюстрування, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, колективне таіндивідуальне складання з допомогою учителя казок, віршів, лічилок, загадок тощо.
Тематичний план літературного читання
№ з/п |
Назва розділу |
Робоча програма по класах |
Кількість годин |
1 |
Усна народна творчість |
3 клас 1 година на тиждень |
4 |
2 |
Барви осені |
5 |
|
3 |
Ми зиму зустрічаємо |
9 |
|
4 |
Добре діло робиться, наче казка мовиться |
5 |
|
5 |
Прилинь,прилинь,весно красно! |
7 |
|
6 |
Мій рідний край |
4 |
|
Всього: |
34 |
||
1 |
Вступ. Земле моя рідна |
4 клас 1 година на тиждень
|
1 |
2 |
Усна народна творчість |
3 |
|
3 |
Осінь нас чарує |
4 |
|
4 |
Наш край – це праці край й великої любові |
4 |
|
5 |
Зимонька-зима |
9 |
|
6 |
Птахи летять, весну – красну на крилахнесуть… |
6 |
|
7 |
Читай, дізнавайся, міркуй… |
7 |
|
|
Всього: |
34 |
|
ВСЬОГО: |
68 |
Матеріал відібраний з урахуванням вікових особливостей учнів, органічно поєднує навчання і виховання,засвоєння знань і розвиток пізнавальних здібностей учнів,діяльнісну спрямованість навчання.
Технології, методи і форми роботи, які будуть використані: особистісно- орієнтоване навчання, ігровітехнології, інтерактивні методи навчання.
Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, словесний, практичний, активний метод навчання.
Форми навчання: індивідуально-групові, індивідуальні, групові, диференційований підхід у навчанні.
Основний зміст навчального предмету «Літературне читання»
3-й клас
1 година на тиждень( 34 години на рік)
Зміст навчального матеріалу |
Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня |
Коло читання |
|
Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісні, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, обрядові пісні. Казки про тварин, чарівні казки, легенди. Поезія. Вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, акровірші, вірші-загадки, скоромовки. Проза. Оповідання (художні, науково-художні, науково-популярні). Літературні казки. Легенди. |
Учень/учениця: співвідноситьвивчені твори звідповідними жанрами: казка, вірш, лічилка, скоромовка, прислів’я; розрізняє фольклорні іавторські твори; називає основні теми читання, прізвища, імена українських письменників; знає сюжети2-3фольклорнихказок; напам’ять 3-4 вірші та прізвища й імена їхніх авторів; 3-4 прислів’я; усвідомлює значення книжки вжитті людини.
|
Тематика читання.Твори різних жанрів про красу природи,необхідність оберігати її, життя і навчання дітей, їх взаємини з дорослими, стосунки в родині, повагу до батьків, любов до своєї рідної землі, звичаї, традиції українців, повагу до культури різних національностей, а також твори, які утверджують такі моральні якості як доброта, чесність, дружба, взаємодопомога. |
|
Формування і розвиток навички читання |
|
Розвиток правильного,свідомого, виразного читання вголос цілими словами. |
Учень: читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, виразно, цілими словами нормально за темпом; |
Формування і розвиток умінь вибирати та застосовувати під час читання потрібний тон, темп, гучність, слова, на які падає логічний наголос. |
вибирає та застосовує під час читання потрібний тон, темп, гучність, слова, на які падає логічний наголос. |
Літературознавча пропедевтика |
|
Тема та основна думка твору Формування умінь усвідомлювати й визначати тему твору та основну думку. |
Учень: усвідомлює та визначає тему твору й основну думку; |
Сюжет і композиція (без уживання термінів). Пейзаж, портрет, діалоги – основні елементи сюжету. Початок (зав’язка), основна частина, кінцівка як елементи композиції твору, їх взаємозв’язки. |
знаходить у змісті тексту художні описи природи, зовнішності людини, інших істот; пояснює їх роль у творі; називає учасників діалогу; розуміє зміст діалогу; визначає у структурі художнього твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу тексту; |
Герой (персонаж) твору. Визначення головного й другорядних персонажів твору; їхні риси характеру, вчинки. |
самостійно визначає головного й другорядного персонажів твору; пояснює риси характеру, вчинки; розуміє залежність вчинків від характеру; |
Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: автор – твори – книжки; автор – теми. Ставлення письменника до зображуваних подій і персонажів. Епізоди з життя письменника. |
пояснює, що той чи інший письменник є автором твору, розповідає, як автор ставиться до зображуваних подій і персонажів (з допомогою вчителя); розповідає про деякі епізоди з життя письменників, з якими ознайомилися під час навчання; |
Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи. Розвиток умінь виділяти в тексті епітети, порівняння, метафори (без уживання термінів, практично), з’ясовувати їх роль. |
знаходить у художньому тексті та вживає у своєму мовленні під час характеристики героїв твору чи опису природи яскраві, образні вислови; пояснює їх роль; |
Жанр. Розвиток умінь усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися. |
самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань. |
Досвід читацької діяльності Усвідомлення жанрової специфіки творів – впізнавання і називання жанру твору |
|
Казки про тварин та чарівні казки. Спостереження заструктурними особливостями цихтворів. Особливий характер вимислута фантазії останніх: таємничі,зачаровані, незвичайні місця,предмети, істоти; надзвичайна сила,чудесні перетворення та ін. Герої (персонажі) казок, їхнівчинки, мотиви поведінки (здопомогою вчителя). Добро і зло вказці. |
Учень: усвідомлює, називає основні ознаки казок про тварин і чарівних казок; правильно називає героїв казок; пояснює, якими якостями вони наділені; висловлює свою оцінку поведінки, вчинків персонажів; робить висновок про добро і зло у казках; |
Прислів’я і приказки.Тематика прислів’їв. Формуванняумінь вибрати з кількох прислів’ївтаке, що найточніше відображаєосновну думку твору. Спостереження завикористанням прислів’їв і приказоку художніх творах. |
розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; вибирає з кількох прислів’їв таке, що найточніше відображає основну думку твору; |
Вірші. Формування знань прожанрові особливості віршів (рима,ритм, настрій, мелодика, уявнікартини). Тематика віршів.Спостереження за мовою віршів. |
називає основні ознаки вірша (рима, ритм, поділ на строфи – без уживання терміну); пояснює, які почуття висловлює поет у творі; називає основні теми віршів, які опрацьовувалися на уроках; |
Оповідання. Структурніособливості оповідання, герої(персонажі), тематика дитячих оповідань. |
називає основні ознаки оповідання; пояснює, хто є героями (персонажами) оповідань; називає основні теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання; |
Усвідомлення умовності подій у художньому творі, їх відмінність від реальних, життєвих. Увага до особистості автора. |
має уявлення про умовність подій у художньому творі; знає деякі відомості про окремих авторів. |
Смисловий і структурний аналіз тексту |
|
Розвиток умінь знаходити і пояснювати зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; визначення послідовності подій у творі й орієнтування у структурі тексту: зачин (зав’язка), основна частина, кінцівка. |
Учень: знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; визначає послідовність подій у творі; |
Складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних оповідань. Користування планом для переказу прочитаного. |
складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх і науково-художніх текстів; добирає заголовки до частини тексту; уміє користуватися планом і малюнками для переказу прочитаного (детально і вибірково, окремих частин); |
Розвиток умінь запитувати й відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів; ставити запитання до тексту; вступати в діалог (4-5 реплік) на основі прочитаного. |
формулює запитання до тексту і дає відповіді; вступає в діалог за змістом прочитаного; |
Формування уміння аналізувати тексти з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, персонажів твору, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, визначення нового, невідомого, узагальнення тощо. Формування уміння з допомогою вчителя та самостійно виділяти головне в прочитаному тексті; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями. |
аналізує з допомогою вчителя тексти, називає ознаки описуваних предметів, явищ, подій, вчинки дійових осіб; встановлює з допомогою вчителя причиново-наслідкові зв’язки, визначає головне, узагальнює, доводить свою думку; співвідносить головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями; |
Формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису, міркування. |
визначає в творах елементи розповіді, описи, міркування. |
Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору |
|
Формування в учнів уявлень про образні слова й вирази (епітет, порівняння, метафору), їх роль, різні форми вираження. Усталені епітети, порівняння, метафори в усній народній творчості й у творах письменників. |
Учень: знаходить у тексті за допомогою вчителя і самостійно порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті; |
Знаходження в тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах. |
знаходить у тексті слова, що мають переносне значення; |
Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлювати свої враження від прочитаного, робити оцінні судження. |
визначає настрій, загальну тональність твору; висловлює оцінні судження морального і етичного характеру про події, вчинки персонажів, висловлює своє ставлення до прочитаного. |
Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією |
|
Формування умінь самостійно знайомитись з новою книжкою, орієнтуючись на поза текстову інформацію, вміщену на обкладинці, титульному аркуші, у при книжковій анотації, передмові і т.ін. |
Учень: самостійно знайомиться з новою дитячою книжкою, орієнтуючись на зміст обкладинки, титульний аркуш, при книжкову анотацію, передмову; прогнозує її орієнтовний зміст; |
Формування в учнів самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем. |
самостійно добирає і читає дитячі книжки на рекомендовану вчителем тему; |
Формування умінь здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому фонді, а також за допомогою Інтернет-ресурсів бібліотеки (за допомогою вчителя). |
здійснює пошук потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки та за допомогою Інтернет-ресурсів; |
Формування умінь складати найпростіше повідомлення про прочитану книжку (усно, за допомогою вчителя). |
складає найпростіше повідомлення про прочитану книжку (усно, за допомогою вчителя); |
Розвиток умінь самостійно користуватись довідковою літературою (дитячими енциклопедіями, словниками тощо). |
усвідомлює призначення довідкової літератури; самостійно користується нею для пошуку потрібної інформації. |
Розвиток літературно-творчої діяльності учнів |
|
Виховання культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, міркування однолітків, з повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії і т.ін.). |
Учень: бере участь у колективному обговоренні змісту самостійно прочитаних книжок: уважно слухає думки, міркування однокласників; висловлює власні міркування щодо прочитаного; виявляє толерантність, повагу до однолітків під час діалогу, колективної дискусії; |
Колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівок до літературних казок, складання творів-мініатюр про казкових героїв; інсценування прочитаного. Складання за допомогою вчителя казок, загадок, лічилок за аналогією, зразком і самостійно; римування. |
уміє самостійно й у співпраці з учнями складати твори-мініатюри про казкових героїв, інсценувати; за допомогою вчителя і самостійно (з використанням опорних слів, малюнків) складає казки, загадки, лічилки, добирає рими; бере участь в інсценізації прочитаних творів. |
Тематика читання
1 розділУСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ (4 г.)
Колисковіпісні, потішки, лічилки.
Прислів’я, приказки, загадки.
Українська народна казка «Дружні звірі».
Українська народнаказка «Пан Коцький».
2 розділБАРВИ ОСЕНІ (5 г.)
За Іриною Прокопенко «Як берізка листя роздарувала».
За Галиною Демченко «Сонцевик-чарівник і холодний вітер».
Павло Тичина «Осінь така мила». Музична поезія.
О.Олесь «Вишиває осінь».
Яків Щоголів «Осінь».
Анатолій Костецький «Осінній дощ».
Михайло Слабошпицький «Папуга з осінньої гілки».
Анатолій Кислій «Що розповів вітер».
3 розділМИ ЗИМУ ЗУСТРІЧАЄМО (9 г.)
Платон Воронько «Сніжинки».
Леонід Первомайський «Срібні дерева».
Юрій Старостенко «Лісові розмови».
О.Копиленко «Пернаті гості». В Заєць «Шипшинові ліхтарі».
Лариса Письменна «Чарівна гостя».
За І.Бондарчуком «Зимова пригода».
Євген Гуцало «Зайці». Загадки від Діда Мороза.
Володимир Скуратівський «Чого лютий лютим зветься».
Володимир Сухомлинський «Як дзвенять сніжинки».
Надія Кир'ян «Зимові слова». Анатолій Костецький «Лист до птахів».
4 розділДОБРЕ ДІЛО РОБИТЬСЯ,НАЧЕ КАЗКА МОВИТЬСЯ (5 г.)
Олег Буцень «На вулиці».
Юрий Ярмиш. «Ким бути і ким не бути».
Василь Сухомлинський «Для чого кажуть "спасибі"».
Олександр Моторний «Мудрі порадники».
Яков Щоголів «Вчіться, діти».
Михайло Слабошпицький «Хлопчик Валь».
Дмитро Ткач «Моя мама». Михайло Стельмах «Мій дідусь».
«Батьківські поради» (з народного).
5 розділПРИЛИНЬ, ПРИЛИНЬ, ВЕСНО КРАСНА! (7 г.)
«Березень» (з народного).
Василь Сухомлинський «Весняний вітер».
Пилип Капельгородський «Та це ж весна».
Валентин Бичко «Підсніжник».
Тарас Шевченко «Встала весна».
Сергій Носань «День блакитної весни».
«Як квітень до березня в гості їздив» (українська народна казка).
За Василем Чухлібом «Журавлі – веселики», «Повінь».
Л.Українка «Вишеньки», «Давня весна», « Конвалія».
6 розділМІЙ РІДНИЙ КРАЙ (4 г.)
Дмитро Павличко «Де найкраще місце на землі».
Іван Низовий «Домівка».
Володимир Даль - Козак Луганський. По В.Далю «Що означає дозвілля».
За Б.Д. Грінченком «Украла» (скорочено).
Петро Бондарчук «Батьківщина».
М.Підгірянка «Що я люблю».
І Бердецька «Найрідніша».
А.Мостепаненко «Від щирого серця».
4-й клас
1 година на тиждень(34 години на рік)
Зміст навчального матеріалу |
Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня |
Коло і тематика читання |
|
Коло читання – фольклорні, художні, науково-художні твори українських письменників-класиків та сучасних українських дитячих та окремих зарубіжних письменників.
Усна народна творчість. Маліфольклорні форми: прислів’я і приказки, лічилки, загадки, усмішки.Казки,легенди, народні пісні.
Поезія: вірші українських поетів– пейзажні й сюжетні, поеми (історичногохарактеру), легенди, байки.
Проза. Науково-художні твори. Довідкова література. Дитяча періодика(журнали, газети). |
Учень: - розрізняє фольклорнітвори і твори письменників,співвідносить твір з відповіднимавтором; - називає прізвища, іменаукраїнських письменників-класиків, а також тихписьменників, з творами якихнеодноразово зустрічались під часнавчання; - називає автора і твір цього автора, тему твору; - знає назви, сюжети 2-3 фольклорних і літературнихказок;
- знає напам’ять 4-5 віршів; - 3-4 прислів’я, розуміє їх зміст тапояснює, у якій життєвій ситуаціїдоцільно вживати кожне з них; - розрізняє жанри художніх творів; - усвідомлює,що читання є важливим джерелом знань, задоволення пізнавальних інтересів, цікавого дозвілля; - знає і з повагою ставиться до видатних історичних і культурних діячів, традиційукраїнського народу.
|
Тематика читання. Твори різних жанрів про красу природи і необхідність її збереження, життя дітей і дорослих, звичаї і традиції, сторінки історії, видатних письменників, а також твори, в яких утверджуються такі моральні якості як любов до рідної землі, взаємодопомога, чесність, дружба, толерантне ставлення до інших мов, інших культур. |
|
Формування і розвиток навички читання |
|
Удосконалення навичок свідомого,правильного, виразного читання вголос здотриманням основних нормлітературної вимови та необхідноготемпу.
Створення під керівництвомучителя і самостійно партитури читання.Правильне використання під час читанняінтонаційних засобів виразності.
Удосконалення навичкиусвідомленого, у відповідному темпічитання мовчки різних за обсягом тажанровою специфікою текстів. |
Учень: володіє навичкою читаннявголос; сприймає, розуміє (підчас читання, слухання) змісттворів (текстів) різних жанрів,виділяє в них суттєвуінформацію; самостійно готується довиразного читання; добирає таправильно застосовує під часчитання, декламації, інсценізаціїрізножанрових творів мовленнєвіта позамовні засоби художньоївиразності; передає з їхдопомогою своє та авторськеставлення до змісту твору; усвідомлено і достатньовільно читає мовчки (у темпі, ненижчому 110сл./хв.) |
Літературознавча пропедевтика |
|
Тема та основна думка твору. Розвиток умінь усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору;розуміти основний смисл описанихфактів, подій, вчинків персонажів. |
Учень: усвідомлює та визначаєтему і основну думку твору;розуміє основний смислописаних фактів, подій, вчинків,персонажів; |
Сюжет і композиція (безуживання термінів). Факти, події, випадки, пригоди,характери персонажів у художньомутворі, їх взаємозв’язки. |
самостійно визначаєвідносно завершені і самостійнічастини тексту (епізоди);пояснює, хто герої твору, що і якпро це сказано в тексті; які події,пригоди трапилися, місце і часподій, як вони пов’язані міжсобою; |
Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі утворі, стосунки між ними. Мотививчинків персонажів. Характеристикуперсонажів, ставлення до героїв твору,обґрунтування своїх думок. |
самостійно визначаєголовних і другоряднихперсонажівтвору; даєхарактеристику персонажам,пояснює, обґрунтовує їхнівчинки та їх мотиви; висловлюєдо них власне ставлення; |
Автор твору. Усвідомленнявзаємозв’язків: письменники – теми;письменник – жанр. Найбільш цікаві факти біографіїписьменника. |
називає основні теми тажанри творчості письменників, зякими неодноразово зустрічалися під час навчання; розповідає процікаві факти біографіїписьменників; |
Мова художнього твору. Усвідомлене сприймання засобівхудожньої виразності відповідно до їх функцій у творі. |
пояснює,які яскраві,влучні слова і вислови вживавтор, щоб краще розкритикартини природи, зовнішністьперсонажів, їхні характери,вчинки; |
Жанр. Розвиток умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, щовивчалися, обґрунтовувати свою думку. |
розрізняє та визначаєелементарні жанрові ознакилітературних творів, якіопрацьовувалися під часнавчання;наводить приклади. |
Досвід читацької діяльності |
|
Усвідомлення жанрової специфікитворів Народні героїко-фантастичніказки. Відображення народного побуту,місце події у казці, особливості мови цихказок. Герої, їхні характери, вчинки,мотиви поведінки. Відмінність казок про тварин тагероїко-фантастичних (чарівних). Літературна казка. Зв’язоклітературної казки з фольклорною. |
Учень: називає місце події указках, героїв, пояснює їхнівчинки, мотиви поведінки;відмінність казок про тварин відгероїко-фантастичних (на конкретних прикладах); розрізняє фольклорну талітературну казку; пояснюєспільне та відмінне у цих казках; |
Легенда як твір-переказ, оповитий казковістю, фантастикою, проякісьподії,факти, людей. Герої легенд, їхні рисиособистості. Відмінність легенди від казки. |
розрізняє легенди;пояснює відмінність від казки;називає героїв легенд, їхні рисиособистості; |
Поезія. Поетичні твори. Розширення та систематизаціязнань, умінь школярів про жанровіособливості віршів і їх тематику. Емоційна тональність вірша. |
називає ознаки вірша якжанру; теми опрацьованих віршів; розрізняє вірші заемоційною тональністю; пояснює,які почуттяпередає поет у ліричному вірші(на конкретному прикладі); |
Байка як невеликий за обсягом,здебільшого віршований твір, у якому вгумористичні, алегоричній формізображуються людські вчинки,характери, недоліки. Герої (персонажі) байок. Удосконалення умінь школяріворієнтуватися в структурі художнього оповідання. Ставлення письменника дозображених подій, героїв твору. Персонажі, їхні вчинки, мотиви. |
має уявлення про жанровіособливості; правильно називаєгероїв байок;
визначає структуруоповідання;
визначає ставленняписьменника до зображенихподій, героїв твору, виражаєвласне ставлення; визначає тему, усвідомлюєсюжет, розуміє вчинки, події,визначає основну думку,смислові частини, встановлюєміж ними зв’язки; |
Науково-художні оповідання.Художні і пізнавальні особливостінауково-художніх творів. Порівняння художнього і науково-художнього твору.Художня сюжетна лінія, характеристикагероїв твору. Пізнавальна науковаінформація. |
розрізняє художні і науково-художні оповідання,основні теми оповідань, якіопрацьовувалися під часнавчання; виокремлює (задопомогою вчителя) науково-пізнавальний матеріал, переказуєзміст; розрізняє твори (занаявністю чи відсутністюнаукової інформації); |
Історичні оповідання для дітей. |
знає історичні оповіданнядля дітей, пояснює,що в такихтворах йдеться про події (людей),які відбувалися (жили) дужедавно. |
Смисловий і структурний аналіз тексту |
|
Сприймання художнього образу твору, у художніх і науково-художніх текстах, розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висновків. З’ясування значення слів і висловіву тексті. Знаходження і пояснення ознакпевних подій, явищ, персонажів з метоюїх характеристики й підготовки довиразного читання; з’ясування ролі пейзажу для розуміння художніх образів. Спостереженню за будовою тексту,визначення у творах різних жанрів їх структурних елементів. Складання плану оповідання,казки, статті. Розповідь, переказ за планом. |
Учень: розуміє текст, свідомо ідостатньо повно відтворює змістпрочитаного; визначає основнийсмисл твору і розповіді; вміє знаходити іпояснювати істотні ознакипевних подій, явищ;характеризувати дійових осіб;встановлювати смислові зв’язкиміж частинами тексту; формулює запитання дотексту; будує діалог; аналізує й порівнює тексти різних жанрів;виділяє основне у творі іхарактеристиці персонажів;встановлює причиново- наслідкові зв’язки (з допомогою вчителя); колективно складає планоповідання, казки, статті;використовує їх для розповіді,різних видів переказу. |
Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору |
|
Засоби створення художніх образів:художня виразність мови, з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості й у творчості поетів і прозаїків. Формування в учнів емоційно-оцінного ставлення до прочитаного(завдання на виявлення і оцінюваннястану героїв твору шляхомформулювання власних оцінних суджень, виявлення авторської позиції щодо зображеного). |
Учень: знаходить в тексті засоби художньої виразності – епітет, метафору (без уживання терміну), порівняння; з’ясовує з допомогою вчителя їх роль у тексті, створенні художніх образів,описів, розуміє їх роль у тексті; висловлює емоційно-оцінні судження; виявляє ставлення автора і власне до зображеного. |
Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією |
|
Удосконалення умінь самостійно знайомитись з новою книжкою,визначати її орієнтовний зміст з опорою на позатекстову інформацію.
Розвиток умінь самостійноскладати коротке повідомлення про змістпрочитаного, висловлювати власнеставлення до нього. |
Учень: самостійно визначає орієнтовний зміст книжки, за типом видання, напр., збіркатворів різних авторів про природу, авторська збірка казок і т. ін., за ілюстративним та довідково-інформаційним апаратом; складає короткеповідомлення про зміст книжки(усно), висловлює власнеставлення до прочитаного; |
Розвиток умінь користуватисядовідковою літературою.
Формування цікавості до дитячих журналів, газет, що друкуютьсяукраїнською мовою.
Удосконалення умінь самостійноорієнтуватися у світі дитячих книжокздійснювати пошук потрібної книжки,користуючись Інтернет-ресурсамидитячої бібліотеки. |
самостійно користуєтьсясловниками, енциклопедією, щобз’ясувати окремі слова, факти,події; знає назви1-2 дитячих журналів, розповідає про цікавий матеріал, у тому чи іншому номері журналу; самостійно добирає дитячі книжки за завданням учителя, а також з власної ініціативи, користуючись відкритимкнижковим фондом бібліотеки,Інтернет-ресурсами; |
Формування умінь брати участь в обговоренні змісту прочитаного:враховувати думки й міркуванняоднокласників, співвідносити їх,доповнювати власними; дотримуватись норм культури спілкування і т. ін. |
бере участь уколективному обговоренні зміступрочитаного, уважно слухає й розуміє запитання вчителя,думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді;дотримується норм культуриспілкування під час дискусії;висловлює власні оціннісудження щодо прочитаного. |
Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного |
|
Удосконалення культуриспілкування (уміння вислухати думку іншого, з повагою ставитись доміркувань, суджень, які не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії і т. ін.). Читання за ролями, інсценізація,читання віршів напам’ять. Переказування прочитаного іздоповненнями, висловленням власноїдумки. Словесне малювання за уявою (персонажів, місця дії тощо). Складання казок, небилиць, творів-мініатюр, віршів, лічилок, загадок тощо. Складання творчих робіт за змістомпрочитаних текстів, картин. |
Учень: читає за ролями, бере участь в інсценізації, читаєнапам’ять; переказує прочитане; виконує творчі види завдань допрочитаного (доповнення, певні зміни тексту); користується прийомамиказок, складає (колективно)загадки, лічилки, римовані рядки; використовує художнізасоби у власному мовленні (вописах, розповідях, творах); складає творчіроботи. |
Тематика читання
1 розділ УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Народна мудрість невмируща. Прислів’я та приказки, загадки,скоромовки.«Золотеяєчко» (українська народна казка). «Цвіркун» (легенда).
2 розділ ОСІНЬ НАС ЧАРУЄ
Василь Скуратівський «Як у серпні дбаємо, так зимою маємо».
Григорій Коваль«Осінь».
За Юрієм Старостенком «Чарівна осінь».
Юрій Збанацький«Щедра осінь».
Володимир Іванович «Осінь мрійна».
3 розділНАШ КРАЙ – ЦЕ ПРАЦІ КРАЙ Й ВЕЛИКОЇ ЛЮБОВІ
Володимир Сосюра «Як не любити той край».
Катерина Недзельська«Луганщино моя», «Я кращої землі не знаю».
За Б. Грінченко«Грицько»(Скорочено).
Володимир Даль «Лисиця і заєць».
4 розділЗИМОНЬКА-ЗИМА
Анатолій Костецький «Грудень».
Євген Шморгун «У полях».
Олесь Лупій «Тінь ворога».
Евген Гуцало «Іній».
Анатолій Камінчук «Іній».
Петро Сингаївський «Все навколо ніби в самоцвітах…».
Леся Українка «Мамо, іде вже зима», «Спить озеро…».
Олександр Леонтович «Три сестриці».
Тамара Коломієць «ЗНовим роком!»
Ірина Ґудзик «Вертеп».Щедрівка «Щедрик, щедрик, щедрівочка»(з народного).
Щедрівка «Ой сивая тая зозулечка»(з народного).
За Оленою Цегельською «Пригода на ковзанці».
Леонід Глібов «Зимова пісенька», «Коник-стрибунець».
Ніна Бічуя «Чотири руді лисиці».
5 розділ ПТАХИ ЛЕТЯТЬ, ВЕСНУ – КРАСНУ НА КРИЛАХНЕСУТЬ…
Дмитро Павличко «Весна».
Володимир Перепелюк «Степовий соловейко».
Іван Гнатюк «Мати».
Іван Процьків «Легенда про матерів».
За Оксаною Іваненко «Тарасові пісні».
Тарас Шевченко «Реве та стогне…», «Встала весна», «Дивлюся – аж світає…».
За Василем Скуратівським «Березень».
Ганна Чубач «Повернулися гусоньки рано…».
Павло Грабовський «Веснянка».
Іван Франко «Гріє сонечко».
Михайло Слабошпицький «Лелеча весна».
Леся Українка «Уже весняне сонце припікає…».
6 розділ ЧИТАЙ, ДІЗНАВАЙСЯ, МІРКУЙ…
За Михайлом Коцюбинським «Іван Якович Франко».
Іван Франко «Дивувалася зима», «Заєць та їжак».
За Василем Скуратівським «Берегиня».
Роман Завадович «Наш Великдень».
За Ярославою Музиченко «Про писанки і про Великдень».
За Казимирою Поляковою «Промінець – син сонця».
Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки».
Віктор Гончаренко «Старі окопи».
М. Станович «Біля пам’ятника».
Олесь Донченко «Гроза».
Вимоги до рівня підготовки учнів
3-й клас
Учень повинен:
ü усвідомлено читати тексти;
ü працювати з різною інформацією (слово, текст, книга);
ü самостійно вибирати потрібну літературу, користуватися довідковими джерелами для розуміння і отримання додаткової інформації;
ü інтерпретувати інформацію відповідно до запиту;
ü оволодіти прийомами аналізу художніх, науково-пізнавальних і навчальних текстів з використанням елементарних понять літературознавства;
ü вести діалог, будувати монологічні висловлювання в умовах побутового спілкування;
ü володіти нормами українського мовного етикету в ситуаціях повсякденного і навчального спілкування;
ü використовувати отримані знання і уміння в практичній діяльності і повсякденному житті.
4-й клас
Випускник навчиться:
ü здійснювати вибір книги в бібліотеці (або в Інтернеті) по заданій тематиці або за власним бажанням;
ü записувати прочитані книги з метою використання цього списку в навчальній і позакласної діяльності, в тому числі для планування свого кола читання;
ü складати анотацію і короткий відгук на прочитаний твір за заданим зразком;
ü розпізнавати деякі відмінні риси художніх творів (на прикладах художніх образів і засобів художньої виразності);
ü відрізняти на практичному рівні прозовий текст від віршованого,
ü наводити приклади прозових та віршованих текстів;
ü розрізняти художні твори різних жанрів (розповідь, байка, казка,
ü загадка, прислів'я), наводити приклади цих творів;
ü знаходити засоби художньої виразності (метафора, уособлення, епітет).
Випускник отримає можливість навчитися:
ü працювати з тематичним каталогом;
ü працювати з дитячою періодикою;
ü самостійно писати відгук про прочитану книгу (у вільній формі);
ü сприймати художню літературу як вид мистецтва, наводити приклади про прояву художнього вимислу в творах;
ü порівнювати, зіставляти, робити елементарний аналіз різних текстів,
ü використовуючи ряд літературознавчих понять (фольклорна і авторська література, структура тексту, герой, автор) і засобів художньої виразності (іносказання, метафора, уособлення, порівняння, епітет);
ü осмислювати естетичні та моральні цінності художнього тексту і висловлювати судження;
ü осмислювати естетичні та моральні цінності художнього тексту і висловлювати власну думку;
ü висловлювати власну думку про прочитані (прослухані) творі, доводити і підтверджувати її фактами з посиланнями на текст;
ü встановлювати асоціації з життєвим досвідом, з враженнями від сприйняття інших видів мистецтва;
ü за аналогією складати розповіді.
«РАССМОТРЕНО»
МО учителей начальных классов
Протокол №___
от «___»_______2018г.
«СОГЛАСОВАНО»
Зам. директора по УВР
______________/Минько Л.А./
«___»_______2018г.
Скачано с www.znanio.ru
© ООО «Знанио»
С вами с 2009 года.