РОБЕРТ ОУЕН (1771-1858) - «Людина, яка відмінила гроші»

  • docx
  • 07.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала 2202.docx

РОБЕРТ ОУЕН (1771-1858) -

«Людина, яка відмінила гроші»

У 15 років він керував власною справою — прядильною  майстер - нею, що випускала найтоншу в Англії нитку. В 20 років — управляючий, фабрикою, У 29 створює акціонерне товариство й купує ткацьку фабри­ку; об’єднавши капітали однодумців, він зміг здійснити реформи: на чотири години скоротив робочий день, відкрив при фабриці школи для дітей і дорослих, першим у світі створив дитячі садки. Все це зробило  його популярним й дозволило вимагати від парламенту прийняти закон, що захищає робітників від свавілля хазяїв. Так вперше з’явилося трудове законодавство. 

 Популярність Оуена зростала, його знала не тільки уся Англія, але й Європа. Окрилений успіхом, а також бачачи невідповідність, заку­півельних, оптових та роздрібних цін, він дійшов висновку, що винні у цьому гроші. Значить, їх слід відмінити, тоді зникнуть перекупники. Відкривши обмінний банк, Оуен закликав співвітчизників  повернутися до безпосереднього обміну товару на товар. Досвідчені службовці вста­новлювали «трудову цінність» продукту праці, а власник товару отри­мував «трудові бони» й міг їх обміняти на будь-який товар, рівний «тру­довій вартості», Оуен вважав, що здійснюється справедливий обмін, без обману і посередників. Спочатку банк мав великий успіх. Але поступово накопичилося багато товарів, що не знаходили попиту, Незнання еко­номічних, законів не звільняє від прикрих наслідків. Тут були порушені закони попиту та пропозиції. Врешті-решт, довелося уцінити товар, що залежався, а потім і зовсім закрити банк. Оуен знехтував найціннішими якостями грошей як загального еквівалента й поплатився за це. Гроші не можна «відмінити», як не можна їх і «вигадати».      

«Гроші — поганий хазяїн, але дуже гарний слуга»,— так стверджував  Френсіс Бекон.