Суть та значення маркетингової політики розподілу

Суть та значення маркетингової політики розподілу

Маркетингова політика розподілу - це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням сировини, матеріалів, готових виробів від місць їх видобутку та виробництва до місць використання з метою задоволення попиту і отримання відповідного прибутку. Якщо заводи, фірми та інші підприємства є серцем промисловості, то система розподілу - це її кровоносна система. Завдяки їй купують і продають, зберігають і транспортують товари, фінансують торговельні угоди, здійснюють післяпродажне обслуговування, створюють ринки, вивчають, генерують і задовольняють попит, компенсують витрати, які мали місце під час виробництва товарів. Корисність маркетингової політики розподілу полягає в забезпеченні своєчасного пропонування товару (корисність часу), доставки товарів до місць попиту (корисність місця), змінах форми і вигляду товарів з метою досягнення більшої привабливості для споживачів (корисність форми), можливості придбання товарів (корисність власності). Ключовий момент маркетингової політики розподілу - вибір та конструювання каналів розподілу.

Канали розподілу - це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого. Це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе обов'язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на конкретні товари чи послуги на їхньому шляху від виробника до споживача.

Функції каналів розподілу можна об'єднати в такі групи: а) функції, пов'язані з угодами: - закупівля продукції для перепродажу чи для передачі споживачам; - продаж продукції, тобто контактування з потенційними покупцями, отримання замовлень, просування товарів; - діловий ризик за наявності права власності на продукцію;

б) логістичні функції: - створення необхідного асортименту продукції для обслуговування покупців; - збереження продукції, її якості; - сортування, комплектування, поділ великих партій продукції відповідно до потреб споживачів; - транспортування продукції;

в) обслуговуючі функції: - торговельне обслуговування споживачів; - огляд, перевірка, оцінка продукції, визначення її гатунку та якості; - проведення маркетингових досліджень; - планування продукції, тобто консультування виробників щодо товарів, стадій життєвого циклу, місця товарів на ринку в умовах конкуренції; - визначення цін, націнок та знижок; - надання послуг виробничого, комерційного, інформаційного та іншого характеру.

Основні елементи маркетингової політики розподілу названі нижче.

Розрізняють два базисні типи каналів розподілу - прямі та опосередковані.

Прямі — без використання посередників - канали розподілу використовуються фірмами, які бажають контролювати всю свою маркетингову програму, підтримують тісний контакт зі споживачами, мають обмежені цільові ринки і достатні засоби для організації збуту.

Опосередковані - переміщення товарів через посередників — канали розподілу використовуються фірмами для збільшення ринків збуту, кращого їх охоплення, нарощування обсягів продажу товарів. Існують канали розподілу прямого (від виробників до споживачів) і зворотного ходу (від споживачів до виробників). Останні використовують для розподілу ділових відходів, поворотної тари та ін. Приклади каналів розподілу товарів промислового і споживчого характеру показані на рисунках 60 і 61.