Сутність і побудова балансу

Сутність і побудова балансу

Оперативне управління господарюючим суб’єктом вимагає достовірних і точних даних про стан і наявність господарських засобів, їх склад і розміщення,

а     також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію отримують за допомогою бухгалтерського балансу.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на визначену дату його активи, зобов'язання і власний капітал у вартісній оцінці.

Дата балансу – дата, на котру складений баланс підприємства. Зазвичай датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Термін „баланс” походить від латинської і означає „дві чаші терезів”, як символ рівноваги. Загальне і широке його застосування розпочинається з ХІV століття в Західній Європі. З тих пір у безлічі мов з'явилося слово «баланс», що в перекладі означає «рівновага». Терези, як символ рівноваги, зображені на гербі Міжнародної спілки бухгалтерів.

Як обліковий термін баланс має два значення:

1)             рівність двох підсумків протилежного значення, що мають місце в рахунках, відомостях і таблицях;

2)             таблиця, що відображає результат облікової реєстрації в грошовій оцінці на визначений момент часу.

Основою побудови балансу є подвійне угрупування об'єктів бухгалтерського обліку (майна підприємства):

1)             За складом і функціональною роллю;

2)             За джерелами утворення і цільовим призначенням.

Баланс за своєю побудовою – це двостороння таблиця, де ліва сторона - актив, відображає склад і розміщення господарських засобів підприємства; права сторона – пасив, фіксує джерела утворення господарських засобів і включає величину власного капіталу і зобов'язань підприємства на дату складання балансу. У перекладі з латинської «актив» означає діяти, діяльний; «пасив» – бездіяльний.

Іншими словами, пасив балансу відображає, якими джерелами господарських засобів розпоряджається підприємство, а актив – як ці засоби використані. Сума господарських засобів не може бути більше чи менше суми джерел їхнього утворення – вони завжди рівні. Тобто, найважливішою особливістю балансу є рівність підсумків лівої і правої сторін:

Оскільки  в  балансі  відображаються  активи,  зобов'язання  і  власний

Наведене рівняння зветься балансовим рівнянням, оскільки обидві його частини мають бути збалансовані. Воно характеризує вартість чистих активів, тобто майна, яке остаточно, після вирахування зобов’язань, є власністю підприємства і може бути об’єктом розподілу між засновниками чи акціонерами при ліквідації підприємства чи його закритті.

Загальний підсумок балансу, тобто сума всіх активів або сума всіх пасивів називається валютою балансу.

Задача балансу – надати узагальнену інформацію про господарські засоби та їхні джерела на визначену дату. Отже, аналізуючи показники балансу, слід пам’ятати про їх моментну природу з метою одержання коректних висновків.

У            балансі наводяться відомості станом на початок поточного року (графа

3) і кінець звітного періоду (графа 4).

Господарські засоби та джерела їхнього утворення групуються в балансі за економічно однорідними групами, які називають статтями балансу.

Статті балансу мають назву, окремий цифровий код. Вони поділяють на активні (ті, що розміщені в активі балансу) і пасивні (в пасиві балансу).

МФУ розробляє і затверджує номенклатуру статей балансу та погоджує їх з Держкомстатом України.