Сутність, види та форми заробітної плати

Сутність, види та форми заробітної плати

Положення з оплати праці регламентуються Кодексом законів про працю України (КЗпП). Економічні, правові та організаційні питання оплати праці регулює Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. №108/95-ВР.

Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, розрахована, як правило, в грошовому виразі, за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Держава регулює оплату праці працівників підприємств за допомогою встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, а також оподатковуючи доходи працівників.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче від якої не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до Закону України «Про оплату праці».

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу:

-  в понадурочний час;

-  у важких, шкідливих та особливо шкідливих умовах праці;

-       на роботах з особливо природними географічними та геологічними умовами і умовами підвищеного ризику для здоров’я;

-  премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції;

-  матеріальна допомога.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на підставі:

-   тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір заробітної плати;

-       міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерство праці України.

Тарифна система оплати праці має дві основні форми (рисунок 2.1):

20

- погодинна – яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної

ставки (окладу) на одну годину;

- відрядна – за якою за основу розрахунку заробітної плати беруть кількість

виконаної роботи і розцінку за одиницю продукції.

Форми оплати праці

Погодинна

Відрядна

Системи оплати праці

Проста погодинна

Пряма відрядна

Відрядно

-преміальна

Погодинно

-преміальна

Відрядно

-прогресивна

Відрядна бригадна

Окладно

-преміальна

Акордна

Опосередковано-

відрядна

Рисунок 2.1 – Форми і системи оплати праці

Проста погодинна оплата праці – це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.

Погодинно-преміальна система оплати праці – це різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників.

Окладно-преміальну оплату праці застосовують для керівників і спеціалістів. Встановлюється посадовий оклад для працівника згідно штатного розкладу

Відрядна форма оплати праці має наступні системи: пряма відрядна, преміальна, прогресивна, акордна, бригадна.

Пряма відрядна система – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).

Відрядно-преміальна система – це різновид відрядної форми оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за виконану роботу, виплачується премія.

Відрядно-прогресивна система оплати праці – це різновид відрядної форми оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норм, –

21

за прогресивно-зростаючими розцінками та залежно від відсотку перевиконання норм.

Акордна система оплати праці – це різновид відрядної системи, при якій норма та розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.

Відрядна бригадна система оплати праці – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

Опосередковано-відрядна оплата праці застосовується для допоміжних робітників, розмір заробітної плати яких ставиться в залежність від результатів праці робітників, яких вони обслуговують.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкцією зі статистики заробітної плати, затв. наказом Держкомстату №5 від 13.01.04 р. витрати на оплату праці складаються з:

1)  фонду основної заробітної плати;

2)  фонду додаткової заробітної плати;

3)  інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці (нормами часу, виробітку, обслуговування, посадовими обов’язками). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи і винаходи і за особливі умови праці. Вона включає в себе доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат відносяться винагороди за наслідками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначених актами норми.