Заміщення факторів у виробничих функціях

Заміщення факторів у виробничих функціях

Поняття заміщення ґрунтується на припущенні, що виробничі фактори можуть заміняти один одного, і показує, як при незмінній величині продукції можна змінювати співвідношення між факторами. Для  можна порушити питання, як має змінитися кількість трудових ресурсів при деякій зміні обсягу ОВФ, щоб величина зробленого продукту залишилася незмінною. Оцінка заміщення  і  визначається як відношення двох граничних величин і називається граничною нормою заміщення

.

Розрізняють виробничі функції із взаємозамінними факторами (рис. 6.4, а) та із факторами, що доповнюють (рис. 6.4, б).

                                     а)                                                              б)

Рис.6.4

          На рисунку 6.4 зображені ізокванти виробничих функцій. Кожна точка показує значення продукту, одержаного за допомогою комбінації факторів . Безліч цих  точок лежить на поверхні, називаною поверхнею виробничих функцій. Перетинання  цієї поверхні з площинами, рівнобіжними площинам , утворять криві, називані ізоквантами. Кожна точка на цих кривих дає комбінацію виробничих факторів, що відповідають однаковому значенню виробничих функцій.

          Якщо виробничі фактори можна заміняти лише у фіксованих пропорціях, то говорять, що виробничі функції володіють нульовою граничною нормою заміщення.