Становлення багатосторонньої дипломатії
Причиною появи багатосторонньої дипломатії стало зіткнення на міжнародній арені інтересів одразу багатьох учасників міжнародних відносин, викликане зростанням взаємозалежності світу та розвитком глобалізації. До І світової війни дипломатична діяльність здійснювалася на двосторонній основі шляхом обміну посольствами.
Особливість багатосторонньої дипломатії – разом з суверенними державами акторами її є міжнародні організації, які діють як юридичні особи та актори дипломатії.
Основні відмінності
Основні етапи формування дипломатичної служби
Саме на цьому етапі ухвалено низку конвенцій, які заклали основу сучасного дипломатичного та консульського права. Так, у 1911 році було прийнято Каракаську конвенцію про консульські функції, у 1928 – Гаванську конвенцію про консульських чиновників. Водночас було прийнято „Кодекс Бустаманте” 1928. Цей документ став важливим договором, який регулював функції консула.
Саміт та його види
Саміт (від англ. Summit) – зустріч на вищому рівні, тобто переговори глав держав і / або урядів. Існують три види самітів:
Цей рід переговорів має на меті з'ясування наміри сторін, отримання інформації, а іноді являє собою поштовх до переговорів на більш низькому рівні.
Рівні та цілі та завдання багатосторонньої
саміт-дипломатії
Рівні багатосторонньої саміт-дипломатії
– глобальний (унівесральний)
– регіональний
– міжрегіональний
Цілі багатосторонньої саміт-дипломатії
– забезпечення стабільних та прогнозованих умов світового розвитку
– створення умов для справедливої торгівлі
– забезпечення колективної економічної безпеки
Конкретні завдання
– створення глобальних економічних режимів
– зниження потенційних втрат внаслідок природних катаклізмів
– зниження загроз, пов"язаних із деградацією навколишнього середовища
– забезпечення роитку найбідніших країн
– ліквідація бар"єрів для розвитку людського капіталу, ліквідація бідності
Перспективи і бачення на майбутнє
Технологічна революція дипломатії триматиметься на тих же трьох двигунах, що прямо зараз вже змінюють наше повсякденне життя. Це штучний інтелект, кіберпростір і покоління смартфонів. Нові виміри дипломатії, які сприяють порозумінню, – це нові комунікаційні можливості співпраці у глобалізованому світі. Це, вочевидь, найновіше та найменш досліджене питання багатосторонньої дипломатії, яке передбачає осмислення ролі міжнародних акторів у сучасному інформаційному суспільстві, світі цифрових технологій, соціальних мереж.
Отже, досить перспективними видаються такі напрями дипломатичної діяльності, як іміджева дипломатія та медіа-дипломатія.
Побутує і такий термін, як «віртуальна» дипломатія. Для неї не потрібні прямі контакти, а достатньо лише електронних пристроїв, які цілком можуть забезпечити певний рівень налагодження соціально-економічних, культурних чи політичних відносини.
Отже, сучасні інформаційні технології досить спрощують можливості пошуку шляхів порозуміння, залагодження кризових ситуацій або ж навіть певного розв’язання конфліктів.
Список використанної літератури
1.История дипломатии: В 5 т. Узд. 2-е. Москва, 1959. Т. 1.
2. Дипломатична та консульська служба : підручник для студентів ВНЗ / К. В. Балабанов, М. В. Трофименко. – Донецьк : 2014.
3. Ціватий В.Г. Дипломатія і підготовка дипломата ХХІ століття:
традиції, інновації, моделі / В.Г. Ціватий // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К., 2004. – Вип. 10. – Ч. І. – С. 11-31.
4. Янев Игор, Дипломатия, Институт политических исследований, Белград, 2013.
© ООО «Знанио»
С вами с 2009 года.