Калькуляція собівартості продукції

Калькуляція собівартості продукції

Статті калькуляції наведено в таблиці 2

Таблиця 2 –Статті калькуляції

01 – перелік матеріалів, норма витрати, ціна за одиницю, транспортні витрати

07 – додаткова зарплата визначається в % до основної зарплати

08 – 37,5 % від суми основної і додаткової зарплати

09 – а) складається кошторис витрат на освоєння нового виробництва;

        б) сума витрат на один виріб визначається так: кошторис витрат ділять на річний випуск (максимум 2 роки)

10 – включається в собівартість по планових нормах

11 – номенклатура статі на зміст і експлуатацію устаткування (табл. 3):

Таблиця 3 - Номенклатура статі на зміст і експлуатацію устаткування

Розподіл витрат за змістом, експлуатації устаткування здійснюється пропорційно основній зарплаті основних робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції.

12 – номенклатура статі загальновиробничих витрат:

        Статті витрат:

- витрати, пов'язані з управлінням виробництва;

- витрати, пов'язані з оплатою службових відряджень (в межах норми);

- амортизаційні відрахування (знос нематеріальних активів);

- витрати нематеріального характеру, пов'язані з удосконаленням технології організації виробництва;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (витрати ОТК – відділу технічного контролю);

- витрати на пожежну і сторожову охорону;

- знос бистроїзносюючихся предметів;

- платежі по обов'язковому страхуванню;

- інші витрати (наприклад, операція з склотарою, невдалий брак (втрати)).

Загальногосподарські витрати розподіляються між різними видами продукції пропорційно сумі основної зарплати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції, і витрат на зміст і експлуатацію устаткування.

13 – номенклатура статі загальногосподарських витрат:

- витрати на обслуговування виробничого процесу

- витрати, пов'язані із змістом пожежної і сторожової охорони

- службові відрядження апарату управління

- витрати, пов'язані з управлінням виробництвом

- витрати, пов'язані з підготовкою і перекваліфікацією кадрів

- витрати на перевезення працівників на роботу і з роботи

- витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом

- платежі по обов'язковому страхуванню майна підприємства

- витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків

- витрати на утримання приміщень, що надаються безкоштовно підприємствам громадського харчування

- податки, збори і інші обов'язкові платежі

- інші витрати

14 – брак;

15 – інші виробничі витрати – це витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виготовленої продукції

18 – номенклатура позавиробничих (комерційних) витрат:

-       витрати на зберігання, вантаження, розвантаження і упаковку продукції

-       витрати, пов'язані з транспортуванням продукції

-       витрати на рекламу і передпродажну підготовку товарів

-       інші витрати, пов'язані з реалізацією продукції

Позавиробничі витрати визначаються в %  до виробничої собівартості.

19 – повна собівартість: виробнича собівартість + невиробничі витрати

Зниження собівартості продукції є найважливішим показником ефективності економічної діяльності будь-якого підприємства.

Вибір шляху зниження собівартості грунтується на класифікації резервів і значенні чинників, що забезпечують умови для зниження окремих видів витрат і собівартості в цілому.

Під  резервами зниження собівартості продукції  розуміють об'єктивну можливість понизити її на підприємстві. Внутрішні і виробничі резерви визначаються техніко-економічними і організаційними умовами роботи підприємства.

Під  чинниками  зниження собівартості продукції розуміють умови, що забезпечують це зниження.

Техніко-економічні чинники зниження собівартості продукції:

- підвищення  технічного рівня виробництва (механізації, автоматизації, упровадження прогресивної технології і т.д.).

- поліпшення організації  виробництва і праці (вдосконалення управління виробництва, поліпшення матеріально-технічного постачання, скорочення транспортних витрат і т.д.).

 - зміна об'єму і структури продукції, що випускається.