ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:
Поняття мотивації та її зміст
Керівники завжди розуміли, що необхідно спонукати співробітників до праці, однак вважали, що для цього досить простої матеріальної винагороди. Засоби зацікавленості людини в праці існували багато століть. Але прийшли нові часи, і таких засобів стало замало. Вчені почали вивчати природу мотивації людини до праці.
Мотивація – це процес (функція) спонукання себе та інших для досягнення особистих цілей або цілей організації. В мотиваційному процесі використовують поняття мотиву та стимулу.
Мотив (від франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – внутрішня спонукальна сила, яка примушує людину щось робити або вести себе певним чином (орієнтація, установки, бажання, інстинкти, імпульси). Як правило, вважають, що мотив зароджується із незадоволеності потреб людини.
Стимул (від лат. stimulus – загострена палиця, якою підганяли тварин) – зовнішня причина, яка спонукає людину діяти для досягнення мети. Стимулом може бути моральна винагорода, але найчастіше – матеріальна.
Політика “батога та пряника” була головною у суспільстві, де основною метою людини було вижити, де матеріальні стимули були рушійною силою, яка спонукала до праці. Але чим краще ставало життя людини, тим частіше простий “пряник” не примушував працювати краще. Тому багато фахівців у галузі менеджменту почали шукати нові рішення проблеми мотивацій у психологічному аспекті.
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.