Лекция по теме: Зміст та функції підприємницького ризику

Лекция по теме:

Зміст та функції підприємницького ризику

Поняття ризику пов'язане з усвідомленням небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, непевності, збитку. Розглянемо де­які існуючі підходи до трактування категорії «ризик». Термін «ризик» походить з грецької мови: гісизикоп, гісиза — стрімчак, скеля. В італійській мові гізико — небезпека, погроза; гізисаге — лавірувати між скель. У французькій мові «ізое» — погроза, ри­зикувати (буквально — об'їжджати стрімчак, скелю). У словнику Вебстера «ризик» визначається як «небезпека, можливість збитку чи втрат». У словнику Ожегова «ризик» визначається як «можли­вість небезпеки» чи як «дія навмання в надії на щасливий резуль­тат». На думку авторів, термін «ризик» походить від латинського слова «гезесит» — скеля або небезпека зіткнення з нею.

Під ризиком прийнято розуміти ймовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи поява додаткових витрат у результаті здійснення певної вироб­ничої і фінансової діяльності. Для більш повної характеристики визначення ионяття «ризику» доцільно визначити поняття «ситу­ація ризику», оскільки воно безпосередньо пов'язане зі змістом терміну «ризик».

Поняття «ситуація» можна визначити як поєднання, сукуп­ність різних обставин і умов, що створюють певну обстановку для того чи іншого виду діяльності. При цьому обставини можуть

сприяти чи перешкоджати здійсненню даної дії. Серед різних ви­дів ситуацій ситуації ризику посідають особливе місце, що зумо­влено наступним. Функціонуванню і розвитку багатьох економі­чних процесів властиві елементи невизначеності. Це зумовлює виникнення ситуацій, що не мають однозначного результату (рі­шення). Якщо існує можливість кількісно і якісно визначити сту­пінь імовірності появи того чи іншого варіанта, то це і буде ситу­ація ризику.

Звідси випливає, що ризикова ситуація пов'язана зі статисти­чними процесами і її супроводжують одночасно три умови:

— наявність невизначеності;

— необхідність вибору альтернативи (при цьому варто мати на увазі, що відмова від вибору також є різновидом вибору);

- можливість оцінити ймовірність здійснення вибраних аль­тернатив.

Ризики піддаються обчисленню (розмір збитку відхилення фа­ктичного результату від очікуваного).

Поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, за­грози, ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. Протягом тривалого часу поняття ризику не лише асоці­ювалося з багатозначними негативними проявами життєвих си­туацій, а й часто вживалося як їх синонім.

В економічній літературі відомі численні спроби сформулю­вати теоретичні визначення поняття ризику. Найбільш послідов­ним серед них є твердження, згідно з яким ризик у своїй першоос­нові є невизначеністю.

Стан невизначеності можливий у кожній суспільно-еконо­мічній ситуації, якщо наперед не можна виявити причинно-наслідкового зв'язку між основними елементами процесу госпо­дарської діяльності чи суспільного буття. Невизначеність поро­джується непередбачуваністю кінцевого результату, який може або збігатися з очікуваним, або бути ліпшим чи гіршим за нього. В умовах невизначеності кінцевий результат можна передбачити лише наближено, взявши одне з потенційно можливих значень. Така невизначеність зумовлюється, як правило, суб'єктивним сприйняттям реальних явищ. Поняття ризику, на противагу по­няттю невизначеності, має практичне застосування, а тому його зміст потребує об'єктивного визначення. Отже, потрібний пере­хід від суб'єктивно сприйманої непевності, випадковості до об'єктивного поняття ризику, що на ній базується. Єдиний спосіб такого переходу — оцінити непевність (випадковість) кількісни­ми методами, надавши їй реальних числових значень. Звідси випливає: ризиком буде визнано лише таку невизначеність, яку мо­жна оцінити кількісно.

Дати найточнішу кількісну оцінку невизначених величин мо­жна, обчисливши ймовірність їх появи. Ця ймовірність має ту ха­рактерну особливість, що вона одночасно як два необхідні ком­поненти загальної оцінки враховує такі взаємодоповнювальні випадковості:

1)   частоту настання події щодо місця та часу;

2)  розмір збитку, тобто абсолютну величину від'ємного відхи­лення фактичного результату від очікуваного.

Отже, показник ризику за своїм змістом — це не лише ймові­рність появи непевної (випадкової) події, а й імовірність настання негативного результату.

Залежно від наявних можливостей розрахункової бази, а та­кож характеру випадкових явищ визначаються ймовірності кіль­кох типів:

а) ймовірність математична (апріорна);

б) імовірність статистична (апостеріорна);

в) імовірність експертна (естиматична).

Математична ймовірність обчислюється як відношення кі­лькості ситуацій, за яких деяка випадкова подія настала, до кіль­кості ситуацій, за яких вона може настати, за умови, що всі роз­глядувані ситуації однаково можливі та взаємонезалежні. Застосу­вання цього типу розрахунку ймовірності обмежене, оскільки си­туації, описувані зазначеною математичною моделлю, рідко тра­пляються на практиці.

Статистична ймовірність — це відносна частота появи ви­падкової події певного виду в сукупності всіх можливих випад­кових подій. Обчислення такої ймовірності грунтується на законі великих чисел і завдяки практичній доступності та достатній об'єктивності обчислених значень ймовірності застосовується найчастіше, передусім, в економічній сфері.