МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
Донецький електрометалургійний технікум
Циклова комісія економічних дисциплін
ЗАНЯТТЯ-СЕМІНАР
вид навчальних занять, який сприяє поглибленому вивченню матеріалу, прояву індивідуальних здібностей
м. Донецьк
Укладач:
Шумська Л.А. – викладач вищої категорії, викладач економічних дисциплін Донецького електрометалургійного технікуму.
В методичній розробці відкритого заняття на тему: «Організація і планування ремонтних робіт теплотехнічного обладнання» викладена методика проведення семінарського заняття, як важливої форми самостійної роботи студентів, з дисципліни «Економіка і планування виробництва», спрямованої на застосування новітніх педагогічних технологій.
Методична розробка рекомендована для викладачів економічних дисциплін вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації
Розглянуто та схвалено
на засіданні циклової комісії економічних дисциплін
Протокол №
від «_____»__________20___ р.
Голова ЦК економічних дисциплін
__________________
Дата: _____________
Група: ____________
Курс: 4
Спеціальність: 5.05060103 «Монтаж і обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання»
Дисципліна: Економіка і планування виробництва
Викладач:
Тема заняття: «Організація і планування ремонтних робіт теплотехнічного обладнання»
Мета заняття:
Методична: формувати творчу особистість майбутнього фахівця через здатність прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи на основі інноваційних технологій.
Дидактична: узагальнювати, поглиблювати та контролювати знання студентів щодо планування ремонтних робіт та організації сучасних методів проведення ремонтів обладнання, підкреслити важливість отриманих знань в практичній діяльності.
Виховна: формувати навички роботи в групі, розкрити творчі здібності студентів, надати можливість самовираження.
Вид заняття: семінар
Тип заняття: семінар – вирішення проблемних завдань; конкретних ситуацій
Метод заняття: колективна проблемно-пошукова діяльність студентів (інтерактивна технологія)
Форма заняття: ділова гра
Міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечуючи: фізика, теплотехнічне обладнання, котельні установки та водопідготовка, основи підприємництва і управлінської діяльності
Забезпечувані: курсова робота, дипломне проектування
Методичне забезпечення заняття:
- Розробка відкритого заняття
- Тести
- Слайди до презентації
Технічні засоби навчання:
- Мультимедійний екран
- Ноутбук
- Мультимедійний проектор
Література
1. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ. 2001 – 528 с.
2. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник – К: Атіка, 2002 – 480с.
3. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006 – 488 с.
4. Бойко В. В. Економіка підприємств України: Навчальний посібник. – 2-е вид. переробл. і доп. – Дніпропетровськ: Національна гірнича академія України, 2002. – 535 с.
5. Вихрев В.Ф. ,Шкроб М.С. Водоподготовка: Учебник для вузов / Под ред. Шкроба М.С. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергия, 1973-416с
6. Прузнер С.П. Экономика, организация и планирование энергетического производства: Учебник для техникумов.- 5-е изд., перераб. – М.: Энергоиздат, 1984 – 335 с.
7. Златопольский А.Н., Прузнер С.Л. Экономика, организация и планирование теплового хозяйства промышленных предприятий: Учебник для техникумов. – М.: Энергия, 1979 – 376 с.
ПЛАН І ХІД ЗАНЯТТЯ
Планування завжди орієнтується
на дані минулого, однак прагне
визначити і контролювати
розвиток підприємства в перспективі
В. Хойєр
І Організаційний момент
Привітання студентів
Перевірка присутності студентів
Перевірка готовності студентів та аудиторії до заняття
ІІ Ознайомлення студентів з темою та метою заняття
Тема семінарського заняття: «Організація і планування ремонтних робіт теплотехнічного обладнання»
ІІІ Мотивація навчальної діяльності студентів
Одним із головних завдань реформування вищої освіти в Україні, її інтеграції в міжнародний освітній простір є посилення ролі самостійної роботи студентів.
Актуальність теми визначається тим, що знання і навички, отриманні під час її вивчення, необхідні для виконання курсової роботи, дипломних проектів, тематика яких пов’язана з ремонтами обладнання та в подальшій практичній діяльності фахівців на підприємствах.
Якісне проведення ремонту теплотехнічного обладнання забезпечує зниження собівартості теплової енергії та збільшення прибутку підприємств.
Тему забезпечують: фізика, теплотехнічне обладнання, котельні установки та водопідготовка, основи підприємництва і управлінської діяльності, а ми забезпечуємо курсову роботу та дипломне проектування.
ІVАктуалізація опорних знань
4.1 Розминка
Викладач проводить розминку з метою налаштуванн студентів на ефективне опрацювання теми.
1. Яка різниця між ГКал та ГДж 1 ГКал дорівнює 4,19 ГДж
2. Яке паливо використовується для отримання теплової енергії?
3. Які види котелень ви знаєте?
4. Від чого залежить продуктивність котельної?
5. Які види зносу теплотехнічного обладнання ви знаєте?
6. Скільки коштує 1 ГКал теплової енергії для споживачів міста Донецька?
а) 241,10
б) 265,55
в) 273,20
7. Яка одиниця виміру хімочищеної води?
а) кг
б) м3
в) кВт
8. Скільки місяців працює опалювальна котельна?
а) 12
б) 3
в) 6
9. Яку воду використовують для нормальної роботи котлів?
а) технічну
б) водопровідну
в) хімочищень
10. Хто обслуговує котли, що працюють на твердому паливі?
а) оператор
б) кочегар
в) лаборант
1.2 Розгляд питань семінарського заняття
1. Характеристика підприємств, на яких застосовується теплотехнічне обладнання.
2. Планування ремонтів теплотехнічного обладнання
3. Документація на ремонт
4. Визначення ефективності проведених ремонтів
1.3 Відповіді на тестові завдання
1. Під фізичним спрацюванням основних виробничих фондів слід розуміти:
a) втрату вартості основними фондами внаслідок появи на ринку більш дешевих або більш продуктивних основних фондів;
b) втрату основним фондами споживчих властивостей внаслідок інтенсивного використання;
c) появу на ринку імпортних основних фондів аналогічного призначення.
2. Рівень фізичного (матеріального) спрацювання основних виробничих фондів підприємства визначають …
a) за фактичним строком служби;
b) за питомою вагою перенесеної вартості;
c) за питомою вагою списаних основних фондів.
3. Період часу між двома капітальними ремонтами – це …
a) міжремонтний період;
b) ремонтний цикл;
c) міжоглядовий період.
4. До основних показників ремонтного виробництва відносять:
a) вартість основних виробничих фондів;
b) обсяг ремонтних робіт та продуктивність праці;
c) собівартість продукції.
5. Система планово-запобіжного ремонту передбачає наступні види робіт:
a) міжремонтне поточне обслуговування та планові ремонти;
b) аварійні ремонти;
c) удосконалення виробничих процесів.
6. До виробничої інфраструктури підприємства належать:
a) підрозділи, які беруть участь у створенні продукції;
b) житлово-комунальне господарство;
c) підрозділи, які не беруть участь у створенні продукції.
7. На зниження собівартості продукції впливають фактори:
a) поліпшення використання природних ресурсів та підвищення технічного рівня виробництва;
b) зміна складу якості природної сировини;
c) зміна розміщення виробництва.
8. Система планово-запобіжного ремонту передбачає наступні види ремонтів:
a) аварійний;
b) поточний і капітальний;
c) аварійний і капітальний.
9. Планування – це…
a) визначення мети, якої підприємство прагне досягти за певний період;
b) безперервний процес передбачення змін зовнішнього середовища;
c) організація матеріально-технічного постачання і впровадження методів мотивації праці.
10. Короткострокове планування – це планування на строк:
a) від 1 до 3 років;
b) від 3 до 5 років;
c) від 5 до 10 років;
11. Бізнес-план підприємства – це …
a) план виробництва і реалізації продукції на наступний рік
b) план, спрямований на обмеження використання ресурсів
c) комплексний плановий документ підприємницької діяльності, що містить заходи, спрямовані на одержання прибутку
12. Найважливішими принципами планування є :
a) правильне обґрунтування та вибір мети і кінцевих результатів діяльності підприємства
b) врахування життєвого циклу товарів
c) суб’єктивна оцінка майбутнього стану підприємства
Ключі до тестів
1 – b
2 – b
3 – b
4 – b
5 – a
6 – c
7 – a
8 – b
9 – a
10 – a
11 – c
12 – a
1.4 Для відповіді на останнє питання розіб’ємо групу на дві підгрупи
1 підгрупа – представники ТЕЦ ППС
2 підгрупа – представники котелень Донецькмісктепломережа
V Підсумки заняття
1.1 Проводиться коментар та оцінювання тестових завдань
1.2 Оцінювання за заняття в цілому (виходячи з висловлених оцінок під час заняття)
VI Домашнє завдання
6.1 Підготувати питання з курсової роботи «Планування ремонтів обладнання»
ДОДАТКИ
Додаток А
Характеристика підприємств, на яких застосовується
теплотехнічне обладнання
1 Теплоенергоцентраль пароповітряна станція
2 Котельні
Теплоенергоцентраль пароповітряна станція
Теплоенергоцентраль – пароповітряна станція (ТЕЦ ППС) забезпечує перегрітою парою, дутьовим повітрям та хімочищеною водою основне виробництво заводу, виробляє власну електричну енергію, та забезпечує централізованим теплопостачанням промислові підприємства та житлову зону, що прилягають до території заводу. (34 підприємства та організації в т.ч. технікум і п’ять житлових будинків). Згідно структури управління ТЕЦ ППС складається з чотирьох підрозділів:
1. Котельний цех
2. Машинна зала
3. Електричний цех
4. Цех хімічної обробки води
I Котельний цех, виконує наступні функції
- Виробництво перегрітої пари – теплової енергії;
- Обслуговування магістральних трубопроводів для транспортування пари, гарячої та хімочищеної води споживачам.
II Машинна зала виконує функції:
- Виробництво дутьового повітря, електроенергії, гарячої води;
- Транспортування дутьового повітря;
- Підготовка споживчої води для котлів;
- Забезпечення виробництва ТЕЦ ППС.
III Електричний цех виконує функції:
- Обслуговування та ремонт електрообладнання ТЕЦ ППС;
- Забезпечення надійності схеми електропостачання обладнання ТЕЦ ППС.
IV Цех хімічної обробки води виробляє хімочищень воду для потреб ТЕЦ ППС та заводських споживачів.
Згідно технологічній структурі котельний та машинний цехи складаються з таких блоків:
-
Блок середнього тиску (БСТ) – три парових
котли БКЗ-75-39ФБ, три турбовоздуходувки АКВ-12-III
з компресорами та турбогенератор.
- Блок високого тиску (БВТ) – два парових котла БКЗ-160-100Д та ТГМ-159СО; два турбогенератора: ПТ-25-90/10М и Р-1290/31М
Основні фонди ТЕЦ ППС складають 48810510 грн.
У 2010 році
1) Виробництво теплової енергії складало 1097785 ГКал;
2) Виробництво електроенергії – 126944000 кВт/год;
3) Виробництво гарячої води – 72189 Гкал;
4) Виробництво хімочищеної води – 1186733 м3.
У звітному 2010 році були виконані наступні організаційно-технічні заходи по підвищенню надійності та економічності обладнання ТЕЦ ППС.
Виконані капітальні ремонти наступних об’єктів:
- Котла БКЗ-75-39ФБ
- Теплової мережі
- Теплофікаційної установки
- Турбовоздуходувки
- Паропроводу перегрітої пари
На ремонт обладнання витрачено 2579977,39 грн.
Витрати на ремонт котла БКЗ-75-39ФБ №1 склали 1587899,96 грн, БКЗ-75-39ФБ №2 – 30592 грн.
У 2009 році на ТЕЦ ППС було зафіксовано 13 аварійних ситуацій. Загальний збиток внаслідок аварії та відновлення обладнання склав 670224 грн.
У 2010 році зафіксовано 4 аварійні ситуації; загальний збиток внаслідок аварій та відновлення обладнання склав 431626,75 грн.
Котлами ТЕЦ ППС використовуються різні види газу:
Доменний газ – 81,2 %
Природний газ – 17,8 %
Коксовий газ – 1 %
Використання доменного газу з 2000 року зросло на 37,1%.
Зростання вжитку доменного газу зумовлено тим, що його вартість мінімальна. Доменний газ – це побічна продукція доменного цеху.
Вартість різних виді газу (1000 м3) складає:
Доменний газ – 105,55 грн
Природний газ – 2036,45 грн
Коксовий газ – 245,11 грн
Структура вжитку палива котлами ТЕЦ ППС за 2000-2010 рр., 100%
Вид палива |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Доменний газ |
44,1% |
36,7% |
75,6% |
83,3% |
88,3% |
75,3% |
79,8% |
84,3% |
80,6% |
83,5% |
81,2% |
Природний газ |
39,3% |
37,9% |
22,0% |
14,6% |
11,0% |
23,7% |
17,6% |
15,1% |
17,4% |
15,7% |
17,8% |
Коксовий газ |
14,4% |
18,1% |
2,3% |
2,1% |
0,7% |
0,1% |
0,0% |
0,6% |
0,8% |
0,7% |
1,0% |
Мазут |
2,2% |
7,3% |
0,1% |
- |
- |
1,0% |
2,6% |
- |
1,1% |
0,1% |
- |
ВСЕГО |
100% |
100% |
100% |
100% |
100% |
100% |
100% |
100% |
100% |
100% |
100% |
Котельні
Котельня (котельна установка) — система життєзабезпечення будівлі або групи будівель, джерело енергії для систем опалення, паропостачання, гарячого водопостачання, вентиляції, теплої підлоги та інших інженерних систем в будівлях, а також для технологічних потреб.
Представляє собою розташовану в одному технічному приміщенні установку, яка складається з котла і допоміжного обладнання (тягодуттьові машини, механізми і пристрої управління, димова труба тощо), для отримання водяної пари або гарячої води за рахунок теплоти палива, що спалюється. Основним пристроєм котельні є паровий, жаротрубний та/або водогрійний котел, в якому нагрівання відбувається робочої рідини (теплоносія, як правило води або пари).
Котельні використовуються при централізованому тепло-і паропостачанні або при місцевому постачанні, якщо ця котельня локального значення (у межах приватного будинку, кварталу). Котельні з'єднуються зі споживачами за допомогою теплотраси і / або паропроводів. Теплові мережі ділять на магістральні, квартальні та місцеві.
Котельні можуть працювати на твердому (вугілля), рідкому (мазут, дизпаливо) або газоподібному паливі (природний газ). Димові гази, що утворюються при роботі котлів, відводяться за допомогою димової труби.
У Донецьку працюють 928 котелень, які забезпечують тепловою енергією та гарячою водою промислові підприємства та житлові будинки.
696 – це промислові та промислово-опалювальні котельні, з них 40 – міні-котелень.
232 – опалювальні котельні, 3 них 38 міні-котелень.
Блокові котельні – універсальне обладнання, створене для теплопостачання як житлових приміщень, так і промислових і адміністративних будівель і споруд: лікарень, освітніх установ, заводських корпусів. При використанні транспортабельні котельні дають відчутний економічний ефект, зменшуючи в рази сезонні витрати на опалювання, у тому числі, із-за зниження тепловтрат, в порівнянні з централізованим теплопостачанням.
Модульні міні-котельні мають невеликі розміри і прості в монтажі. Також блокові котельні не вимагають постійної наявності персоналу для обслуговування, оскільки процес роботи повністю автоматизований. Котельні установки виготовлені за модульним принципом, в компактного виконання, і тому мають високу транспортабельність. Такі міні казанові можна розмістити як на землі, так і на дахах будівель. Блокові котельні можуть мати потужність від 100кВт до 20 МВт.
До переваг, якими володіють транспортабельні котельні, відносяться: компактна конструкція, що не вимагає спецтехніки для перевезення, простота монтажу і підключення до систем водо- і теплопостачання, виключення витрат на капітальне будівництво, зняття залежності від централізованого теплопостачання, висока надійність і ефективність роботи обладнання (водонагрівальних казанів) і тривалий термін експлуатації, відповідність європейським екологічним нормативам. Котельні установки повністю автоматизовані.
Блокові котельні можуть виготовлятися в широкому діапазоні потужностей, аж до 20 МВт по індивідуальному замовленню.
Додаток Б
Планування ремонтів теплотехнічного обладнання
1 Плани-графіки ремонтів
2 Система планово-запобіжного ремонту
3 Види ремонтів
4 Методи проведення ремонтів
5 Сервісне обслуговування міні-котелень
Плани-графіки ремонтів
Річні плани капітального та поточного ремонту котельних агрегатів, що встановлені на котельних об’єднаннях теплоенергосистеми, складають цими котельнями і подаються у відповідні районні теплоенергетичні управління за чотири місяці, а котельнями, які не входять в об’єднання теплоенергосистеми – за два місяці до початку наступного року.
Річні плани та календарні графіки капітального ремонту котлів після узгодження районним енергетичним управлінням затверджуються головним експлуатаційним управлінням Міністерства.
Місячні графіки капітального та поточного ремонту котельних агрегатів складають службою ремонтів теплоенергосистеми, а при її відсутності – котельнями на основі річних планів капітальних ремонтів та заявок котелень на поточні ремонти.
Місячні плани-графіки ремонтів затверджуються районними теплоенергетичними управліннями та повідомляються котельням не пізніше 25 числа попереднього місяця.
При складанні зведених планів-графіків капітального ремонту тепло обладнання котелень враховується, в першу чергу, загальних графік завантаження цих систем в залежності від пори року.
Капітальні ремонти теплотехнічного обладнання котелень проводять з травня по вересень.
На ТЕЦ ППС також складаються річні та місячні графіки проведення ремонтів.
При складання планів-графіків капітальних ремонтів враховується потреба у продукції теплотехнічного обладнання. Період проведення капітальних ремонтів теплотехнічного обладнання залежить від проведення капітальних ремонтів основного обладнання промислових підприємств.
Система планово-запобіжного ремонту
В процесі експлуатації обладнання зношується, забруднюються внутрішні і зовнішні поверхні, порушується щільність різних з'єднань. В результаті цього нормальний режим роботи всієї системи теплопостачання порушується, а в окремих випадках несправності деталей і вузлів можуть привести до серйозних аварій.
Пошкоджене і несправне обладнання відновлюється шляхом проведення періодичних ремонтів. Комплекс планових заходів, що підтримують обладнання в працездатному стані відбувається в системі планово-запобіжного ремонту (ПЗР). Суть цієї системи полягає в запобіганні прогресивному зносу обладнання, проведенні профілактичних оглядів і різних видів ремонтних робіт, чергування і періодичність яких залежить від особливостей агрегату і умов його експлуатації. При такій системі організації ремонтів забезпечується планомірна робота котельної і водопідготовки, запобігають аварійні зупинки обладнання.
Планово-запобіжний ремонт обладнання здійснюється у формі планово-періодичного ремонту, тобто через певні відрізки часу, встановлені відносно різних видів обладнання.
В системі ПЗР застосовуються поняття міжремонтного циклу, міжремонтного періоду та структури ремонтного циклу.
Міжремонтний цикл – це період роботи агрегату між двома капітальними ремонтами. Міжремонтний період – це період між двома черговими плановими ремонтами. Між оглядовий період – це період між черговими оглядами. Структура міжремонтного циклу – це перелік та послідовність виконання робіт по ремонту і технічному догляду за міжремонтний цикл.
Види ремонтів
Система планово-запобіжного ремонту обладнання складається з поточних і капітального ремонтів.
Капітальний ремонт котла – це вид ремонту, при якому з встановленою періодичністю проводяться ревізія всіх вузлів незалежно від їх технічного стану, ремонт і заміна деталей, знос або ресурс яких не забезпечує надійності роботи в подальший міжремонтний період, випробування і наладка роботи складних вузлів обладнання.
Поточний ремонт котла – це вид ремонту, при якому проводиться його очищення і огляд, часткове розбирання вузлів з деталями, що швидко зношуються, ресурс яких не забезпечує надійність в подальший період роботи, ремонт або заміна окремих деталей, усунення дефектів, виявлених в процесі експлуатації котла.
До іншого виду ремонтного обслуговування котельних установок відноситься типовий ремонт, який включає систематично виконувані види ремонтних робіт за типовим обсягом.
При заміні морально застарілого обладнання, технологічних схем і необхідності підвищення технічного рівня експлуатації обладнання, зниження забруднення навколишнього середовища проводять модернізацію і реконструкцію. Модернізація – підвищення ефективності, надійності і поліпшення ремонтопригідності обладнання шляхом зміни конструкцій окремих збірних вузлів і деталей, заміни матеріалу або методу його збірки, що враховує новітні досягнення сучасної науки і техніки. Реконструкція – корінне перевлаштування обладнання з метою його використання для роботи на іншому вигляді палива, зміни параметрів призначення, підвищення потужності, поліпшення техніко-економічних показників.
Поточні і капітальні ремонти обладнання проводяться своїми силами або спеціалізованою організацією на договірних початках. Незалежно від організації ремонтних робіт інженерно-технічний і керівний персонал зобов'язаний забезпечити виконання підготовчих операцій до моменту зупинки обладнання для ремонту.
Капітальний ремонт котла проводиться 1 раз на три роки. Якість і терміни ремонтних робіт значною мірою залежить від підготовки персоналу. Початком ремонту обладнання вважається момент відключення його від паропроводу, а якщо воно було в резерві, момент видачі ремонтній бригаді наряду-допуску на проведення ремонту і виведення обладнання з резерву.
Після закінчення ремонту проводиться приймання обладнання, яке полягає в поузловому і загальному прийманні і остаточній оцінці якості виконаного ремонту.
Методи проведення ремонтів
При проведенні відновлення працездатності обладнання, яка втрачена в результаті його експлуатації, широко впроваджується метод розосереджуваного проведення ремонту і агрегатної заміни, а також після оглядовий, періодичний та стандартний метод ремонту.
Суть розосереджуваного методу капітального ремонту полягає у виконанні роботи по капітальному ремонту обладнання по частинах в дні планових зупинок його на поточні ремонти. Це дозволяє або скоротити тривалість простою обладнання на капітальному ремонті, або повністю виключити останній.
При проведенні розосереджуваного методу капітального ремонту необхідно виділити такі роботи, які технічно можливо і доцільно проводити незалежно від звичайного обсягу роботи, передбаченого відомістю дефектів.
Тривалість періоду, впродовж якого капітальний ремонт може здійснюватися розосереджуваним методом, не повинна перевищувати тривалість ремонтного циклу обладнання.
Агрегатний метод передбачає можливість заміни обладнання при ремонті відремонтованим і підготовленим до заміни агрегатом. Цей метод дає можливість максимально скоротити тривалість простоїв на ремонті, забезпечуючи високу якість ремонту.
Метод розосереджуваних капітальних ремонтів добре поєднується з вузловим і агрегатним способами ремонту.
Післяоглядовий метод проведення ремонтів – це метод, при якому конкретний зміст, обсяг роботи по ремонту та строки його проведення визначаються лише під час попереднього огляду обладнання. Таким чином, заздалегідь встановити строки та обсяг ремонтних робіт, підготуватися до них неможливо.
Періодичний метод ремонту, при якому наперед встановлюються терміни, обсяг і характер ремонтів, має значні переваги перед методом післяоглядового ремонту. Наявність графіка майбутніх ремонтів обладнання і орієнтовний перелік ремонтних робіт дозволяють провести необхідні роботи з підготовки запасних деталей, інструментів, пристосувань, а у ряді випадків і розподіл ремонтних робочих по об’єктах ремонтів. Цей метод не позбавлений недоліків, які полягають у тому, що остаточний обсяг ремонтних робіт встановлюється напередодні і під час ремонту. Отже, не представляється можливим наперед розробити детальну технологію ремонтних робіт, передбачити раціональну організацію ремонтів і використання ремонтного і виробничого персоналу на кожному ремонті.
Вказані недоліки усуваються застосуванням методу стандартного ремонту, що дозволяє найефективніше організувати ремонти і використовувати ремонтний персонал. Рекомендується упроваджувати систему стандартного ремонту спочатку для обладнання, що працює при сталому, постійному і спокійному режимі навантаження, а також за наявності значної кількості однотипного обладнання. Успішне здійснення методу стандартних ремонтів забезпечується проведенням підготовчої роботи по встановленню термінів служби деталей, вузлів і механізмів, структури і величині міжремонтного циклу, технологічного процесу і трудомісткості ремонту.
Сервісне обслуговування міні-котелень
Усі міні-котельні міста Донецька знаходяться на сервісному обслуговуванні.
Сервісне обслуговування складається з:
1) Технологічного огляду котельного обладнання;
2) Технологічного огляду КВП та вузлів;
3) Контрольних вимірів показників пристроїв;
4) Сервісу пальника;
5) Сервісу котла;
6) Підключення паливних ліній;
7) Сервісу системи подачі газу та води;
8) Програмування режиму роботи котла;
9) Контрольного пуску котельної;
10) Незапланованих виїздів.
Графік планового сервісного обслуговування виглядає наступним чином:
Перелік послуг |
Виконання |
1. Технологічний огляд котельного обладнання: - перевірка щільності підключення водного та газового контурів; - перевірка запобіжних пристроїв; - перевірка міцності посадки електричних під’єднань. |
1 раз на півроку |
2. Технологічний огляд КВП та вузлів (перевірка роботи запірної арматури, перевірка наявності витоку газу, наявності підтоків) |
1 раз на півроку |
3. Контрольні виміри показників пристроїв (температури, відхідних газів, води у контурах) |
1 раз на півроку та при переналадці |
4. Сервіс пальника (демонтаж та огляд пальника, чистка, вимір діаметру та наладка сопла, продувка пальника на холостому ходу та підготовка його до роботи) |
1 раз на півроку |
5. Сервіс котла (чистка котла від сажі та нагару, підготовка його до роботи, запуск) |
1 раз на півроку |
6. Підключення паливних ліній та комунікацій електронних блоків пальника |
1 раз на півроку |
7. Сервіс системи подачі газу та води. Сервіс допоміжного котельного обладнання (трубопроводів, запірної арматури, насосів) |
1 раз на півроку |
8. Програмування режиму роботи котла та вивід обладнання на робочий режим |
1 раз на півроку |
9. Контрольний пуск котельної, контрольні виміри та фіксації показників приборів |
1 раз на півроку |
10. Незаплановані виїзди |
При аваріях |
Додаток В
Документація на ремонт
1 Ремонтна відомість, оперативний графік та відомість допоміжного обладнання, інструменту і пристосувань на поточний ремонт
2 Відомість дефектів, оперативний графік та відомість допоміжного обладнання, інструменту і пристосувань на капітальний ремонт
3 Кошторис витрат на ремонт
4 Вартість сервісного обслуговування міні-котелень
Ремонтна відомість, оперативний графік та відомість допоміжного обладнання, інструменту і пристосувань на поточний ремонт
Документація на проведення поточного ремонту включає: ремонтну відомість; оперативний графік; відомість допоміжного обладнання.
Ремонтна відомість до поточного ремонту складається з метою встановлення:
- обсягу робіт, що підлягають до виконання при зупинці обладнання на поточний ремонт;
- кількість деталей і вузлів, необхідних для проведення ремонту;
- трудомісткості ремонту і потреби в робочій системі для виконання передбаченого обсягу робіт;
- раціонального розподілу ремонтних робіт між виконавцями.
Дані ремонтної відомості є підставою для складання оперативних графіків на ремонт агрегатів і основного технологічного обладнання.
Оперативний графік складається з метою раціональної організації виконання ремонтних робіт в цілому і доцільною послідовності проведення цих робіт на окремих ділянках.
При складанні оперативного графіка враховується послідовність виконання ремонтних робіт, яка передбачена ремонтної відомістю.
Оперативним графіком визначається послідовність і тривалість ремонтних робіт.
В оперативному графіку вказується: кількість робітників для виконання ремонтних робіт, професія та кваліфікація.
Оперативний графік забезпечує раціональну розстановку ремонтних робітників.
Відомість допоміжного обладнання, інструменту і пристосувань складається на підставі аналізу всіх операцій технологічного процесу ремонту обладнання. Проведення ремонтних робіт обладнання вимагає певної кількості підйомно-транспортних засобів. У відомості допоміжного обладнання указується все необхідне для проведення ремонту обладнання.
Відомість дефектів, оперативний графік та відомість допоміжного обладнання, інструменту і пристосувань на капітальний ремонт
Важливою умовою раціональної організації виконання ремонтних робіт є ретельна підготовка до ремонту. Сюди відносять визначення обсягу і змісту ремонтних робіт, своєчасне виготовлення та доставка деталей і вузлів, розробка технології ремонту, нормування тривалості ремонтних робіт, визначення необхідної кількості робітників.
Для цього перед проведенням кожного капітального ремонту складається документація для його проведення, яка вміщує:
- відомість дефектів;
- оперативний графік;
- відомість допоміжного обладнання, інструменту ти пристосувань.
Основною умовою повної підготовки до ремонту є точне виявлення обсягу та характеристики робіт, що визначається відомостями дефектів на капітальні ремонти.
Ця відомість складається з метою встановлення необхідної кількості деталей і матеріалів, а також обсягу ремонтних робіт. Відомість дефектів складається по кожному об’єкту ремонту з розбивкою на види робіт. На основі відомості дефектів проводиться вся підготовка до капітального ремонту обладнання.
На основі відомості дефектів складається відомість потреби у вузлах та деталях, робочих графіків на капітальних ремонт. Ця відомість складається за 30 днів до початку ремонту начальником цеху на ТЕЦ ППС або начальником котельної на котельнях. Відомість дефектів є основою для складання оперативного графіка ремонту.
При складанні оперативного графіка враховується послідовність виконання ремонтних робіт, яка передбачена відомістю дефектів:
- визначаються ремонтні роботи і операції, що виконують паралельно;
- встановлюється тривалість кожної роботи;
- визначається необхідна кількість робочих для виконання кожної з передбачених робіт;
- встановлюється організація робіт підготовчого, розбірного та відновлювального періодів.
Графіком визначається послідовність виконання кожного комплексу робіт. Оперативний графік забезпечує раціональну розстановку робітників при проведенні ремонту, сприяє кращому використанню транспорту.
Якісне проведення ремонтних робіт потребує їх механізації. Для цього ремонтні бригади забезпечують механізованим інструментом.
Усі пристосування та механізми, необхідні для проведення капітального ремонту, вказуються у відомості допоміжного обладнання, інструменту та пристосувань. Вона складається на основі аналізу всіх операцій технологічного процесу даного ремонту.
Кошторис витрат на ремонт
Кошторис витрат на ремонт – це один з основних документів, що визначає вартість майбутнього ремонту. Кошторис сприяє правильній витраті відпущених коштів на ремонт і раціональній організації ремонтів згідно графіка. Кошторис витрат складається на основі відомості дефектів та ремонтної відомості майбутніх ремонтів.
Кошторисна вартість ремонтів містить витрати на запасні частини, на основні та монтажні матеріали, фонд заробітної плати, експлуатацію машин.
Кошторисна вартість капітального ремонту заводських теплових мереж (ТЕЦ ППС) складає 99341 грн.
Вартість сервісного обслуговування міні-котелень
Вартість сервісного обслуговування міні-котелень:
1) Підлогові чавунні котли – 3960 грн.;
2) Дизельні котли – 2640 грн.;
3) Настінні котли – 2640 грн.;
4) Газові бойлери з атмосферним пальником – 1980 грн.
Додаток Г
Визначення ефективності проведення ремонтів
1 ТЕЦ ППС
2 Котельні
Чітка організація та якісне проведення ремонтів і сервісного обслуговування забезпечують:
1) на ТЕЦ ППС:
- скорочення тривалості капітального ремонту на 12 годин;
- зменшення кількость аварійних ремонтів та витрат на них на 5 %;
2) на котельнях:
- зменшення витрат теплової енергії на 0,1 %;
- відсутність незапланованих виїздів.
ТЕЦ ППС
а) Капітальний ремонт котла БКЗ-75-39ФБ
Тривалість ремонту складає 3 місяці (2208 годин)
За рахунок чіткої організації ремонту ремонт скорочується ремонт на 12 годин.
Годинна продуктивність – 75 ГДж.
Продуктивність за 12 годин дорівнює:
Q = 75 ∙ 12 = 900 ГДж (214,8 ГКал)
Собівартість 1 ГКал (С1Гкал) – 249,32 грн
Ціна 1 ГКал (Ц1Гкал) – 274,25 грн.
Прибуток підприємства за ремонт складає:
П = (Ц – С) ∙ Q = (274,25 – 249,32) ∙ 214,8 = 5354,96 грн.
б) Якісне проведення ремонтів зменшує кількість аварійних ремонтів та витрати на них на 5%.
Витрати на аварійні ремонти склали 431626,75 грн.
Сума зменшення витрат складає:
DВ = 431626,75 ∙ 5 / 100 = 21581,34 грн.
Річна продуктивність теплової енергії – 1097000 ГКал
Зменшення собівартості складає:
DС = DВ / Q = 21581,34 / 1097000 = 0,02 грн.
Котельні
a) Котельня з котлами ТВГ-8М
Проведений капітальний ремонт 1-го котла
Якісне проведення ремонту зменшує витрати теплової енергії на 0,1%
Годинна продуктивність складає 33,5 ГДж
За рік відпрацьовано 6570 годин
Вироблено теплової енергій за рік:
QРІЧвир= 33,5 ∙ 6570 = 220095 ГДж
Втрати теплової енергії складають 35 від виробленої енергії:
QРІЧвтр = 220095 ∙ 0,03 = 6602,85 ГДж
Кількість теплової енергії, витраченої на власні потреби – 5%:
QРІЧв. пот = 220095 ∙ 0,05 = 11004,75 ГДж
Таким чином, за рік відпущено теплової енергії:
QРІЧвід = QРІЧвир – (QРІЧвтр + QРІЧв. пот) = 220095 – (6602,85 + 11004,75) = 202487,4 Гдж
Витрати на виробництво теплової енергії складають – 12830000 грн
Собівартість 1 ГДж теплової енергії:
С1 = B1 / Q1 = 12830000 / 202487,4 = 63,36 грн
При скороченні витрат на 0,1% витрати складають:
QРІЧвтр = 220095 ∙ 0,029 = 6382,76 ГДж
Річна виробітка та витрати на власні потреби залишаються незмінними:
QРІЧвир= 220095 ГДж
QРІЧв. пот = 11004,75 ГДж
За рік відпущено теплової енергії:
QРІЧвід = 220095 – (6382,76 + 11004,75) = 202707,49 Гдж
Собівартість 1 ГДж теплової енергії:
С2 = B2 / Q2 = 12830000 / 202707,49 = 63,29 грн
Зменшення собівартості теплової енергії складає:
DС = C1 – C2 = 63,36 – 63,29 = 0,07 грн.
б) За рахунок якісного сервісного обслуговування відсутні незаплановані виїзди.
Вартість сервісного обслуговування складає:
1 година сервісного обслуговування = 30 євро = 320 грн
На сервісне обслуговування однієї міні-котельної витрачається 12 годин.
Загальна вартість обслуговування:
Взаг сер = В1год – Nгод = 12 ∙ 30 = 360 євро ∙ 11 грн = 3960 грн (1 котельня)
Витрати на незаплановані ремонти складають:
Незаплановані (аварійні ремонти виконує слюсар по ремонту, який обслуговує 4 міні-котельні
Місячна заробітна плата слюсаря по ремонту складає:
ЗФ = 2500 грн
Річний фонд заробітної плати слюсаря:
ЗФрік = 2500 ∙ 12 = 30000 грн
Обслуговування 1 котельні дорівнює:
В1 = Взаг / 4 = 30000 / 4 = 7500 грн
Прибуток складає:
П = В1 – Взаг сер = 7500 – 3960 = 3540 грн.
Скачано с www.znanio.ru
© ООО «Знанио»
С вами с 2009 года.