Облік деривативних (похідних) фінансових інструментів

 Облік деривативних (похідних) фінансових інструментів

Деривативом називається контракт, вартість якого залежить або походить від активів чи зобов’язань, що лежать в його основі, від базової ставки або індексу.

Деривативи застосовують для передачі ризиків, пов’язаних із зміною ціни, процентної ставки та інших ринкових ризиків, без фактичного отримання або передачі активів чи зобов’язань, які лежать в основі цих інструментів.

Деривативи застосовуються для двох цілей: торгівлі  та хеджування.

Прибутки та збитки від торгівлі деривативами визнаються доходами або витратами. Прибутки та збитки від операцій хеджування наводяться у звітності різними способами залежно від типу хеджування.

Етапи обліку:

§      Визнання – деривативи визнаються як призначені для хеджування або торгівлі;

§     Оцінка – визначення справедливої вартості;

§     Облік – відображається вплив облікових подій (операцій підприємства);

§     Звітність – розкриття у фінансовій звітності та у примітках.

Типи деривативів

§      Форвардні контракти;

§      Ф’ючерсні контракти;

§      Опціони;

§      Процентні та валютні свопи.

Форвардний контракт – двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Базовий актив – товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов’язань за деривативом.

Ф’ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на  визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов’язань сторонами контракту. Фактично, ф’ючерсний контракт – це є стандартизований форвардний контракт, який вільно обертається на біржі.

Процентним свопом називається угода між двома сторонами на обмін процентними платежами. Головним чином він застосовується для того, щоб змінити характер процентних ставок, за якими компанія сплачує або отримує проценти.

Опціон – стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Види опціонів:

§    з поставкою або без поставки базового активу;

§    опціон на купівлю (“кол”) або опціон на продаж;

§    з виконанням протягом терміну дії або на день виконання.