Період “Відлиги”
Після смерті Йосипа Сталіна 1953 року і приходу до керма влади Микити Хрущова в українській літературі спостерігалося явище “відлиги” – послаблення цензури, реабілітація відомих письменників і митців, скасування низки постанов 1940-х років, що стосувалися культури.
Шістдесятництво
Шістдесятництво - частина української інтелігенції 1960-х років ХХ століття, яка проявила національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному режиму.
Не зорі падають із неба -
Зірки ідуть на небеса...
(Ю.Рибчинський)
Іван Дзюба
Український літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України, академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992—1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999—2001).
Світличний І. ГОЛОВИ Аллі ГорськійНеслухняні голови наголо стинають.Зітнуть – і ходи-но без голови.Голови стинають – шиї - не питають.Кажуть: “Так і треба, ґав не лови”.Що за безголів’я, що життя не маєНеслухняним головам ніколи і ніде?Хто пильнує голову, той її не має,А хто має голову – на плаху кладе.Голову покласти – ще не значить впасти,Горда й з пліч не падає нижче трави.Гірше, як на плаху нічого покласти,Гірше, браття, жити без голови.
А.Горська. Автопортрет з сином
Жиленко І.ЗА ЗОЛОТИМИ ВІКНАМИ ЗІРОКВ земному Києві нема для мене весен. По осені - мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, за золотими вікнами зірок?
В земному Києві така стара я стала. А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя!В земному Києві безмірність самоти. Куди піти, коли нема Івана? А там, за тим віконцем золотим, де є Іван,- там дім обітований.Там вірші, чай і дим від сигарет. Куди спішить? Їм вічність вікувати. Зарецький знов малює мій портрет. А Стусові і вічність тіснувата...
Про щось земне замислився Кушнір. Здригнулась чашка з недопитим чаєм. Вони нам смерті не бажають, ні. Але їм дуже нас не вистачає...Як там Лукаш? Все грає в доміно?Було щось в нім розгублено-дитяче. А ти, Валерик? Чи тобі чутно, як мама плаче?
Хоч уві сні для неї оживи...В земному Києві, повитому в жалобу,тепер уже нема таких, як ви,-о лицарі печальної подоби
!Нема весни. Ніщо не процвіта –крім лицарів неситої утроби.І хоч потилиця у них крута –я не зроблюсь ніколи мізантропом.Бо ви були! А отже, все було:любов і подвиг, хрест і воскресіння! Хай вічно світить лампа над столом в небеснім Києві, в небесній Україні.Хай береже спочинок ваш – Господьвсю довгу-довгу, всю небесну вічність. А я віршую... Бо казав Світличний:"Іриночко, без віршів не приходь..." серпень 1996
Постшістдесятництво
Це генерація поетів в українській літературі, найбільша активність яких припадає на 70-ті роки ХХ століття. “Постшістдесятництво” означає “витіснене покоління”, тобто поети цього періоду не мали змоги друкувати свої твори. Фактично, творчість цього покоління відбувалася підпільно, в умовах “внутрішньої еміграції”.
Химерна проза
це письмо, насичене міфологічністю, філософськими роздумами, художньою умовністю.
Ознаки химерної прози:
Використання міфів.
Міф не має хронотопу.
Присутність химерних образів.
Межа між світом реальним та ірреальним стерта.
Валерій Шевчук
Український письменник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.
© ООО «Знанио»
С вами с 2009 года.