Презентація: "Багатомовність в аспекті етнопсихолінгвістичних досліджень"

Презентація на тему:«Багатомовність в аспекті етнопсихолінгвістичних досліджень»

Виконала:
Студентка групи ДФ-41
Слесар Наталія

Світ початку ХХІ століття позначений появою та розвитком багатьох раніше небачених процесів. Одним з найяскравіших таких процесів є глобалізація та цілий комплекс обставин, що їй супутні. Глобалізацію найчастіше ідентифікують з якісно новими рівнями інтегрованості, цілісності та взаємозалежності. Дослідження двомовності як складової мовної ситуації багатомовних соціумів спираються як на соціальні, зовнішні фактори, так і на внутрішні, так би мовити, іманентні. Відповідно до першого двомовними можуть бути не лише окремі особи, але цілі колективи, соціуми, співтовариства. У такій ситуації вивчати двомовність можна у вигляді 5 білінгвістичного поля, парадигмами якого є: а) двомовність і рідна мова, б) двомовність та інтерференція (ступінь і типологія), в) двомовність і диглосія. Названі парадигми передбачають врахування широкого соціального контексту, що відображає структуру суспільства, а також соціальну орієнтацію мікро- або макросоціуму.
Ці твердження зумовлюють переосмислення поняття білінгвізму не лише у соціолінгвістичному, але й у комунікативному аспекті. З огляду на це ми пропонуємо наступне визначення цього поняття: білінгвізм – це здатність індивіда чи мовної спільноти почергово використовувати дві мови (у ширшому випадку полілінгвізму – декілька мов) для забезпечення комунікативних потреб

Вступ

У сучасному світі значного поширення набуло по­слуговування кількома мовами в межах одного суспіль­ства та на індивідуальному рівні — багатомовність. Це явище зумовлене складним комплексом історичних, со­ціальних, ментальних і когнітивних чинників.

Багатомовність — уживання кількох мов у межах соціальної спільноти і на індивідуальному рівні.

Залежно від рівня використання та кількості мов розрізняють:

індивідуальну багатомовність — уживання інди­відом декількох мов залежно від конкретної комуніка­тивної ситуації;
національну багатомовність (полілінгвізм, мультилінгвізм) — уживання кількох мов у межах певної со­ціальної спільноти
диглосію — одночасне існування в суспільстві двох мов або двох форм однієї мови, що застосовуються в різних функціональних сферах.

Основними напрямками в руслі яких розвивається полікультурна освіта в провідних країнах світу, є:

педагогічна підтримка представників етнічних меншин;
білінгвальне навчання;
багатокультурне виховання, що супроводжується заходами проти етноцентризму.

Білінгвальна освіта як один з напрямків полікультурного навчання.

Білінгвізм (двомовність) - здатність тих чи інших груп населення пояснюватися двома мовами.
Білінгвальне навчання (навчання рідною для меншості і домінуючому мовами) розглядається як важливий інструмент академічних успіхів дітей етнічних меншин.
Білінгвальна освіта - важливий шлях формування особистості - носія загальнонаціональної культури в поліетнічному державі.

Різниця між білінгвальним і мовленнєвим навчанням

Принципи білінгвального навчання

Принцип дидактичної культурозібраності;
Принцип проблемно-пошукових і проблемних форм навчання;
Принцип пріоритету навчального співробітництва в освіті та самоосвіті;
Принцип інтегративності та інтерактивності в міждисциплінарному моделюванні полікультурного білінгвального освіти;
Принцип дидактичного співдружності традиційної педагогіки та Інтернет-педагогіки;
Принцип обліку освітніх прав людини при моделюванні педагогічної культурного середовища.

Двомовний вказівник в Казанському метро

Двомовний (російсько-вепська) покажчик в Шёлтозеро, Карелія

Білінгвізм у Казахстані

Білінгвізм у Бельгії

білінгвізм (мультилінгвізм, багатомовність):

Політика, спрямована на збереження і розвиток в окремо взятій країні і в світі в цілому культурних відмінностей

Мультикультуралізм протиставляється концепції «плавильного котла», де передбачається злиття всіх культур в одну.
США просуває цю концепцію, стверджуючи, що на території країни відбувається злиття різних народів і національних культур, в результаті чого формується єдина американська нація.

Толерантність соціологічний термін, що позначає терпимість до іншому світогляду, способу життя, поведінки та звичаїв. Толерантність НЕ рівносильна байдужості. Вона не означає також прийняття іншого світогляду або способу життя, вона полягає в поданні іншим права жити у відповідності з власним світоглядом.

Ідея мультикультуралізму висувається головним чином в економічно розвинених країнах Заходу, де спостерігається значний приплив іммігрантів. У сучасній Європі передбачається включити в її культурне поле елементи культур з країн «третього світу»
До 2010-2011 років ідея мультикультуралізму в Європі (зокрема в Україні) увійшла в кризову стадію

Співіснування в єдиному європейському суспільстві безлічі мов як атрибутів національних культур.

Не можна плутати плюрилінгвізму з мультилінгвізм.
Плюрилінгвізму - вживання декількох мов однією людиною (Європейська хартія плюрилінгвізму 2005)
Мультилінгвізм, в свою чергу, це вживання декількох мов у межах певного соціуму (країни, міста, іншої групи людей)

Вважається, що кожен європеєць повинен прагнути вивчати і розуміти мови сусідніх європейських країн і за допомогою мови здобувати знання і розуміння інших культур.
Рада Європи спільно з Євросоюзом організував Європейський рік мов в 2001 році.
26 вересня святкується Європейський день мов

Всього в Європі налічується близько 60 регіональних мов і мов етнічних меншин, щодо яких теж проводиться певна політика.
5 листопада 1992, Страсбург - Європейська хартія регіональних мов і мов етнічних меншин. Вона забезпечує підтримку і захист європейських мов.
Європейські держави вважають мови етнічних меншин невід'ємною частиною європейської культурної спадщини

Висновки

Мова в історичній ретроспективі завжди відігравала велике значення в розвитку суспільства. В сучасному світі мова відіграє не менш важливу роль та диференціація її призводить до появи нового поняття білінгвізму, яке має дуальне значення на розвиток індивіда та суспільства в цілому. Білінгвізм в сучасному світі є досить розповсюдженим і необхідним поняттям для кращої соціалізації індивідів та для кращої їх комунікації з іншими людьми. Думка про те, що людина не повинна бути білінгвом, тому що уповільнюється її розвиток, має право на існування.
Таким чином, на даний момент найактуальнішим є те, що необхідно досліджувати мову, її розвиток та функціонування і ніколи не зупинятися у її вивченні.