Рахунки синтетичного і аналітичного обліку, їх призначення

Рахунки синтетичного і аналітичного обліку, їх призначення

За способом  групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на  синтетичні і аналітичні.

Синтетичні рахунки – це балансові рахунки  призначені для  обліку наявності і змін економічно однорідних груп активів, зобов'язань, капіталу, витрат і доходів у грошовому виразі.

Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається синтетичним. Облік на синтетичних рахунках використовують  для складання балансу підприємства і відповідних форм звітності, для аналізу господарської діяльності і планування. До синтетичних рахунків належать рахунки: «Основні засоби», «Нематеріальні активи», «Виробничі запаси», «Розрахунки з покупцями і замовниками», Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» та ін.

Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких крім вартісного (грошового) вимірника використовуються натуральні і трудові вимірники.

      Аналітичні – це рахунки, призначені для обліку наявності і змін конкретних видів активів, зобов'язань, власного капіталу.

      Облік, що здійснюється за допомогою аналітичних рахунків, називається аналітичним.

      Аналітичні рахунки відкриваються до відповідного синтетичного рахунка.

Наприклад, до синтетичного рахунка «Продукція  сільськогосподарського виробництва» відкривають аналітичні рахунки за видами продукції: озиме жито, пшениця, картопля, молоко і т. д.

 Взаємозв'язок між синтетичними і аналітичними рахунками

Між синтетичним рахунком і відкритими до нього аналітичними рахунками існує  взаємозв'язок:

1. Залишки на синтетичних і аналітичних рахунках знаходяться в одній і тій же частині рахунка.
2. Коли дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються чи кредитуються відповідні  аналітичні рахунки.
3. Кожна господарська операція записується на синтетичний рахунок загальною сумою, а на  аналітичні рахунки – частковими сумами.
4. Початковий (кінцевий) залишок синтетичного рахунка повинен дорівнювати сумі  початкових (кінцевих) залишків його аналітичних рахунків.
5. Обороти окремо по дебету і кредиту синтетичного рахунка повинні дорівнювати сумі оборотів окремо по дебету і кредиту його аналітичних рахунків.

 Поняття про субрахунки, їх значення

В окремих випадках виникає потреба у додатковому групуванні однорідних  аналітичних рахунків у  межах синтетичного рахунка для одержання узагальнених показників,  необхідних для складання балансу і окремих форм звітності, економічного аналізу й оперативного керівництва  діяльністю. Таке групування здійснюють за  допомогою субрахунків.

Субрахунок – це  синтетичний рахунок другого порядку.

Відкривають субрахунки до тих синтетичних рахунків, які мають багато  аналітичних.

Так, наприклад, до синтетичного рахунка «Виробничі запаси»  аналітичні рахунки групують  за однорідними видами на субрахунках:

«Сировина і матеріали», «Купівельні напівфабрикати та  комплектуючі вироби», «Паливо», «Тара і тарні матеріали», «Будівельні матеріали», “Матеріали передані в переробку”, «Запасні частини», «Матеріали с-г. призначення», «Інші матеріали».

Оборотні відомості за рахунками синтетичного обліку, їх види, порядок складання та призначення

Для контролю за правильністю й відповідністю записів  по рахунках щомісяця складаються оборотні відомості.

Щоб  перевірити правильність ведення обліку по синтетичних рахунках складають оборотну відомість по синтетичних рахунках. Ця відмінність будується у вигляді  багатографної таблиці.

Оборотна відомість по синтетичних рахунках

за березень  2____ р.

Складається відомість на підставі показників  синтетичних рахунків.

В кінці  оборотної відомості по кожній  з  граф визначають підсумки. Контрольне значення відомості ґрунтується на трьох парах рівних підсумків.

1. Рівність дебетових і кредитових залишків на початок звітного періоду. Ця пара рівності зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є основною для запису початкових залишків на активних і пасивних рахунків.

2. Рівність підсумків дебетових і кредитових оборотів за звітний період. Вона випливає з правила подвійного запису операцій.

3. Рівність підсумків дебетових і кредитових залишків  на кінець звітного періоду. Ця рівність зумовлена двома попередніми.

      Порушення цих рівностей свідчить про помилки, допущені в бухгалтерських  записах або при складанні оборотної відомості.

      Якщо нема першої пари рівностей  помилки можуть бути такого характеру:

-          не правильно перенесена сума залишку з рахунка;

-          не правильно підраховано підсумки .

Щоб знайти помилку потрібно повторно перевірити перенесення сум і провести підрахунки.

      Якщо нема другої пари рівності помилки можуть бути  слідуючі:

-          неправильно перенесено суми оборотів з рахунків;

-          неправильно підраховано підсумки  на рахунках і у відомості;

-          допущено помилки при рознесенні господарських  операцій на рахунки .

Щоб знайти помилки слід повторно перевірити  перенесення оборотів, правильність підрахунків і правильність розноски операцій.

      Якщо нема якоїсь з двох попередніх пар рівностей, то третьої не буде.

А якщо дві попередні є , а третьої нема то помилки можуть бути такі:

-          неправильно визначено кінцевий залишок на рахунках ;

-          неправильно перенесено залишки з рахунків;

-          неправильно підраховано підсумки у відомості.

Щоб знайти ці помилки слід також заново підрахувати підсумки у відомості, перевірити правильність перенесення і визначення залишків.

Оборотну відомість по синтетичних рахунках використовують для складання балансу на кінець звітного періоду.

Для перевірки правильності складання кореспонденції рахунків складають шахову оборотну відомість, в якій розшифровують  обороти по кореспондуючих рахунках.

За будовою ця відомість нагадує шахову дошку. Всі рахунки в ній записують двічі. Один раз  назви рахунків розміщують у лівій частині таблиці по вертикалі, а  другий – ці самі рахунки в тій же послідовності записують по горизонталі у верхній частині  таблиці. Суми оборотів по кожному рахунку записують  на перетині  кореспондуючих рахунків,що дебетуються (по вертикалі) і кредитуються (по горизонталі). Така будова оборотної відомості дає змогу глибше розкрити економічний зміст господарських операцій і використати дані бухгалтерського обліку для оперативного керівництва і контролю.

Шахову оборотну відомість використовують також для  перевірки правильності складання бухгалтерських записів.

Незважаючи на деякі переваги шахової оборотної відомості перед  простою, застосування її в практиці ведення бухгалтерського обліку обмежене, через велику кількість рахунків вона стає громіздкою.

Оборотні відомості за рахунками аналітичного обліку, їх види, порядок складання та призначення. Поняття про сальдові відомості

Для перевірки правильності ведення аналітичного обліку складаються аналітичні оборотні відомості. Вони складаються  на підставі даних поточного аналітичного обліку за звітний період (місяць).

Аналітичні оборотні відомості складаються по кожній групі аналітичних рахунків, об'єднаних одним  певним синтетичним рахунком, тобто цих відомостей буде складатись  стільки, скільки є синтетичних рахунків, що мають аналітичні.

Оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку різні за будовою, що зумовлено особливостями обліковуваних на рахунках об'єктів. Так, аналітичний облік запасів ведеться  в натуральних і грошових вимірниках, тому і в  оборотних відомостях по цих аналітичних рахунках передбачено  графи для запису кількості, ціни і вартості. Початкові і кінцеві залишки по цих рахунках можуть бути тільки по дебету тому для них відводиться тільки одна графа.

По тих рахунках, де облік ведеться тільки в грошових вимірниках (рахунки, що обліковують розрахунки з дебіторами, зобов'язання, власний капітал і інші.) в аналітичних оборотних відомостях передбачені графи лише для грошового вимірника.  Сальдо по цих рахунках може бути дебетове і кредитове, тому для запису  залишків відводиться по дві графи.

Розглянемо будову оборотної відомості по аналітичних рахунках до синтетичного «Паливо».

Оборотна відомість по аналітичних рахунках до                                          синтетичного рахунка «Паливо» за березень 2___р.

Підсумки оборотної відомості по групі аналітичних рахунків «Паливо» порівнюють з оборотами і залишками синтетичного рахунка «Виробничі запаси» субрахунка «Паливо» і в результаті між ними повинні виконуватись правила взаємозв'язку синтетичного рахунка з його аналітичними.

Порушення підсумків по синтетичному рахунку і відкритих до нього аналітичних рахунках в оборотній відомості свідчить про наявність таких помилок:

-          операцію відображено на синтетичному рахунку, але пропущено в аналітичному обліку (або навпаки);

-          на синтетичному рахунку по даній господарській операції записано одну суму, а на аналітичних рахунках – іншу.

Якщо операція відображена не на тих аналітичних рахунках, але в групі одного синтетичного рахунка, то помилку даним способом виявити не можна. Такі помилки виявляються в процесі поточного обліку.

Коли господарство має значну кількість запасів замість аналітичних оборотних відомостей доцільно складати сальдові відомості. Вони відкриваються на рік і по кожному виду запасів містять дані про їх залишки на кінець звітного періоду (місяця) в натуральних і грошових вимірниках. Показники оборотів  у цій відомості відсутні, що значно спрощує їх складання. Контроль за правильністю облікових записів при цьому не погіршується.

            Форма сальдової відомості має такий вигляд:

Сальдова відомість по аналітичних рахунках

до синтетичного “ Виробничі запаси”

Сальдові відомості використовуються при оперативно-бухгалтерському (сальдовому методі обліку запасів). При журнально-ордерній формі обліку відпадає необхідність у складанні оборотних відомостей по аналітичних рахунках, тому що в регістрах проводиться суміщення синтетичного і аналітичного обліку і це дає змогу мати всі необхідні показники одночасно.

Перевірка показників проводиться  при підрахуванні підсумків в обліковому регістрі за звітний період. Завдяки цьому економиться час на ведення обліку, підвищується достовірність його показників.