ТЕМА 7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА 7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Оцінювання фінансової стійкості підприємства передбачає про­ведення об'єктивного аналізу величини та структури активів і паси­вів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабіль­ності і незалежності, а також аналізу відповідності фінансово-гос­подарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Фінансова стійким є такий господарський суб'єкт, котрий за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи (ос­новні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти), не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості і розраховується за своїми зобов'язаннями в зазначений термін.

На фінансову стійкість підприємства впливають такі фактори:

Ø стан підприємства на товарному ринку;

Ø виробництво якісної продукції;

Ø становище підприємства в діловому співробітництві;

Ø залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів;

Ø наявність неплатоспроможних дебіторів;

Ø ефективність господарських і фінансових операцій.

Фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищен­ня доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування гро­шовими коштами підприємства та завдяки ефективному їх вико­ристанню сприяє безперервному процесу виробництва і реаліза­ції продукції.

Для визначення рівня фінансової стійкості підприємства необ­хідний аналіз:

Ø складу і розміщення активів господарського суб'єкта;

Ø динаміки і структури джерел фінансових ресурсів;

Ø наявності власних оборотних коштів (передбачає визна­чення фактичного обсягу коштів і факторів, які впливають на їх динаміку);

Ø кредиторської заборгованості;

Ø наявності і структури оборотних коштів (При ана­лізі зіставляються суми оборотних коштів на початок і кінець звіт­ного періоду та виявляються законність і доцільність відволікан­ня коштів з обороту);

Ø дебіторської заборгованості (необхід­но проаналізувати дебіторську заборгованість, установити її за­конність і терміни виникнення, виявити нормальну та невиправ­дану дебіторську заборгованість. На фінансову стійкість підпри­ємства впливає не сама по собі наявність дебіторської заборгова­ності, а її розмір, рух і форма, тобто чим зумовлена ця заборгова­ність. Дебіторська заборгованість не завжди виникає в результаті порушення порядку розрахунків і не завжди погіршує фінансо­вий стан підприємства. Тому її не можна повною мірою вважати відволіканням власних коштів з обігу, оскільки її частина слугує об'єктом банківського кредитування і не впливає на платоспро­можність суб'єкта господарювання.);

Ø платоспроможності (Платоспроможність оцінюється через коефіцієнт платоспроможності, тобто через відношення наявних грошових сум до суми термінових платежів на конкрет­ну дату чи на наступний період. Коли коефіцієнт платоспроможності дорівнює чи більший одиниці, можна вважати, що підпри­ємство є платоспроможним. Коли цей коефіцієнт менший одини­ці, у процесі аналізу слід виявити причини браку платіжних кош­тів (зниження зростання суми виручки, доходів, прибутку, нера­ціональне використання оборотних коштів, приміром, великі за­паси сировини, товарів, залишків готової продукції).

Абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, що характеризують ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування.

Для оцінки стану запасів і витрат використовують дані групи статей «Запаси і витрати» II розділ активу балансу.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники.

1. Наявність власних оборотних засобів (), як різниця між джерелами власних і прирівняних до них засобів (І розділ пасиву балансу) і основними засобами й іншими позаоборотними активами (І розділ активу балансу). Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення в порівнянні з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому виді наявність оборотних коштів можна записати

                                           (7.1)             

де  власний капітал;

      необоротні активи.

2.  Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат   (ВД),   обумовлене   шляхом   збільшення   попереднього  показника   на   суму довгострокових пасивів:

                                                          (7.2)                                 

де довгострокові пасиви.

3.  Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (), обумовлена шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових засобів () (ряд. 500 Ф1):

                  .                                       (7.3)

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

1. Надлишок (+) чи недолік (-) власних оборотних засобів:

                                        (7.4)

де   запаси (Ф1.ряд. 100+110 + 120+130+140)

2.  Надлишок (+) чи недолік (-) власних і довгострокових джерел формування запасів ():

                  .                                    (7.5)                               

3. Надлишок (+) чи недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат ():

                                             .                                   (7.6)                                      

Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

Перший — абсолютна стійкість фінансового стану, що зустрічається в дійсних умовах розвитку економіки країни вкрай рідко, задається умовою:

                                     <                                            (7.7)                                         

де К — кредити банку під товарно-матеріальні цінності з урахуванням кредитів під товари відвантажені.

Другий — нормальна стійкість фінансового стану підприємства, що гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові:

            .                                          (7.8)                                          

Третій  - хитливий    фінансовий    стан,   характеризується порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів:

                                                                     (7.9)                       

де  — джерела, що послаблюють фінансову напруженість (резервний фонд, фонд накопичення та споживання).

Фінансова нестійкість вважається нормальною, якщо величина задіяних для формування запасів короткострокових кредитів і позикових засобів не перевищує сумарної вартості сировини, матеріалів і готової продукції, тобто якщо виконується умова:

Четвертий — кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на грані банкрутства, тому що кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позичок:

                                   >.                                     (7.10)                                     

          Рівновага платіжного балансу в забезпечується за рахунок  прострочених платежів по оплаті праці, позичка банку, постачальникам, бюджету. Стійкість фінансового стану може бути  відновлена шляхом:

Ø прискорення оборотності капіталу в поточних активах, у результаті чого відбудеться відносне його скорочення на гривню товарообігу;

Ø обґрунтованого зменшення запасів і витрат (до нормативу);

Ø поповнення власного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Тому при внутрішньому аналізі здійснюється поглиблене вивчання причин зміни запасів і витрат, оборотності поточних активів, наявності власного оборотного капіталу, а також виявлення резервів скорочення довгострокових і поточних матеріальних активів,  збільшення власного оборотного капіталу.

Наявність власного оборотного капіталу і його зміну мають дуже велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.

Скачано с www.znanio.ru