Т.Шевченка «Тополя»Іван Франко.«Захар Беркут»

Урок. Т. ШЕВЧЕНКО. Т.Шевченко. Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності в баладі Т.Шевченка «Тополя». Іван Франко. «Захар Беркут» (скорочено). Історична основа повісті.

Мета: продовжити знайомити школярів з творчістю видатного Кобзаря, зосередивши увагу на його романтичному творі «Тополя»; визначити його ідейно-тематичну спрямованість, проаналізувати казково-фантастичні мотиви,  композицію, визначити основні ознаки балади. Поглибити набуті раніше знання учнів про І. Франка — класика, людину надзвичайної працьовитості та енциклопедичних знань, розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут», розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Каменяра; любов до рідного краю, народу.

Методи і прийоми: Клоуз-тест, евристична бесіда, робота в групах, лекція, інтерактивні технології.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання:  дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис творів, презентація, відеоряд до творів.

Хід урок (120хв)

І. Організаційний момент (2хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань (7хв)

Вікторина «Що мені відомо про Т. Шевченка?»:

1.     Коли і в якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814 р.Черкаській)

2.     Змалку у Тараса виявилися здібності до... (Малярства)

3.      Назвіть 2–3 діячі культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)

4.      Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р. («Кобзар»)

5.     Коли помер Т. Шевченко (в ніч з 10 на 11 березня 1861р.).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. (2хв)

ІV. Мотивація навчальної діяльності школярів (7хв)

Наприкінці 18 – на початку 19 століть зародився і процвітав аж до середини 19 ст. такий художній напрям у літературі, живописі й музиці, як романтизм. Слово «романтика» - французьке. Воно означає палкі пориви й прагнення, особливу принадність чудової мети, до якої рветься душа яскравої особистості. Поети-романтики змальовували своїх героїв непересічними людьми з палким, відкритим і вразливим серцем. Значно пізніше Антуан де Сент-Екзюпері афористично висловився про те, що «добре бачить лише серце, найголовнішого очима не побачиш». Ці слова можуть бути епіграфом до будь-якого романтичного тексту.

Ще однією особливістю романтичного зображення стало витворення митцями в художніх текстах своєрідного двосвіття. Одного – чарівного світу, зітканого з туману та ілюзій, світу краси і мрій. Другого – прагматичного, буденного й жорстокого світу виживання людини в умовах постійної боротьби за хліб насущний і місце під сонцем. Опинившись на перехресті таких несумісних світів, романтичні герої завжди мусять робити свій вибір. Вони не можуть жити в буденних умовах, не сприймають загальноприйнятої думки, а тому протестують усіма можливими способами і гинуть. Улюбленим жанром романтиків була балада.

V. Основний зміст уроку (15хв)

Що ж таке балада?  Балада – (франц. танцювати) – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом.
Баладами уславились О. Пушкін, М. Лермонтов,  А. Міцкевич, Р.Л. Стівенсон та ін.

Характерні ознаки балади:

2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Тополя» (С.-Петербург, 1839)

Вступне слово вчителя. Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Баладу «Тополя» створено на основі народної пісні-легенди про перетворення дівчини на тополю через нещасливе  кохання.
Народну пісню «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси» часто співала старша сестра поета Катерина.
Аналізуємо баладу: (16хв)

Прослуховування грамзапису (аудіозапису) тексту балади. (10хв)

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

Композиція.

Дидактична бесіда:

1.     Як зображена природа на початку твору?

2.     Чи можемо ми назвати пейзаж у творі романтичним?

3.     Яких страждань зазнала дівчина, коли її залишив козак?

4.     Як до почуттів доньки поставилась її мати?

5.     Чи можемо ми назвати дівчину романтичним героєм і чому?

6.     Чи був у неї інший вибір, чи була б вона тоді щасливою?

А тепер, давайте докажемо, чому «Тополя» Шевченка є за жанром романтичною баладою? (7хв)

Робимо підсумок.

VІ. Вивчення нового матеріалу. (25хв)

 Історія українського народу, його традицій, звичаїв завжди цікавила українських письменників. До цієї тематики зверталися П. Куліш, Т. Шевченко, І. Франко. Одним із найяскравіших жанрів, який добре розкриває саме історичну тематику є історична повість. Запишіть будь ласка визначення історичної повісті:

Історична повість — епічний твір середнього розміру, в якому зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи протягом тривалого або важливого за подіями часу...) В повісті є багато архаїзмів і діалектизмів, які надають творові історичного колориту.

Саме сьогодні ми почнемо вивчати історичну повість, вже відомого вам автора І.Я.Франка «Захар Беркут».

Історична основа твору.

Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір. І. Франко вирішив узяти участь, а в 1883 р. повість «Захар Беркут» була вже опублікована у журналі.

Повість була написана 1882 року після другого арешту І. Фран­ка — ув’язнення в коломийській тюрмі. Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичах Іван Якович вечорами при світлі каганця (у нього не було навіть настільної лампи) писав твір.

 І. Франко, очевидно, недаремно обрав для свого твору Тухольщи­ну. Прекрасні карпатські краєвиди, чарівна природа, народ, славний своєю героїчною історією, захопили митця.

Село Тухля, про яке пише І. Франко, існує насправді. Воно розта­шоване в мальовничій, порослій лісами місцевості недалеко від м. Стрия на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з переказів його назва пов’язується із загибеллю великої кіль­кості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах. Але події, описані в повісті, відбулися не там, де тепер розташоване село, а, як стверджує сам автор, «...у стін могутнього Зелеменя» (гора на північному сході від сучасної Тухлі, висота — 1177 м).

Читання повісті вголос (показ фрагментів з кінофільму). (18хв)

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів (3хв)

ІX. Домашнє завдання Прочитати оповідання П. Куліша «Орися», с. 28-31 – біографія І. Франка, дочитати повість «Захар Беркут». (3хв)

VІІ. Підсумок уроку: сьогодні ми на уроці засвоїли знання з творчості Т. Г. Шевченка, проаналізували його баладу «Тополя», а також почали знайомитись з творчістю І. Я. Франка та з його історичною повістю «Захар Беркут». (5хв)