Документ як джерело інформації
Визначення документа. Електронний документ. Документальні джерела інформації.
Види документів. Первинні документи: опубліковані, неопубліковані, непублікуємі документи. Вторинні документи. Основні функції вторинних документів.
Документальний інформаційний потік. Структурно-якісний склад документального потоку. Закон Бредфорда.
Властивості недокументальних повідомлень. Переваги і недоліки недокументальних повідомлень. Чутки як не документальні джерела інформації.
Визначення документа
Визначення 20.
Документ |
|
це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання й поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії. |
|
||
|
|
|
|
|
Визначення 21.
Електронний документ |
|
документ на машинопрочитуваному носії, для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки (ГОСТ 7.83-2001 Межгосударственный стандарт СИБИД. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения). |
|
||
|
|
|
|
|
Визначення 22.
Електронний документ |
|
документ, інформація у якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа (Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг») |
|
||
|
|
|
|
|
Визначення 23.
Документальні джерела інформації |
|
сукупність творів наукової, виробничої, навчальної, довідкової та науково-популярної літератури, призначені як для суцільного читання, так і для вибіркового аналізу з метою пошуку необхідних даних. |
|
||
|
|
|
|
|
Таблиця 22
|
ДОКУМЕНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ |
|
|||||
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
||
|
Первинні документи фіксують результат будь-якого виду людської діяльності (наукової, виробничої, суспільної та ін.). |
|
|
опубліковані |
|
Видання. Класифікація: за структурою (монографічні, збірники), за цільовим призначенням і змістом інформації (наукові, навчальні, масово-політичні, науково-популярні, виробничі); за періодичністю (неперіодичні, періодичні, продовжувані). |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
неопубліковані |
|
звіти про науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, дисертації, автореферати дисертацій, описи алгоритмів, програм, проекти та ін. |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
непублікуємі |
|
призначені для прийняття конкретних управлінських рішень: адміністративно-господарська, організаційно-розпорядча, планово-економічна, фінансово-бухгалтерська, технологічна та ін. документтація. |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
Вторинні документи - виникають у результаті аналітико-синтетичної переробки первинних документів. Основна функція: оперативно інформують про появу первинних документів і у стислому виді викладають основний їх зміст |
|
Інформаційні видання. Бібліографічні видання. Реферативні видання. Оглядові видання. |
||||
|
|
||||||
|
Визначення 24.
ISBN (International standard book numbering) |
|
міжнародний стандартний книжковий номер, є унікальним ідентифікатором для кожної книги, обов’язковим елементом вихідних відомостей видання. |
|
||
|
|
Різним виданням одного й того ж твору надаються різні номери ISBN. Кожному новому виданню надають новий номер ISBN. Один і той самий номер ISBN не може бути наданий повторно.
Міжнародна стандартна нумерація книг розповсюджується на такі види тиражованих документів:
- книги і брошури;
- альбоми і атласи;
- комплектні видання;
- аудіо- і відео видання;
- електронні видання;
- видання на мікро носіях, видання для сліпих шрифтом Брайля.
Визначення 25.
Документальний інформаційний потік |
|
множина первинних і вторинних документів, а також джерел інформації, які цілеспрямовано передаються інформаційними каналами від відправника до споживача. |
|
||
|
|
|
|
|
Документальний потік, крім релевантної інформації, може містити надлишкову інформацію (інформаційний шум, викривлення, нерелевантну інформацію)
Визначення 26.
Надлишкова інформація |
|
інформація, що недоречна (небажана) у даній інформаційній системі, але може виявитись корисною (і навіть необхідною) у іншій інформаційній системі. |
|
||
|
|
|
|
|
Визначення 27.
Інформаційний шум |
|
сукупність виданих нерелевантних (не відповідних запиту користувача) документів. |
|
Визначення 28.
Старіння інформації |
|
об’єктивний процес втрати соціальною інформацією і документами, які фіксують цю інформацію, ціннісних властивостей з появою нових, більш повних і достовірних відомостей. |
|
||
|
|
|
|
|
Визначення 29.
Актуалізація інформації |
|
це повернення до активного використання публікацій минулих років, яке відбувається у зв’язку з переоцінкою суспільством певних концепцій, ідей, методів, способів виробництва, усвідомлення помилковості обраних шляхів розвитку у соціальному житті або науці |
|
||
|
|
|
|
|
Закон розсіювання інформації у множині джерел
Визначення 30.
Розсіювання публікацій |
|
це факт опублікування статей певної тематики у непрофільних журналах, тобто журналах, які не мають відношення до даної області культури, науки або галузі промисловості. |
|
||
|
|
|
|
|
Визначення 31.
Закон Бредфорда |
|
якщо наукові журнали розташувати у порядку зменшення кількості вміщених у них статей з певного предмету, то в одержаному списку можна виділити ядро журналів, присвячених цьому предмету, і кілька груп або зон, кожна з яких містить стільки ж статей, що і ядро. Тоді кількість журналів у ядрі і наступних зонах буде співвідноситись як 1:n:n2. |
|
||
|
|
|
|
|
Таблиця 23
НЕДОКУМЕНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ |
|
Переваги |
Недоліки |
оперативність, вибірковість, адресність, швидкий зворотній зв’язок |
відсутність механізмів об’єктивного контролю і оцінки достовірності інформації |
Чутки як недокументальні джерела інформації
Особливий різновид неформальної комунікації – чутки відображають соціально-психологічну, соціально-політичну, соціально-економічну, соціально-культурну ситуацію в суспільстві. За певних обставин, можуть бути активним засобом модифікації суспільної свідомості, перетворювачем дійсності.
Визначення 32.
Чутки |
|
специфічна форма недостовірної або частково достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи про певні події чи ситуації. |
|
||
|
|
Таблиця 24
|
КЛАСИФІКАЦІЯ ЧУТОК |
||
|
|||
|
|
|
|
|
За змістом |
|
політичні; економічні; екологічні та ін. |
|
|
||
|
|
|
|
|
За орієнтацією в часі |
|
відносно минулого; теперішнього; майбутнього |
|
|
||
|
|
|
|
|
За типом походження |
|
спонтанні; навмисні |
|
|
||
|
|
|
|
|
За відношенням до реальності |
|
абсолютно недостовірні; недостовірні з елементами правдоподібності; правдоподібні |
|
|
||
|
|
|
|
|
За відповідністю емоційним потребам адресатів |
|
чутка-мрія (відбиває надії і прагнення людей, у середовищі яких вона циркулює); чутка-«лячник» (виражає розповсюджені в суспільстві страхи і тривоги, в тому числі і негативні забобони щодо певних соціальних груп) |
|
|
Запитання для самоперевірки:
З якою метою і для яких видань застосовується Міжнародний стандартний книжковий номер ISBN?
В чому полягає різниця між первинними і вторинними документами?
За якими ознаками здійснюється класифікація видань?
В чому полягає різниця між неопублікованими і непублікуємими документами?
Завдання для самостійної роботи:
Навести перелік первинних видань у галузі міжнародних відносин.
Навести приклади вторинної інформації.
Оцінити важливість періодичних видань для інформаційного забезпечення системи міжнародних відносин.
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.