Документ як джерело інформації

  • docx
  • 07.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала Документ як джерело інформації.docx

Документ як джерело інформації

Визначення документа. Електронний документ. Документальні джерела інформації. 

Види документів. Первинні документи: опубліковані, неопубліковані, непублікуємі документи. Вторинні документи. Основні функції вторинних документів.

Документальний інформаційний потік. Структурно-якісний склад докумен­тального потоку. Закон Бредфорда.

Властивості недокументальних повідомлень. Переваги і недоліки  недокументальних повідомлень. Чутки як не документальні джерела інформації.

 

Визначення документа

Визначення 20.

Документ

 

це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання й поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії.

 

 

 

 

 

Визначення 21.

Електронний документ

 

документ на машинопрочитуваному носії, для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки (ГОСТ 7.83-2001 Межгосударственный стандарт СИБИД. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения).

 

 

 

 

 

Визначення 22.

Електронний документ

 

документ, інформація у якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа (Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»)

 

 

 

 

 

 

Визначення 23.

Документальні джерела інформації

 

сукупність творів наукової, виробничої, навчальної, довідкової та науково-популярної літератури, призначені як для суцільного читання, так і для вибіркового аналізу з метою пошуку необхідних даних.

 

 

 

 

 


Таблиця 22

 

ДОКУМЕНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Первинні доку­менти фіксують ре­зультат будь-якого ви­ду людської діяль­ності (наукової, ви­роб­ничої, суспільної та ін.).

 

 

опубліковані

 

Видання. Класифікація: за структурою (монографічні, збірники), за цільовим призначенням і змістом інформації (наукові, навчальні, масово-політичні, науково-популярні, виробничі); за періодичністю (неперіодичні, періодичні, продовжувані).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

неопубліковані

 

звіти про науково-дослідні, дослідно-конструкторські ро­боти, дисертації, авто­ре­ферати дисертацій, описи алгоритмів, програм, проекти та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

непублікуємі

 

призначені для прийняття конкретних управлінських рішень: адміністративно-гос­подарська, організаційно-роз­порядча, планово-еконо­мічна, фінансово-бухгал­терсь­ка, технологічна та ін. документ­тація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вторинні документи - виникають у результаті аналітико-синтетичної переробки первинних документів.

Основна функція: оперативно інформують про появу первинних документів і у стислому виді викладають основний їх зміст

 

Інформаційні видання.

Бібліографічні видання.

Реферативні видання.

Оглядові видання.

 

 

 

Визначення 24.

ISBN (International standard book numbering)

 

міжнародний стандартний книжковий номер, є унікальним ідентифікатором для кожної книги, обов’язковим елементом вихідних відомостей видання.

 

 

 

 

Різним виданням одного й того ж твору надаються різні номери ISBN. Кожному новому виданню надають новий номер ISBN. Один і той самий номер ISBN не може бути наданий повторно.

Міжнародна стандартна нумерація книг розповсюджується на такі види тиражованих документів:

-              книги і брошури;

-              альбоми і атласи;

-              комплектні видання;

-              аудіо- і відео видання;

-              електронні видання;

-              видання на мікро носіях, видання для сліпих шрифтом Брайля.

 

Визначення 25.

Документальний інформаційний потік

 

множина первинних і вторинних документів, а також джерел інформації, які цілеспрямовано передаються інформаційними каналами від відправника до споживача.

 

 

 

 

 

 

Документальний потік, крім релевантної інформації, може містити надлишкову інформацію (інформаційний шум, викривлення, нерелевантну інформацію)

Визначення 26.

Надлишкова інформація

 

інформація, що недоречна (небажана) у даній інформаційній системі, але може виявитись корисною (і навіть необхідною) у іншій інформаційній системі.

 

 

 

 

 

Визначення 27.

Інформаційний шум

 

сукупність виданих нерелевантних (не від­повідних запиту користувача)  документів.

 

Визначення 28.

Старіння інформації

 

об’єктивний процес втрати соціальною інформацією і документами, які фіксують цю інформацію, ціннісних властивостей з появою нових, більш повних і достовірних відомостей.

 

 

 

 

 

Визначення 29.

Актуалізація інформації

 

це повернення до активного використання публікацій минулих років, яке відбувається у зв’язку з переоцінкою суспільством певних концепцій, ідей, методів, способів виробництва, усвідомлення помилковості обраних шляхів розвитку у соціальному житті або науці

 

 

 

 

 

Закон розсіювання інформації у множині джерел

Визначення 30.

Розсіювання публікацій

 

це факт опублікування статей певної тематики у непрофільних журналах, тобто журналах, які не мають відношення до даної області культури, науки або галузі промисловості.

 

 

 

 

 

Визначення 31.

Закон Бредфорда

 

якщо наукові журнали розташувати у порядку зменшення кількості вміщених у них статей з певного предмету, то в одержаному списку можна виділити ядро журналів, присвячених цьому предмету, і кілька груп або зон, кожна з яких містить стільки ж статей, що і ядро. Тоді кількість журналів у ядрі і наступних зонах буде співвідноситись як 1:n:n2.

 

 

 

 

 

Таблиця 23

НЕДОКУМЕНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Переваги

Недоліки

оперативність, вибірковість, адресність, швидкий зво­ротній зв’язок

відсутність механізмів об’єк­тивного контролю і оцінки достовірності інформації

Чутки як недокументальні джерела інформації

Особливий різновид неформальної комунікації – чутки відображають соціально-психологічну, соціально-політичну, соці­ально-економічну, соціально-культурну ситуацію в суспільстві. За певних обставин, можуть бути активним засобом модифікації суспільної свідомості, перетворювачем дійсності.

Визначення 32.

Чутки

 

специфічна форма недостовірної або частко­во достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи про певні події чи си­туації.

 

 

 

Таблиця 24

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ЧУТОК

 

 

 

 

 

 

За змістом

 

політичні;

економічні;

екологічні та ін.

 

 

 

 

 

 

 

За орієнтацією в часі

 

відносно минулого;

теперішнього;

майбутнього

 

 

 

 

 

 

 

За типом походження

 

спонтанні;

навмисні

 

 

 

 

 

 

 

За відношенням до реальності

 

абсолютно недостовірні;

недостовірні з елементами правдоподібності;

правдоподібні

 

 

 

 

 

 

 

За відповідністю емоційним потребам адресатів

 

чутка-мрія (відбиває надії і прагнення людей, у середовищі яких вона циркулює);

чутка-«лячник» (виражає розповсюд­жені в суспільстві страхи і тривоги, в тому числі і негативні забобони щодо певних соціальних груп)

 

 

 

Запитання для самоперевірки:

З якою метою і для яких видань застосовується Міжнародний стандартний книжковий номер ISBN?

В чому полягає різниця між первинними і вторинними документами?

За якими ознаками здійснюється класифікація видань?

В чому полягає різниця між неопублікованими і непублікуємими документами?

 

Завдання для самостійної роботи:

Навести перелік первинних видань у галузі міжнародних відносин.

Навести приклади вторинної інформації.

Оцінити важливість періодичних видань для інформаційного забезпечення системи міжнародних відносин.