Економічна сутність власного капіталу підприємства

  • docx
  • 17.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала 02-765.docx

 Економічна сутність власного капіталу підприємства.

 

 

Капітал – одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства. У процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що предбачає собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, які є необхідні для здійснення його господарської діяльності.

Якщо розглядати з погляду різних економічних дисциплінтлумачення капіталу, то можна помітити деяку неоднозначність. Наприклад капіталом організації є його майно. Відповідно до передмови до Міжнародних бухгалтерських стандартів, які опубліковані Комітетом з міжнародних бухгалтерських стандартів у листопаді 1982 р., капітал являє собою різницю між активами і зобов’язаннями.

Поняття капіталу економісти відбивають з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. Характеризується напрямок вкладення засобів. З іншої сторони, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал – це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

Якщо розглядати економічну сутність капіталу підприємства, слід відмітити такі характеристики як:

1.   Основним чинником виробництва є капітал підприємства . У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.

2.   Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даном випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.


3.   Головним джерелом формування добробуту його власників є капітал. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в

«кишеню» власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.

4.        Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.

5.    Найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності є динаміка капіталу підприємства . Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. Зниження обсягу власного капіталу є , наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства [29].

Судячи з праці Карла Маркса зрозуміло важливість власного капіталу для підприємства. Але у сучасних умовах спостерігається певне нехтування, що до формування власного капіталу. Що як наслідок може превести к погіршенню господарської діяльності підприємства.

А капітал підприємства як категорія розділяється на види і систематизується по цільовим признакам.

Визначають власний і позиковий капітал. Власний капітал- це загальна вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовується для формування визначеної частини активів. Цей актив, сформований за рахунок інвестованого в них власного капіталу і являє собою чисті активи підприємства. Він містить у собі різні по своєму економічному змісті принципи формування і використання джерел фінансових ресурсів:


статутний, додатковий, резервний капітал. До складу власного капіталу входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. До власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного капіталу має бути визначена в статуті й інших документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи організації та установи.

Додатковий капітал включає в себе вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу.Суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства.

Резервний капітал – це є частина власного капіталу, що виділяється з прибутку установи для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу та порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.

Нерозподілений прибуток – це основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі організації.

Чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального характеризуютьфонди спеціального призначення.

Інші резерви- це резерви, що створюються на підприємстві в зв'язку з майбутніми великими витратами, що включаються в собівартість і витрати обігу. В результаті спеціальних асигнувань з бюджету, позабюджетних фондів, інших організацій і фізичних осіб утворюються субсидії і надходження.

Всі власні засоби в тому чи іншому значенні служать джерелами формування засобів, використовуваних організацією для досягнення поставлених цілей.


В складі власного капіталу можуть бути виділені дві основні складові: інвестований капітал, тобто капітал, вкладений власниками в підприємство; і накопичений капітал, тобто капітал, створений на підприємстві поверх того, що спочатку авансовано власниками.

Інвестований капітал включає в собі номінальну вартість простих і привілейованих акцій, а також додатково оплачений (понад номінальну вартість акцій) капітал. До цієї групи звичайно відносять і безоплатно отримані цінності. Перша складова цього інвестованого капіталу представлена в балансі статутним капіталом, друга – додатковим капіталом (у частині отриманого емісійного доходу), а третя – додатковим капіталом (у частині безоплатно отриманого майна) чи фондом соціальної сфери.

Накопичений капітал знаходить своє значення у виді статей, що утворюються у результаті розподілу чистого прибутку (резервний капітал, нерозподілений прибуток, інші аналогічні статті). Незважаючи на те, що джерело утворення окремих складових накопиченого капіталу одне та нерозподілений прибуток, цілі і порядок формування, напрямки і можливості використання кожної його статті - відрізняються.

Усі статті власного капіталу формуються відповідно до законодавства України, установчими документами іоблікової політики. Чинне законодавство визначає обов'язок акціонерного товариства створювати два фонди – статутний та резервний. Іншого основного переліку фондів, що створюєпідприємство, а також нормативи відрахувань у них, законодавство не містить. Питання використання резервного і інших фондів товариства відносяться до компетенції ради директорів товариства.

Позиковий капітал товариства залучений для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі коштів чи інших майнових цінностей. Джерела позикового капіталу діляться на дві групи довгострокові і короткострокові. До довгострокових відносяться позикові джерела, термін погашення яких перевищує дванадцять місяців. Позикові джерела, що видаються на термін від одного до п'яти років, вважаються


середньостроковими. До короткострокового позикового капіталу відносять кредити, позики, а також вексельні зобов'язання з терміном погашення менш одного року; кредиторську і дебіторську заборгованості.

За формами інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, який використовують для формування статутного капіталу підприємства. Інвестування капіталу у цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств та збільшенні обсягу їхніх статутних фондів.

З об'єктом інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал - це частина використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал – це частина, що інвестована в усі види його оборотних активів.

За формами власності виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу.

За організаційно – правовими формами діяльності виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал; пайовий капітал і індивідуальний капітал.

За характером використання власником виділяють споживчий і накопичувальний (реінвестуємий) види капіталу. Споживчий капітал після його розподілу на цілі споживання втрачає функції капіталу та являє собою відтік засобів підприємства, здійснюваний з метою споживання. Накопичувальний капітал, характеризує різні форми приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат.

Наведений перелік не розкриває всього різноманіття видів капіталу, використовуваних у науковій термінології та економічній практиці. В ньому присутні всі необхідні класифікаційні ознаки, що будуть використовуватися в роботі. [14, 15, 31, 36].

Отже, економічна сутність власного капіталу має велику кількість видів та джерел щодо формування, все це підтверджено працями Беляева


О.О., Кривенко К.Т., Башнянин Г.І., Малиш Н.А. і тд., які зазначають, що капітал це є загальна вартість засобів підприємства, яка належить йому на правах власності і використовується ним для формування цих активів. Наші думки, щодо формування і використання капіталу цілком схожі. Ми також важаємо, що власний капітал - це джерело коштів необхідне для діяльності підприємства і подальшого його розвитку. Та велика кількість способів використання власних коштів ставить під загрозу економічну доцільність цих операцій. Насам перед необхідно зробити чіткі межідля чого саме можна витрачати певний вид капіталу. Для цього треба більш детально розглянути суть кожного виду капіталу і джерела його формування. Щоб чітко визначити, який саме вид капіталу підходить для формування певного виду активів, а який непідходить.


 

Скачано с www.znanio.ru