Експертні оцінки у підготовці інформації для прийняття управлінських рішень
Поняття „експертний метод”. Причини застосування експертних методів.
Експертні оцінки. Методи експертизи. Анкетні методи і методи групової експертизи.
Експертна комісія. Формування експертної комісії.
Види експертиз. Типові помилки при проведенні експертиз. Оцінка якостей експерта. Апріорні та апостеріорні методи оцінки експерта. Конформізм та кон’юнктурність експертів.
Таблиця 40
Причини застосування експертних оцінок |
|
|
недостатній рівень якості наявної інформації; |
|
|
частина інформації має якісний характер і не підлягає кількісному оцінюванню; |
|
|
|
|
наявна група чинників, які не можна точно передбачити, але які можуть вплинути на реалізацію рішення у майбутньому; |
|
|
|
наявність у поставленого завдання потенційної можливості різних схем його реалізації. |
Розв’язання таких проблем потребує аргументованих суджень керівників і фахівців, знайомих із станом справ і перспективами розвитку у різних галузях практичної діяльності. Це вимагає комплектування груп фахівців, що представляють як експерти різні галузі знань.
Мета експертизи - підвищення професійного рівня рішень, що приймаються, за рахунок спеціально розроблених і перевірених на практиці технологій експертного оцінювання.
Експертні методи застосовуються, якщо вибір, обґрунтування і оцінка наслідків рішень не можуть бути виконані на основі точних розрахунків і потребують різнобічного аналізу.
Визначення 40.
Експертні оцінки |
|
це судження висококваліфікованих спеціалістів-професіоналів, висловлені у вигляді змістової, якісної або кількісної оцінки об’єкта, призначені для використання при прийнятті рішень. |
|
||
|
|
|
|
|
Експертна комісія складається з фахівців, які професійно знайомі з об’єктом експертизи і мають досвід роботи експерта.
Визначення 41.
Експерт |
|
це особа, яку вважають професіоналом досить високого рівня для оцінки об’єкта експертизи, чиї оцінки і судження враховуються при прийнятті рішень аналітичною групою або особою, яка приймає рішення. |
|
||
|
|
|
|
|
Сутність методу експертних оцінок полягає у проведенні експертами інтуїтивно-логічного аналізу проблеми з кількісною оцінкою суджень і формальною обробкою результатів. Одержане в результаті опрацювання узагальнена думка експертів приймається як рішення проблеми.
Види експертиз і типові помилки
Таблиця 41
Види експертиз |
|
|
індивідуальні і колективні; |
|
|
однотурові та багатотурові; |
|
|
|
|
з обміном і без обміну інформацією; |
|
|
|
анонімні та відкриті. |
Типові помилки при проведенні експертиз |
|
|
перебільшення можливостей експертних оцінок; |
|
|
використання некомпетентних експертів; |
|
|
|
|
недостатня поінформованість експертів про конкретний об’єкт експертизи; |
|
|
|
нечітка постановка завдання перед експертами; |
|
|
|
конформізм експертів; |
|
|
|
неврахування впливу чинника кон’юнктурності. |
Опитування – основний етап роботи організаторів експертизи і експертів.
Таблиця 42
Методи опитування |
|
|
індивідуальний |
|
|
груповий; |
|
|
|
|
особистий; |
|
|
|
заочний; |
|
|
|
усний; |
|
|
|
письмовий. |
Таблиця 43
|
МЕТОДИ ЕКСПЕРТИЗИ |
|||||
|
||||||
|
|
|
|
|||
|
Анкетні методи |
|
передбачають фіксований порядок, зміст і форму питань, чітке зазначення форми відповіді |
|||
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Особисте (очне) опитування |
|
процедура, у процесі якої організатор здійснює безпосередній контакт з експертом при підготовці відповідей на запитання анкети |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заочне опитування |
|
здійснюється шляхом надсилання анкети експерту. Переваги: простота, дешевизна. Недоліки: експерт може невірно витлумачити деякі запитання, отже надійність одержаних даних може бути нижчою, ніж при очному опитуванні |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
Методи групової (колективної) експертизи |
|
передбачають одержання узагальненої думки у ході спільного обговорення поставленої проблеми групою експертів, які знаходяться у безпосередньому контакті |
|||
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нарада („метод комісій”) |
|
метод відкритого обговорення, який передбачає проведення спільної дискусії з метою вироблення єдиної думки з обговорюваного кола питань. Недоліки: вплив думки авторитетів на інших експертів як психологічний чинник |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метод "мозкової атаки” |
|
полягає у вирішенні двох завдань: генерація нових ідей і оцінка запропонованих ідей. Утворюються дві групи: група генераторів ідей і група аналітиків. Увага учасників концентрується на одній чітко сформульованій проблемі, але приймаються ідеї, практична цінність яких у даний момент здається сумнівною |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метод "Дельфі" |
|
Заочне і анонімне опитування експертної групи у кілька турів з узгодженням думок експертів. Особливості: поставлені питання повинні давати можливість відповіді у виді числа; експерти повинні мати достатньо інформації для оцінки; відповідь на кожне питання повинна бути обґрунтована експертом |
|
|
|
|
|
|||
Таблиця 44
|
МЕТОДИ ОЦІНКИ ЯКОСТЕЙ ЕКСПЕРТА |
|||||||||||
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
АПРІОРНІ МЕТОДИ |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Самооцінка |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
- загальні відомості (ПІБ, посада, науковий ступінь, звання, членство у професійних спільнотах експертів); - сфера наукових інтересів; - досвід експертної роботи та участь у журі конкурсів; рекомендації; - публікації, книги, брошури; - професійні нагороди та премії, сертифікати, що підтверджують кваліфікацію в галузі експертизи; - самооцінка компетентності експерта (оцінка знайомства з проблемою експертизи на теоретичному, практичному рівні) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Методи взаємного оцінювання: |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
Метод підпроблем - полягає в тому, що проблема, яка є об’єктом оцінювання, може бути представлена у виді кількох під проблем. Оцінюється ступінь знайомства експерта з кожною з підпроблем. |
|||||||
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
Метод списку експертів полягає в тому, що кожен з експертів укладає список фахівців, яких він вважає експертами у даній області. Коефіцієнт компетентності експерта розраховується як відношення числа списків, у яких присутнє прізвище даного експерта, до загального числа списків. |
|||||||
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Документаційний метод |
|
Використовуються об’єктивні характеристики: стаж роботи, вчений ступінь, посада, кількість публікацій, інколи доцільно враховувати такі чинники, як володіння мовами, вік, стан здоров’я |
|||||||
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
АПОСТЕРІОРНІ МЕТОДИ |
|
Оцінка результатів участі експерта у попередніх експертизах |
|||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
ТЕСТОВІ МЕТОДИ |
|
Орієнтовані на встановлення професійного рівня експерта і визначення у експертів навичок і досвіду, необхідних у роботі експертних комісій |
|||||||||
|
|
|||||||||||
Визначення 42.
Конформізм експерта |
|
це зміна оцінок експерта на користь загальноприйнятих або, на його думку, більш авторитетних оцінок. |
|
Визначення 43.
Кон’юнктурність експертів |
|
може проявлятись у разі проведення експертизи при обмежених можливостях залучення експертів, об’єктивно не зацікавлених у результаті експертизи або прямо чи опосередковано зацікавлених у її результаті. |
|
||
|
|
|
|
|
Запитання для самоперевірки:
Які існують методи експертизи?
З якою метою здійснюють експертні оцінювання?
В чому полягає сутність експертних оцінок?
В чому полягають типові помилки проведення експертиз?
Що означають поняття «конформізм експерта», «кон’юнктурність експерта»?
Які існують методи оцінки «якостей» експерта?
Завдання для самостійної роботи:
Навести приклади експертних оцінювань з використанням міжнародної інформації.
Виконати аналіз причин, які впливають на «конформізм» експертів.
Навести приклади науково-експертних оцінок міжнародних екологічних проектів, міжнародних експертних оцінок ситуації у країні та ін.
Скачано с www.znanio.ru
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.