Формулювання місії та цілей організації
Усі організації мають цільову спрямованість. Існує дві складові цільової спрямованості організацій: цілі і місія. У літературі місія нерідко позначається такими поняттями, як «політика», «філософія».
Місія – це призначення (зміст існування) організації в умовах постійних змін у зовнішньому середовищі, яке реалізується через її стратегію.
Місія має розроблятися з урахуванням таких факторів (за Ф. Котлером):
– історія організації;
– цільові настанови власників;
– стиль поведінки персоналу;
– стан середовища існування організації;
– ресурси, які може використати організація для досягнення власної
мети;
– унікальність організації.
Значення місії організації:
– дає уявлення про організацію(до чого вона прагне, яка її філософія, які ресурси);
– сприяє формуванню єдності всередині організації;
– сприяє ефективності управління.
Ціль – це конкретний стан окремих характеристик організації,на досягнення яких спрямовано її діяльність.
Правильно сформульовані організаційні цілі мають відповідати наступним вимогам:
– конкретність і вимірюваність;
– орієнтація у часі;
– реалістичність, досяжність, неперевищення можливостей організації;
– несуперечливість, узгодженість, взаємопов’язаність;
– сформульованість письмово.
Визначаються основні сфери, щодо яких організації встановлюють цілі:
– прибуток;
– робота із клієнтами;
– потреби працівників;
– соціальна відповідальність.
Будь–яка організація має багато різноманітних цілей, сукупність яких
утворює складну структуру. Це передбачає необхідність класифікації цілей. Цілі організації можна класифікувати за кількома критеріями (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
|
|
|
Класифікація цілей організації |
|
|
|
|
|
|
|
|
Крітерії класифікації |
|
Види цілей організації |
|
|
|
|
1.1. Глобальна мета |
|
1. |
Рівень абстракції |
|
1.2. Місія організації |
|
|
|
|
1.3. Задачі організації |
|
|
|
|
2.1. Фінансові цілі |
|
|
|
|
2.2. Цілі, що зв’язані з виробництвом |
|
2. |
Об’єкт спрямованості |
|
2.3. Цілі, що зв’язані із ринком діяльності |
|
|
|
|
організації |
|
|
|
|
2.4. Цілі, що зв’язані з персоналом |
|
|
|
|
2.5. Цілі, що зв’язані із дослідженнями та |
|
|
|
|
розробками |
|
3. |
Ступінь відкритості |
|
3.1. Офіційно проголошені цілі |
|
|
|
|
3.2. Неофіційні цілі (закриті, таємні) |
|
|
|
|
4.1. Загальноорганізаційні цілі |
|
4. |
Організаційний |
|
4.2. Дивізіональні цілі |
|
рівень |
|
4.3. Групові цілі |
|
|
|
|
|
4.4. Індивідуальні цілі |
|
5. |
Часовий інтервал |
|
5.1. Довгострокові цілі |
|
|
|
|
5.2. Середньострокові цілі |
|
|
|
|
5.3. Короткострокові цілі |
Глобальна мета – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору суспільства(уявлення про суспільне призначення організації).
Задачі організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію.Задачі організації формулюються у конкретних показниках діяльності й розраховані на певні строки.Організації, як правило, встановлюють декілька задач.
Одним із широко розповсюджених на практиці способів встановлення
|
цілей та оцінки діяльності керівників є так зване «управління за цілями» (MBO |
|
||
|
– management by objectives). |
|
||
|
Відповідно |
до |
концепціїМВОзагальноорганізаційніцілі |
можна |
|
розділитина |
декілька |
дрібнішихцілейокремихструктурних |
одиниц |
організації, які, у свою чергу, можна трансформувати в цілі окремих груп і підрозділів і далі розбити на цілі діяльність окремих виконавців.Унаслідок цього утворюється так званий каскад цілей (дерево цілей).
Дерево цілей – це графічно зображений зв’язок між цілями і засобами їх
досягнення. Воно забезпечує роботу з доведення цілей до безпосередніх виконавців способом побудови відповідності між організаційною структурою і
структурою цілей.
На відміну від традиційного процесу встановлення цілей,у процесі
МВО цілі для підлеглих не встановлюються керівником одноособово(не
нав’язуються підлеглим). При цьому ступінь досягнення мети є основним критерієм оцінки та винагородження діяльності підлеглого.
|
|
Необхідною складовою МВО є наявність зворотного зв’язку.В ідеалі |
|||
|
МВО |
вимагає встановлення безперервного зворотнього зв’язку,тобто такого, |
|||
|
коли |
робітник |
самостійно без зовнішнього втручання |
відстежує |
та коригує |
|
власні |
дії. Цей |
процес самоконтролю доповнюється |
періодичною |
оцінкою |
роботи підлеглого на підставі його звітів.
Процес МВО складається з кількох взаємопов’язаних етапів, кожний з яких, у свою чергу, включає здійснення кількох кроків (табл. 5.2).
Таблиця 5.2.
Процес управління за цілями (МВО)
|
Етапи процесу |
Зміст етапів |
|
|
управління |
|
|
|
1. |
Встановлення цілей |
1.1. Формування довгострокових цілей, стратегії |
|
|
|
організації |
|
|
|
1.2. Розробка конкретних загальноорганізаційних цілей |
|
|
|
1.3. Визнечення дивізіональних і групових цілей |
|
|
|
1.4. Визначення індивідуальних цілей |
|
2. |
Планування дій |
2.1. Індентифікація дій (завдань) для досягнення цілей |
|
|
|
2.2. Встановлення взаємозв’язків між цілями |
|
|
|
2.3. Делегування повноважень і визначення |
|
|
|
відповідальності за виконання дій |
|
|
|
2.4. Визначення часу, необхідного для виконання дій |
|
|
|
2.5. Визначення ресурсів, необхідних для виконання дій |
|
3. |
Самоконтроль |
3.1. Систематичне відстеження та оцінка ходу досягнення |
|
|
|
цілей самими працівниками без зовнішнього втручання |
|
4. |
Періодична звітність |
4.1. Оцінка прогресу досягнення цілей керівником |
|
|
|
4.2. Оцінка досягення загальної мети та посилення впливу |
Переваги МВО:
1. Оптимізація організаційної структури управління організацією.
Завдяки використанню МВО чітко визначається, хто за що відповідає у процесі
досягнення загальної мети організації.
2. Забезпечення цілеспрямованої мотивації працівників.Почуття
особистої зацікавленості працівників у результатах діяльності виникає
внаслідок особистої участі у процесі встановлення власних цілей,можливості «вкласти» в них свої ідеї, знань сфери своєї компетенції та отримання допомоги від начальника.
3. Ефективні методи контролю(винагороджується результат, а не процес діяльності). Найкращим орієнтиром для контролю є комплекс чітко сформульованих цілей.
Недоліки МВО:
1. Складність кількісного визначенння цілей діяльності певних робіт.
2. Імовірність витоку інформації за умов доведення цілей до кожного підлеглого.
3. МВО вимагає:
– встановлення короткострокових цілей;
– значної бюрократії;
– високої кваліфікації персоналу.
Скачано с www.znanio.ru
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.