Характеристика основних імітаційних методів активного навчання

Характеристика основних імітаційних методів активного навчання

В ігровому моделюванні широко представлені ДІ (військові, політичні, виробничі, дослідження, учбові); атестаційні ігри для підбору і призначення кадрів, для оцінки рівня їх кваліфікації; Організаційно - діяльнісні ігри для вирішення регіональних проблем; інноваційні ігри для вирішення завдань, що не мають аналогів в народному господарстві; рефлексивні ігри по зняттю стресів і формуванню інноваційного мислення; пошуковий-апробаційні ігри для вироблення конкретної програми діяльності колективом та ін.

Платов В.Я. розглядає основні характерологічні ознаки імітаційних методів активного навчання.

I.        Метод аналізу конкретних ситуацій – полягає у тому, що учасникам(студентам або слухачам) пред'являється ситуація, пов'язана з деяким моментом функціонування конкретної ситуації соціально - економічної системи.

Завдання слухачів – колективне ухвалення управлінського рішення в конкретній ситуації. Для активізації заняття можуть бути організовані групи, кожна з яких пропонує свій варіант рішення (у вигляді рецензії або публічного захисту). Підсумок підводять викладачі, які проводять заняття.

Характерологічними ознаками аналізу конкретної ситуації:

1.      Наявність моделі соціально-економічної системи, стан якої  розглядається в деякий дискретний момент часу.

2.      Колективне вироблення рішень.

3.      Многоальтернатівность рішень.

4.      Єдина мета групи при виробленні рішень.

5.      Наявність системи групового оцінювання діяльності учасників.

Застосування методу аналізу конкретних ситуацій доцільно в тих випадках, коли розглядається окрема, відносно складна організація, економічна або управлінська задача, правильне рішення якої  відоме викладачеві (за ним залишається останнє слово при підведені підсумків).

II.      Ролеві ігри.

У таких іграх зазвичай відпрацьовується уміння керувати людьми.

Для проведення гри необхідно моделювати керуючі системи, що входять в структуру конкретних соціально-економічних систем. Серед учасників гри при розборі пропонованих ситуацій розподіляються ролі, які можуть носити груповий характер. Завдання гри: вироблення для виконавця кожної ролі на кожному етапі ігри оптимальної стратегії поведінки.

Характерологічні ознаки ролевих ігор:

1.      Наявність моделі системи, що управляє, включеної в конкретну соціально-економічну систему.

2.      Наявність ролей.

3.      Компетентність учасників гри, виконуючих різні ролі.

4.      Взаємодія ролей.

5.      Наявність загальної мети у всього ігрового колективу.

6.      Багатоальтернативність рішень.

7.      Наявність системи групового або індивідуального оцінювання діяльності учасників гри.

На відміну від аналізу конкретних ситуацій в ролевих іграх:

1.      необхідна наявність моделі керуючої системи;

2.      рішення, ухвалене вченим, впливає тільки на керуючу систему,  а не на об'єкт управління;

3.      комплекс-модель керуючої системи носить динамічний характер, де є ролеве спілкування, в якому спілкування може залежати від ходу спілкування між партнерами.

III.    Імітаційні ігри - це ігри з різною цільовою спрямованістю, для яких не властиві деякі з перерахованих характерологічних ознак ролевих ігор.

1.      У такій грі може бути тільки одна роль, яка тиражується кожним учасником, який у свою чергу готує своє рішення.

2.      Відсутня модель управлінської системи і об'єкт управління, залишається тільки модель середовища, в якому необхідно ухвалити рішення. Тут моделюється діяльність конкретних керівних працівників або фахівців.

3.      Відсутність конфліктної ситуації.

IV. Організаційно - діяльнісні ігри (ОДІ).

До класу цих ігор можна віднести:

a)        проблемні ролеві ігри

b)        проблемно-орієнтовані ділові ігри

c)         апробаційно-пошукові ігри

d)        інноваційні ігри.

ОДІ застосовують при рішенні складних соціально-виробничих задач, коли потрібне об'єднання зусиль фахівців різних напрямків.

Гра базується на основі тієї, що пред'являється гравцям початкової інформації про стан реальної соціально-економічної системи.

Далі йде вироблення, обговорення і ухвалення рішень по управлінню вказаною системою. У таких іграх частіше вирішуються питання не оперативного управління, а про розробку програми управління.

У грі виявляється комплекс проблем по управлінню соціально-економічною системою і шляху вирішення цих проблем. У ОДІ зазвичай розглядаються кризовий для системи стани, що забезпечують підвищену мотивацію учасників гри і виробленню рішень, що виводять систему з кризи.

Для проведення гри доцільно привертати фахівців різних напрямів, що несуть в грі різні функції (група забезпечення, консультанти, керівники груп та інші).

Організаційне завдання керівника – координація колективної діяльності учасників гри, їх особове і між групове спілкування на всіх етапах вирішення проблеми.

У ОДІ принципово не закладається безумовне рішення проблеми, іноді гра може закінчуватися і негативним результатом.

Підготовка і проведення ОДІ здійснюється у декілька етапів, про яких повідомимо в наступній лекції.