Интегрированный урок УЯЛ "Деепричастие как особая форма глагола"

слушания,            Сказкотерапия – является эффективным инновационным методом, использующим сказочную   форму   для   интеграции   личности,   развития   творческих   способностей, расширения   сознания,   совершенствования   взаимодействий   с   окружающим   миром   и изучения программного материала по украинскому (русскому, английскому) языку. «Я не представляю   обучение   в   школе   не   только   без   но   и без создания сказок… Красота родного слова, его волшебная сила раскрывается, прежде всего,   в   сказке.   Сказка   –   это   колыбель   мысли»,­   утверждал   В.А.   Сухомлинский. Эффективность   данного   метода   обучения   я   могу   объяснить   тем,   что   он   максимально приближен   к   игре,   вызывает   эмоциональный   отклик   у   школьников,   что   определяет успешное   запоминание   материала   и   увлеченность   учебной   деятельностью,   которая зачастую   не   может   быть   вызвана   исключительно   изучением   теоретических   сведений, изобилующих терминами.            Сказка помогает мне организовать объяснение нового материала и воспроизведение усвоенного ранее.  Она сразу  же  приковывает  внимание  учащихся  к теме,  помогает  им увидеть   основное   в  изучаемом  явлении,  легко   запомнить  главное.   Проблемный   вопрос, поставленный перед использованием сказки и во время ее чтения, нацеливает школьников на   активное   ее   восприятие,   так   как   нужно   не   просто   слушать,   но   искать   ответ   на заключенную  в ней задачу. Учащиеся, сопереживая героям сказки, проявляя интерес к сюжету, запоминают образы, которые помогают им быстрей и легче запоминать сухой и сложный материал. Использование на уроках учебно­познавательной сказки позволяет мне вовлекать в процесс изучения материала школьников низкого и среднего уровня обучения. Они с удовольствием участвуют в ходе урока, не боясь ошибиться. И очень важной целью использования сказки я считаю развитие эмпатии: способности сопереживать персонажам в горе и в радости. Сказка выводит каждого учащегося  из узкого пространства собственных интересов и чувств и утверждает или возрождает  в нем человечность.             Считаю, что сказкотерапия эффективна и в воспитательных целях:   конфликтные ситуации   между   героями   сказки   дают   возможность   школьникам   осмыслить   этические нормы, нравственные ценности и идеалы. Преобразовав научные сведения и классификации в сказочные образы и сюжеты, я имею возможность добиться как развития познавательной активности каждого учащегося, так и развития его творческих способностей и личности в целом. Помимо этого, использование сказок позволяет мне  объединить класс совместной увлекательной   учебной   деятельностью,   что   улучшает   микроклимат,   стимулирует протекание мыслительных процессов.          Вариант интегрированного урока украинского языка и литературы (1 час в неделю) с применением метода «сказкотерапия» УМЛ  7 клас Тема уроку: Дієприслівник як особлива форма дієслова. Завдання уроку:  Дати учням поняття про дієприслівник, охарактеризувати його дієслівні і прислівникові ознаки, розкрити синтаксичну роль у реченні.  Виробляти вміння розпізнавати дієприслівники. Вчити  любити  і шанувати природу, формувати  правильне розуміння, взаємин  людини  і природи. Спонукати кожного учня до роздумів про власне ставлення до природи. Обладнання: «Казка про нечарівну золоту рибку,  Білого Оленя та ковток живої води». Повторення.  Пряма мова. Діалог. Перебіг уроку: І. Актуалізація знань учнів. ІІ. Оголошення теми і завдань уроку, роз’яснення форми проведення. ІІІ. Засвоєння нових знань. На мультимедійну дошку проектується текст. «Пролунав   дзвінок   з   уроку.   Дочекавшись,   поки   кабінет   біології   спорожнів,   Толик замкнувся в ньому. Кинувшись до акваріума, хлопець заходився виловлювати декоративну золоту рибку… Завдання: Спостерігаємо за текстом, знаходимо слова, що означають головну і додаткову дію.   З   подальшого   тексту   виписати   у   два   стовпчики   слова,   що   означають   головну   і додаткову дію. Бідолашна рибка метнулася вбік, тріпнувши пишним хвостом. Боязливо озираючись на двері, Толик продовжував дивне полювання. Тікаючи, рибка сполохано кружляла у воді. Та ось, вихоплена з води, вона забилась у Толиковій руці, хапаючи ротом повітря. Метод «Мозкова атака» ­ Якою частиною мови є слова виписані у перший стовпчик? ­ Які ознаки дієслова мають слова другого стовпчика? (Вони означають дію, мають вид, отже, це певні дієслівні форми). ­ А які дієслівні форми ви вивчали на уроках російської мови? (Причастие, деепричастие) ­ А яка з цих форм означає додаткову дію? (Деепричастие). Учитель.  Завдання. Вибірковий диктант. Виписати з тексту слова, що означають додаткову дію. Толик грізно звернувся до рибки: ­ Ти  мені звичайною   рибкою  не прикидайся. Ти  рибка  золота!  Чула?  Золота!  А  отже, чарівна!  Беззахисна рибка мовчала, пручаючись у Толиковій руці. ­ Отак краще, ­ заявив Толик, перекладаючи її в іншу року. – А бажання моє таке: виправ двійку, яку мені сьогодні поставили на уроці.  Востаннє тріпнувшись, золотисте тільце знесиліло.   Толик схаменувся. Але пізно: рибка була нежива. Розгублений і приголомшений, хлопець стояв біля акваріума, тримаючи в руці мертву рибку.  За його спиною хтось заворушився. Толик, озирнувшись, побачив сумні очі. Це був Білий Олень. Метод «Конструювання діалогу» Докірливо похитуючи  головою, він ледь чутно промовив: ­ Ти знищив живу істоту через лінощі. ­ Як?! – прошепотів Толик. ­ Це була звичайна рибка. Кожен, побачивши її, думав: «Я мушу доглядати  і берегти її». ­ Я не хотів… ­ спробував пояснити Толик. ­ Щоб відповісти, варто було пригадати вивчене на уроці російської мови. Про що йдеться на уроці? Толик мовчав, похиливши голову. Метод «Взаємодопомога» Учитель.   Підкажемо йому? Про що ж йдеться на уроці? Що знаєте з російської мови?  Прочитаємо ж слова, виписані вами, адже вони повинні означати додаткову дію. Робота   з   підручником.     Складання   правил   за   таблицею.   Визначення   ознак   дієслова     і прислівника. Визначення дієприслівника. Учитель: Повернемось до виписаних слів. Визначимо вид. Як ми будемо це робити? ІV. Практичне застосування знань. Вироблення умінь і навичок учнів.  Тепер ваше завдання виписати дієприслівники і позначити вид (доконаний і недоконаний). ­ Що ж робити? – похнюпившись, запитав Толик. – Як урятувати рибку? ­   Її вже не врятуєш, ­ відповів Білий Олень. Блиснувши очима, він додав: ­ Тепер слід поміркувати, як врятувати тебе. Серце людини, байдужої й жорстокої до всього живого, до природи – це кам’яне серце… Затинаючись від хвилювання, Толик вигукнув: ­ Що ж мені робити? Я не зможу жити, пам’ятаючи про свій злочин. І, тремтячи, він глянув на мертву рибку. ­ Немає нічого страшнішого за жорстокість і байдужість, ­ промовив Білий Олень, ­ але допоможе жива вода. Навіть не отямившись, Толик опинився на спині Білого Оленя. Ось уже і ліс. Але де ж вода? Ні струмка, ні річки…  Учитель.    Перевірка   виписаних   дієприслівників,   визначення   виду.   Підтвердження     положеннями теоретичного матеріалу. Учитель. Допоможемо Толику знайти воду. Для цього запишемо текст, визначимо дієприслівники, визначимо вид, синтаксичну роль. Проектуються текст,  ілюстрації «Вода», афоризми. Спілкування з природою – ніби ковток живої води для людської душі. Воно бадьорить розум, даруючи єднання з прекрасним і вічним.  Звеличуючи людину, природа робить її чистішою і добрішою. М. Пришвін Учитель.  Що ж з Толиком? А Толик озирнувся навколо і побачив, що стоїть він у біологічному кабінеті. Ось і акваріум перед ним. А в ньому – золота рибка плаває, розтинаючи воду хвостиком. ­ Ти жива, жива! – радісно вигукнув хлопчик. – Яке щастя! Невже мені все це привиділося? Метод «Екскурс у минуле ­ діалог» Учитель.  Ось така історія трапилась з Толиком. Що ми взяли для себе з неї? А яка будова цієї казки? Пряма мова. Діалог. Пригадуємо визначення цих понять. Які розділові знаки при них?  Проектуються речення з прямою мовою ­   Немає   нічого   страшнішого   за   жорстокість   і   байдужість»,   ­   промовив   Білий   Олень, похитуючи головою.  Затинаючись від хвилювання, Толик вигукнув: «Що ж мені робити?» Якими формами дієслова насичений цей текст? Метод «Мікрофон» Дієприслівник як частина мови. Як можете розтлумачити це поняття?  Що взяли для себе з «Казки про нечарівну золоту рибку, Білого Оленя та ковток живої води». Як можете охарактеризувати Толика (вживати дієприслівники). Коментар оцінок за урок. V. Домашнє завдання За таблицею вивчити правила. Скласти міні­твір «Моє ставлення до Толика», використовуючи дієприслівники. VІ. Релаксація  Калейдоскоп  «Твори добро»  (на мультимедійну дошку проектуються заздалегідь створені учнями міні­презентації).