Кутшöм гижöдысь геройöс ме эськö шуи «пыжö босьтана мортöн»
(Г. А. Юшков).
Быдöнöс дзик шудыд сулö,
Но оз быдöн сы дон сулав.
Вöчны-ыштыны кор колö,
Мукöдыс сэк ланьтö-полö.
Сэсся нэмсö тадзи олö.
Олöмас овлö быдсямаыс….Овлö и бурыс и лёкыс… И быд мортöс олöм чöж кытшовтöмаöсь бать-мам, вок-чой, рöдвуж, ёртъяс, тöдсаяс, но он век и быдöнлы висьтав аслад олöм-вылöм йылысь. Торъя нин кор олöмад артмö кутшöмкö мытшöд. Окота эсько олöмтö коллявны сiдзи, медым некор не сюрны некутшöм мытшöдö, но «морт мöвпыштö, а ен вöчö». Бать-мам, медым дитяясныслы овсис бурджыка да кокнидджыка, олöм чöж сетöны вöзйöмъяс; корко сёрниöн, коркö и пинялöмöн. Сетöны вöзйöмъяс тöлкöн да бурöн олöмтö коллявны и небöгъяс.
Панöны кö сёрни коми литературы йылысь, быть юрö локтöны Геннадий Анатольевич Юшковлöн гижöдъяс. Г. А. Юшков ассьыс «чöс туйсö» нуöдö став жанръясын - поэзияын, прозаын, драматургияын. Ыджыд интерес кыпöдöны гижöдъясыс сы вöсна, мый гижысь зiльö йитны –öтувтны торъя мортлысь судьбасö чужан му судьбакöд. Гижысь сувтöдö ас водзас мог — петкöдлыны, кыдзи овсис да уджавсис сиктса войтырлы. Геннадий Анатольевич Юшков прозаын сувтöдсьöны мыж, вежавидзöм, бурлун, кывкутöм да мукöд нравственнöй проблемаяс.
Ассьыс творческöй уджсö Геннадий Юшков öткодялö вöралысьлöн уджкöд: «Гижысь кыдз кыйсьысь. Некод пыдi вöрын оз лок кыйсьысьлы отсöг вылö, оз кö ачыс мöвпышт, мый вöчны». Ме думысь, гижысьлöн тайö кывъясыс зэв стöча лöсялöны быд морт олöмлы. Сöмын колö пасйыны, мый олöм вермас лоны тырбураöн, кужны кö водзвыв кывны вöзйöмъяссö бать-мамлысь да колана небöгъясысь.
20-öд нэм шöрын на Г. Юшков кыпöдiс сёрнисö сэтшöм морт йылысь, кодi быд сикас условиеяс дырйи олöмас лоö «кутöд пыддиыс». Татшöм «олöм кутöдöн» лоö шöр герой «Конö Семö» висьтын. Конö Семö образöн авторыс тöдчöдö главнöйсö, мыйöн олö мортыс быдлун и историческöй испытаниеяс дырйи — народлысь мывкыдлунсö да сямсö. Сылöн олантуйыс оз ёна торъяв мукöд мужичöйяслöн олантуйысь, кодъяс лыддисны öткодь коланаöн видз-му уджалöм и чужанiн дорйöм. Сталинград дорын Конö Семö гижсис партияö. Ачыс тадзи висьталö: «А кодлыкö öд сэсся колi жö… Но кутöд пыддиыс. Потшöс тай потшны заводитан да майöг жö первой сутшкалан». И быд здукö тайö уджач мортыс, салдат-фронтовикыс петкöдлö мортлысь бурлунсö, кывкутöмсö. Гижысь оз прöстö серпасав уджач, бур киподтуя мортöс, кодлы «бура вöчöм колöмыс» вуджис пöльяссянь на, а сылöн геройыс — сö морт, кодi кывкутö йöз вöсна, рöдина вöсна.
Висьтыс гижöма кыдзи челядьдырся казьтылантор, кодi кольöма паметяс пыр кежлö. Конö Семö - бур сьöлöма да быдтор тöлкöн-ладöн вöчысь морт. Сiйö быть моз велöдö сиктса зонъясöс лоны му вылын кöзяинöн, öлöдö лёкторъясысь да тшöктö быд удж вöчны сьöлöмсянь да шогмана, велöдö кывкутны быд поступок вöсна.
Быд эпизодын тайö авъя мортыслöн тыдовтчö социальнöй, гражданскöй активность. Конö Семö вöлi «олöм-ягас лööсас колысьöн» не сöмын сиктса зонка Генагейлы, сiйö тöждысис, медым «бура вöчны колöмыс, миян пöльяслöн югыд висьöмыс» вуджис батьтöг кольöм детинкаяслы. А став сиктса войтыръяслы, торъя нин дöваяслы, вöвлöм фронтовик эз сет усьны сьöлöмнас, кутчысис йöз водзас стöч «Пера-багатыр», кодкöд он вош. Конö Семö вöлi сэтшöм жö лöсялана да колана, кыдзи и козъянас век лэчыд черыс.
Буретш Конö Семööс ме бы эськö шуи «пыжö босьтана мортöн». Бур мортсö позьö казявны уджьяс кузя. Конö Cемö вöлi ыджыд сьöлöма, пыр ставыслы отсасис. Радейтiс челядь, велöдiс найöс быд сикас уджлы. Эз чуймы некутшöм уджысь, пройдитiс война. И ставсьыс таысь сiйö эз виччысь некутшöм ошкöм ни торъя лэптöм, ни пыдди пуктöм, ни сьöм, кыдзи пуксьöма олöмас öнiя кадö. Ме бы эг повзьы петны сыкöд сьöкыд туйö, дöверитны челядь. Веськыд, мывкыд, рам — сэтшöм вöлi Конö Семö. Ciдзи жö миян асланым делöясöн, мывкыдöн, кывйöн колö петкöдлыны йöзлы,кыдзи колö овны.
Дум вылын век колö кутны ассьыд йöзтö, кодъяс отсалiсны тэныд, велöдiсны веськыда овны. Нэм быдтö кутны вежöрад: веськыда овны — торъялан визь став коми йöзлöн.
«Бура вöчны колöмыс миян пöльяслöн вöлöма аслыспöлöс висьöм кодь. Кытчöдз сьöлöмныс оз бурмы, сэтчöдз абу и эновтчылöмаöсь, кöть мый оз вöчны. Татшöм бур висьöмнас и висис Конö Семö.»
«Збыльысь öд, бать кодь Конö Семöыд меным и вöлi: видас и чирыштас, а кыдз-мый вöчны – велöдас!».
Конö Семöысь жö ме велалi «видзöдлыны, ог-ö розя пыжö пуксьы»!
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.