Конспект виховної години на тему: «РОСЛИНИ І ТВАРИНИ В НАРОДНІЙ УЯВІ НАШОГО КРАЮ»

Конспект виховної години на тему:                   «РОСЛИНИ І ТВАРИНИ  В НАРОДНІЙ УЯВІ НАШОГО КРАЮ»                                                      ГУРТОК «ЮНІ НАТУРАЛІСТИ»                                                     КЕРІВНИК гуртка Міжгірська райСЮН                                                           Пилипчинець М.В. Мета:   Дати   поняття   юннатам   про   рослинний   і   тваринний   світ   в   легендах   І   народних традиціях.            Ознайомити  з народними легендами про відомі               рослин і тварини Між гірського району. Довести яку цінність мають рослини та тварини у людському житті, як вони використовуються в народних обрядах. Обладнання: малюнки рослин і тварин ,додаткова       література.                  Хід заняття: 1.Організація класу. 2.Мотивація теми і мети.    Рослини ,а саме квіти  постійні супутники людей.                             Відгадаймо загадку:                       Червона кожушина,                        Всередині вітамінна ­                        Хто хоче зірвати,                         Той поколеться.                                  (шипшина) З   сивої   давнини   дійшли   до   нас   легенди   ,     про   наші   супутники   життя­квіти   ,   дерева   і тварини. Вони розмовляють , відчувають біль і радість, просять поради і допомоги. Говорять у народі, що на Благовіщення Бог благословляє рослини , і вони  починають рости. 3.Проведення виховної години.        Світ рослин життєво необхідний  людині. Рослини займали значне місце в широкому комплексі традиційних вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди і повір'я, пов'язані з деревами, травами,   зіллям,   квітами,   доносять   відгомін   язичеських     уявлень   наших   предків     про навколишню природу і базуються як на реальних так і на уявних властивостях рослин. А зараз ми розглянемо деякі місцеві обряди , традиції і легенди нашого рідного краю.              БАРВІНОК.        Вічно зелена трав'яниста рослина  ,листя якої зберігає навіть під снігом. Живучість і витривалість барвінку, краса його цвіту оспівані в багатьох народних піснях. Це символ молодості , кохання, шлюбу.                 Звіробій           В засушеному вигляді  має сильний  стійкий  запах , завдяки чому рослина  дістала ритуальне   застосування.   Цілющі     властивості     його     відомі   здавна.   На   Міжгірщені використовують як лікувальний засіб при високій температурі,  з них робили купель для дітей при багатьох хворобах, зокрема, жовтяниці.       В народній поезії волошки є символом святості, чистоти ,приязності. Вони згадуються і в купальних піснях.                        Та вроди Боже, троє зіллячок:                        Перше зіллячко – барвіночок;                       Друге зіллячко ­  васильочок.                       Барвіночок – для дівчаток,                        Любисточок – для любощів,                       Васильочок – для запаху. ВЕРБА.         Опоетизована народом разом із калиною І тополею, не випадково заслужила на таку шану.                 Верба відігравала й важливу ритуальну обрядову роль. За народними уявленнями, гілочки верби, посвячені в церкві в останню неділю перед Великоднем – Вербну неділю , набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім'ї, найчастіше дітей примовляючи: «Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля».       В українському фольклорі верба – це поетичний символ дівчини або заміжньої жінки. Розлоге,  похилене вербове гілля найчастіше асоціюється зі смутком і жалем:                       Висока верба, висока верба                       Широкий лист пускає.                      Велика любов, тяжка розлука                      Серденько зриває               ДУБ.        Здавна в народі користувався великою шаною. Ще стародавні слов'яни влаштовували біля лісових велетнів обрядові дійства, приносили жертви богам. У ХІХ ст.. на Землі свята влаштовували так званий гральний дуб. У центрі села, а іноді за околицею, ставили довгу жердину   з   прикріпленим     зверху   колесом,   прикрашали   її   травами,   квітами   стрічками, обкопували   невеликим   рівчаком.   Довкола   такого   дуба   відбувалися   ігри,   що супроводжувалися піснями. Цей обряд символізував розквіт природи, початок літа.        Дуб е символ молодого козака:                 Чому дуб не зелений                ­ Лист хмара прибила,                 Козак невеликий –                Лиха година.       Дуб і береза порівнюються з козаком та його матір'ю.                 Ой, дуб до берези                 Гіллям похилився.                 Козак своїй матусеньці                 До ніг уклонився.               КАЛИНА.   супроводжує епітет « червона» , що символізує жіночу красу, Т. Г. Шевченко писав:                   Зацвіла в долині                   Червона калина                  Ніби засміялась                   Дівчина – дитина.      Китицями калини прикрашали весільний коровай. Водночас схилена над водою калина нагадує про смуток і журбу:                     Червона калина                     На яр­воду схилилася…                    Там дівчина журилася.    Калинові ягоди, кора, цвіт – випробувані ліки в народній медицини.                      ТВАРИНИ.     У традиційних уявленнях народу значне місце   відводилося багатому світу тварин. Особливо популярністю користуються казкові сюжети про різноманітних представників тваринного світу.                     БДЖОЛА.     В   українському   фольклорі   один   із   найулюбленіших   поетичних   образів,   Її   завжди Традиційно   користувалася   великою   шаною;   вважалося,   що   вона   походить   із   раю. Бджолиний мед і віск займали особливе місце у народній медицині, а також в обрядовій атрибутиці.        За давнім переконанням, лише в того водитимуться бджоли, хто від природи наділений врівноваженим характером та доброю вдачею. Приходячи вранці на пасіку, пасічник вітав бджіл спеціальними молитвами або примовками.                       ВОВК.             Завжди   вважався   сміливим,   підступним   і   небезпечним   звіром.   За   народними переказами,   цей   хижак   був   створений   чортом   саме   на   шкоду   людини.   Український фольклор   ,   який   рясніє   численними   легендами   й   казками,   пов'язаний   з   народними уявленнями про вовка, мав сюжет про вовку ляків – людей котрі вміють обертатися вовком або обернених проти своєї волі.                  ВОРОН.      Уявлявся переважно в темному світі і користувався недоброю славою. Вважалося, що каркання ворона над хатою віщує лихо або близьку смерть когось із членів сім'ї. Для того, хто вирушав в дорогу, було поганою прикметою, якщо ворон каркав, повернувшись до нього дзьобом. Аби відвернути нещастя, поспішали сказати: «На свою голову каркай, не на мою».    4.Висновки.    З даної теми,  що ви цікавого узнали. Уважно подивіться навколо себе. Ви бачите, який чудовий навколишній рослинний і тваринний світ. До неї треба ставитися обережно . Люди піклуються про тварин і рослин, бо це обов'язок кожного із нас. Рослини і тварини дають наснагу, життєву силу.         А зараз Ви розповісте нам цікаві легенди про рослин і тварин, які найбільш поширені в нашій Міжгірщені: с                    ЦАРИЦЯ КВІТІВ –ТРОЯНДА.        Її любили з давніх ­ давен .З усього написаного про неї можна створити цілу бібліотеку.    Наприклад: У далекій Індії існує така легенда , вона свідчить про те, що найчарівніша жінка в світі Лакшмі народилася із розквітаючого бутона троянди ,який складався із 108 великих і 1008 дрібних пелюсток. Хранитель всесвіту побачив цю чарівну, що ховалася  у своїй прекрасній колисці , і закохався в неї.   Ще одна поетична легенда  про створення  троянди богинею Флорою. Флора не любила і уникала Амура але вражена його стрілою ,одразу загорілась до нього коханням. Але   тепер   Амур   став   уникати   Флори   .У   великій   печалі,   богиня   створила   квітку   ,яка поєднала в собі смуток і радість.                    БАРВІНОК.               Одного разу Флора  спустилася    на землю й  побачила  фіалку.  Вона  розгладила пелюстки й наділила її ніжним ароматом. Побачивши це, барвінок почав просити Флору чим – набудь вирізнити його від фіалки. Флора відмовила.      ­ Тоді дай мені який – набудь дар, який зрівняв би мене з фіалкою ,­ попросив барвінок. – Я так схожий на неї, але всі люблять її, а мене – ніхто.     ­ Ти будеш квітувати вічно, навіть тоді, коли фіалка відцвіте.     Барвінок просить не відмовити йому й у другому проханні.    ­ Зроби мої квіти більшими, ніж у фіалки.    ­ Добре, я виконаю це, ­ незадоволено відповіла Флора. Флора хотіла вже йти, як барвінок знову просить:     ­ Дай мені ім'я, Флоро. Безіменний я – бродяга.     ­ Ти хочеш перемогти свою скромну сусідку. Тож нехай твоє ім'я буде вираженням твого впертого характеру. Віднині ти називатимешся « первинка – переможець» .