Конспект виховного заходу "Світова велич Т. Г. Шевченка (8-9 клас)

Тема. Світова велич Т. Г. Шевченка. Мета:     розвивати   навички   творчо­пошукової   роботи   восьмикласників,   сприяти формуванню духовних цінностей учнів, виховувати почуття гордості за свою державу і її людей. Методична   мета:   використання   елементів   методу   проеку   для   виховання   духовних цінностей обдарованої особистості. Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка в центрі дошки, виставка фото­картин художника, виставка «Кобзарів», електроні презентації. План години спілкування Вступне слово вчителя.  (Звучить інструментальна композиція Клода Дебюсі» Сценка. (Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Т.Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик). Хлопчик: Матусю, а правда що небо на залізних стовпах тримається? Мати: Так, синку, правда. (Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері) Хлопчик: А чому так багато зірок на небі? Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив. Хлопчик: Бачив, матусю, бачив... Марусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно? Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь­ледь тліє. А коли добра, любить людей, ясно і світло це далеко видно. Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше. Мати: Старайся мій хлопчику. (Гладить його по голові). Тарас: Мені тринадцятий минало.  Я пас ягнята за селом.  Чи то так сонечко сіяло,  Чи так мені чого було?  Мені так любо, любо стало,  Неначе в бога ......  Уже прокликали до паю,  А я собі у бур'яні  Молюся богу... І не знаю,  Чого маленькому мені Тойді так приязно молилось,  Чого так весело було?  Господнє небо, і село,  Ягня, здається, веселилось!  І сонце гріло, не пекло!  Та недовго сонце гріло,  Недовго молилось...  Запекло, почервоніло  І рай запалило.  Мов прокинувся, дивлюся:  Село почорніло,  Боже небо голубеє  І те помарніло.  Поглянув я на ягнята!  Не мої ягнята!  Обернувся я на хати —  Нема в мене хати!  Не дав мені бог нічого!..  І хлинули сльози,  Тяжкі сльози!. Оксанка: Чом же плачеш ти? Ох дурний Тарасе. Не сумуй, ти читаєш найкраще за всіх, Тарасику, а ще, кажуть, найкраще від усіх співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж? Тарас: Еге ж малярем. Оксанка: І ти розмалюєш нашу хату? Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні я не ледащо. Я буду таки малярем. Оксанка: Авжеж будеш! Пройшло   кілька   років,   і   Шевченко   став   художником,   навчався   в Учитель.  Петербурзькій академії мистецтв. Ось як згадують про Шевченка його друзі.  «… вдягався дуже модно. Про зачіску не вельми дбав. Голив вуса, але залишав негусті бакенбарди. Був середнього зросту, але міцної тілесної будови. Широкі плечі, широка талія й легка сутулість надавали його поставі того особливого характеру, що називають "угловатостью"; у руках його не було гнучкості, граційності. На смаглявому обличчі – ледь   помітні   сліди   віспи.   Русявий.   На   перший   погляд,   обличчя   його   видавалося звичайним, але кожного, хто хоч трохи приглядався до нього, чарували невеликі, але виразні сірі очі, що світилися надзвичайним розумом і дивною добротою». (Презентація групи  «Шевченко – художник») Перший екскурсовод . Доброго дня. Запрошуємо вас до заочної екскурсії картинною галереєю Тараса Шевченка.  Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета.  Найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки”, датований самим автором ще 1830 роком. З цієї юнацької роботи   і   розпочалась   творчість   видатного   художника.  Цей   малюнок   він   подарував родині Уварових, про яких згадує в автобіографічній повісті "Художник". У 1832 році Шевченко почав працювати в майстерні В. Ширяєва.  Він  виділявся своєю майстерністю   серед   інших   учнів.   На   щастя,   під   час   одного   з   сеансів   малювання   в Літньому саду в Петербурзі Тарас познайомився з художником Іваном Максимовичем Сошенком. Роботи,    виконані Шевченком ще до навчання в Академії мистецтв,  відмічали члени Товариства заохочення художників. Класи цього товариства Тарас почав відвідувати після зустрічі з Сошенком На вступних екзаменах до Академії мистецтв у Петербурзі    його успіхи привернули увагу зразу ж. Шевченко малює в основному аквареллю, одна з робіт  ­  Портрет пана Енгельгардта.. У   той   же   час   художник   опановує   й   техніку   олійного   живопису.  Шевченко   робить ілюстрації до своїх власних творів. Він не міг не написати портрет улюбленої героїні Катерини, а також Гамалії. (Картини "Катерина» ,  «Гамалія»)  В Академії мистецтв Шевченко опановує техніку гравюри, робить граверні портрети Суворова,   Кутузова..   Він   ілюструє   "Историю   князя   Италийского,   графа   Суворова­ Рымкинского"   для   видання   "Гальванографія",    виконує   гравюру   "Король   Лір", витравлену з допомогою  гальванотехніки. Про нагороди ­ медалі Другий екскурсовод.   У 1843 році поет подорожує Україною, відвідує місця, дорогі його   серцю,   робить   замальовки,   одні   з   них   –  картини  "Селянська   родина",   "Хата батьків у Кирилівці".Україна постала перед поетом з усіма злиднями та гнітом   Олією художник виконав портрет Ганни Закревської, яка йому подобалася.  Весною 1845 року Шевченко знову виїхав на   рідну Україну, тепер надовго, у складі Київської   археологічної   комісії.   Він   подорожував   Київщиною,   Полтавщиною, Поділлям, Волинню, Чернігівщиною.   Створює картини   «У Василівці», «У Києві»  та інші. Творчість Шевченка­художника в останні академічні роки та під час подорожей до України була надзвичайно багатогранна. Не без успіху він виступає і як жанрист, і як пейзажист, нарешті, як майстер портрета. Одночасно він показує свою майстерність і в техніці олійного живопису, акварелі, рисунка й навіть офорта. (Демонструються роботи:  "Аскольдова могила",  акварель; "Видубецький монастир у Києві")  Третій   екскурсовод   Не   покидає   художник   своєї   роботи   і   на   засланні.  Оточений наглядачами   й   шпигунами,   у   нестерпно   тяжких   умовах   поет   продовжує   писати, творити, малювати.  Деколи   жага   до   малювання,   творчості   виливалася   в   малювання   картин   на   стінах вугіллям   або   крейдою.   Деякі   малюнки   та   ескізи   того   періоду   збереглися. ("Казахський хлопчик розпалює грубку"). Весною 1848 року Тарас Григорович взяв участь у Аральській експедиції. Учасники її стали   свідками   пожежі   в   степу.   Шевченко   зробив   начерк   і   акварельний малюнок. (Демонструється робота "Пожежа в степу"). Одного   разу  експедиція   зустріла   одне­єдине   дерево   в   степу   —   джингисагач.  І Шевченко зобразив його на своєму малюнку.   Із  особливою   силою   виявився  талант  Тараса  Григоровича  ,  безсумнівно,  в офорті. Можна з цілковитою впевненістю твердити, що він був мало не першим українським художником,   який   присвятив   себе   цьому   цікавому   напрямку   у   мистецтві   та   досяг високого ступеня досконалості. В останні роки заслання Шевченко створив значну кількість сепій. Вони присвячені міфологічним, історичним, літературним темам, які змістом та ідейною спрямованістю були   співзвучні   настроям   Шевченка.   Вони   свідчать   про   великі   художні   досягнення майстра, його блискучу техніку, широкий творчий творчий діапазон. ( Демонструються роботи "Самаритянка", "Робінзон Крузо") В останній період творчості Шевченко створив галерею цікавих портретів своїх друзів й   знайомих.    Усі   ці   твори   відзначаються   винятковою   простотою   й   разом   з   тим надзвичайною   виразністю,   теплотою   та   задушевністю...  «Портрет   Марії Максимович», виконаний олівцем і крейдою. А ось  портрет Ликери Полусмакової – жінки, яку покохав Шевченко і хотів з нею одружитися. До   останніх   хвилин   свого   життя   Тарас   Григорович   Шевченко   працював   у   своїй майстерні при Академії мистецтв. Буквально в ній він і помер.    Так, 1 ведучий   Талант Шевченка, його допитливість, незвичайна любов до всього рідного, до свого  народу, до своєї культури,  а також освіта, начитаність, праця над собою — все це було ґрунтом для появи геніальних його творів.      2 ведучий   Свої поезії Шевченко писав з надзвичайною легкістю – наче жартома: міг не тільки слухати при цьому розмови присутніх, а й сам брати в них участь.        3   ведучий     Від   виходу   з   друку   першого   видання   «Кобзаря»   і   до   сьогодні   про Шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки статей, розвідок не тільки в Україні, а й по інших країнах світу, що їх навіть не перелічити.  Тому й не дивно, що саме Кобзар видавався найбільше і найчпстіше в нашій країні. (Презентація групи  Віртуальна подорож по "Кобзарях" Т.Г.Шевченка) Звучить пісня на слова Т.Шевченка “Думи мої” 1 учень.   Якби хтось задумав створити рейтинг найвідоміших книг України, у ньому, без сумніву, перед    вів би «Кобзар» Тараса Шевченка. Як і годиться такій славетній книзі, він має безліч перевидань, до наших днів стає центром творчих зусиль багатьох видавців   та   художників,   а   для   письменників   лишається   невичерпним   джерелом літературних   алюзій. «Кобзар»   перевидавався   безліч   разів;   загальний   наклад   книги обраховується мільйонами примірників. Низка творів Шевченка перекладена сотнею іноземних мов. А зі списку людей, котрих так чи інакше зачепила доля у зв’язку із «Кобзарем», певно, можна було б укласти окремий чималенький томик.  Перший "Кобзар"      Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт­Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку   ввійшло   всього   вісім.  Після   видання   цієї   збірки   й   самого   Тараса   Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй». Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар»   мав   найпривабливіший   вигляд:   хороший   папір,   зручний   формат,   чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя   Штернберга:   народний   співак   —   кобзар   із   хлопчиком­поводирем.   Це   не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід   цього   «Кобзаря»,   навіть   урізаного   царською   цензурою,   —   подія   величезного літературного й національного значення. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.      2 учень.     Другий «Кобзар» Тараса Шевченка – видання, яке не вийшло в світ через арешт поета у справі Кирило­Мефодіївського братства.   Це  перша публікація шевченківських раритетів, зібраних в архіві відділу рукописних фондів  інституту літератури ім. Шевченка Академії наук України.     «Кобзар»   1860  року   надруковано   коштами   Платона   Симиренка,   з   яким   Тарас Шевченко   познайомився   під   час   своєї   останньої   подорожі   Україною   в  1859   році   у Млієві. Платон Симиренко — відомий в Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це третє видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Тараса Шевченка.     Четверте видання  «Кобзаря» з'явилося в 1861 році. Збірка Шевченкових віршів, друкована під заголовком «Кобзар», опублікована на сторінках щомісячного журналу «Основа»   за   редакцією   Василя   Бєлозерського,   книги   I–XII.   Текст   надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами (за винятком букви «і», на якій не завжди друкарня могла позначити наголоси з технічних причин). Перша  книга з'явилася за життя Шевченка, а у книзі другій був опублікований некролог поета.  3 учень.  Серед інших видань "Кобзаря" можна назвати  "Кобзарь" 1867 року видання,  "Кобзарь" 1874 року виданий у Москві.  Видання «Кобзаря» 1876 року в Празі, яке, крім поезій, містить спогади письменників, що були особисто знайомими з Т.Г.Шевченком. Раритетне видання «Кобзаря» 1889 року  збереглось в музеї книги. А «Кобзарь» 1908 р. містить передмову І.Франка "Кобзар" 1911 р. видання, Санкт­Петербуг. Перед  вами Кобзарі, які виходили в період з 1922 по 1988 роки.  серед  них – Кобзарі  з ілюстраціями,   життєописом   та   передмовою   Б.Лепкого,  ,   ілюстровані    художніми роботами   самого   автора   ­   Т.Г.   Шевченка,   з   передмовами   Павла   Тичини   та   Олеся Гончара. Станом   на 1985 рік   в Україні збірка   виходила   124   рази   загальним   накладом   понад 8 мільйонів примірників.  Сучасні видання "Кобзаря"       «Кобзар» 2002, 2003 та 2005 року видання. «Кобзар»   2006   року   виданий   у    Санкт­Петербурзі.   Цього   ж  року   видавництво «Корбуш» створило три «Кобзаря». Перший — колекційне видання: шкіряна оправа із золотим тисненням. Друге — доступніше, але теж вишукане. А третє — перекладене англійською. Усі три видання мають малюнки Тараса Григоровича, слайди яких надав Національний музей Т. Шевченка, та всі твори. Після 2006 року кобзарі виходили кожного року. Останній, за нашими даними, вийшов 2012 року. А 8 листопада  2014 року в міському будинку культури Рівного презентували єдину у світі повністю вишиту книгу – "Кобзар" Тараса Шевченка, за  виданням 1840­ого року. 3­кілограмовий фоліант створили місцеві майстрині.  2 ведучий   Шевченко був віртуозом інтимного співу. Мав добрий слух, невеликий, але  гарний голос. Знав безліч українських пісень. Часто співав соло, а свою улюблену  "Зіроньку" виконував так, що загіпнотизовував слухачів. 1 ведучий   Справедливо називають Тараса Григоровича поетом слова, пензля і співу.  Під впливом його живописного слова в нашій уяві постають яскраві картини, образи, а  саме слово звучить, як пісня.  3 ведучий   Тому й належить він до числа наймузикальніших поетів світу. Доказом  цього є дивовижний факт: переважна більшість поетичних творів Великого Кобзаря  дістала друге, музичне життя. 1 учень На тексти й мотиви «Кобзаря» сотні композиторів світу створили близько 500 творів, а весь «Кобзар» нараховує 227 назв. На творчість Шевченка великий вплив мав український фольклор. Особливо близька за формою   до   народних   пісень  його   рання   творчість.   Проте   Шевченко   не   копіював фольклорних зразків, а творчо переосмислював їх, надавав нового звучання. З ліричних віршів   поета   в   народних   пісень   найчастіше   переходили   ті,   в   яких   йшлося   про безталанне життя сироти, наймита­бурлаки, козака, що шукає долі , це ­ "Тяжко­важко в світі жити", "Ой три шляхи широкії", також пісні  про розлуку, тяжку жіночу долю ("Нащо мені чорні брови", "Ой одна я, одна"). Пісні на слова Шевченка, як і народні, мають романсовий характер. Переходили в народнопісенний репертуар і Шевченкові твори пейзажної лірики, уривки з балад і поем, де змальовано одухотворену природу: "Садок вишневий коло хати", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Зоре моя вечірняя"  та інші.  Піснями  ставали його поезії­медитації ("Думи мої ", "Минають дні, минають ночі"). 2 учень.  Нове звучання в народні пісні  вносила політична  лірика Шевченка. Першим почали виконувати як революційну пісню його "Заповіт", а згодом — "Кругом неправда і неволя"  Пісні  на   слова   Шевченка   поширювали   серед   мас   безіменні   самодіяльні   митці   і композитори­професіонали. Деякі  поетові  вірші  стали  піснями  ще за  його  життя  ("Тяжко­важко в світі  жити". "Нащо мені чорні брови» та ін.). У 1860 поезію "Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!" поклав на музику  О. Рубець, 1868 музику до "Заповіту" створив М. В. Лисенко, згодом на цей твір писали музику М. Вербицький, Г. Гладкий, К. Стеценко та інші. Більше   як   80   пісень   на   слова   Шевченка   належить   М.В.   Лисенкові.   Його   традицію продовжили К. Стеценко , Я. Степовий , С. Людкевич  та ін. Більшість   обробок   композиторів­професіоналів   через   репертуарні   збірники,   радіо   , телебачення влилися в народнопісенний репертуар. Збираючи матеріал, ми прослухали багато пісень на слова Тараса Григоровича, але нас здивувало те, що його пісні виконують і сучасні естрадні співаки. Ми пропонуємо вашій увазі пісню «Бандуристе, орле сизий…», а допоможе нам її виконать Ірина Білик. (Тріо учениць виконує пісню) Учитель.  Дякую, дівчатка. Думаю, що й усім вам ця пісня припала до вподоби. Про популярність творів Шевченка свідчать не тільки музичні твори, а і переклади його поезій іноземними мовами..   Літературознавець     Павлин   Свенцицький   писав:     “Хто   не   чував   про   Шевченка? Байрона     розуміють два мільйони англічан,   Гете – мільйон німців, Словацького – півмільйона поляків. Шевченка слухає, розуміє, з ним співає п’ятнадцять мільйонів! Тим він і великий, тим він і вищий понад усіх поетів”. І це дійсно так, бо Шевченко звучить багатьма мовами світу. (Презентація групи про переклади творів Шевченка іноземними мовами) 1 учень.  Твори Шевченка перекладені 52 мовами народів світу.          Як відомо, перше видання «Кобзаря» англійською мовою було здійснене у 1964 році в Канаді Вотсоном Кіркконелом та Костянтином­Генрі Андрусишиним.  В Німеччині прізвище Шевченка згадується в 1843 році. Мається на увазі інформація без підпису про видану в 1841 році в Петербурзі поему Шевченка “Гайдамаки”. У 1862 році в лейпцизькому журналі “Die Gartenlaube” надрукована нова стаття про Шевченка під назвою ”Життя російського поета”, в якій повідомляється про його смерть. Тут же говориться про велику любов Шевченка до України. Це видання присвячене 100­річчю з дня смерті поета. Його ціль ­ дати можливість людям, що не володіють українською мовою, насолодитися поезією Шевченка. Книга, видана в 1964 році містить переклади «Заповіту»  55­тьма мовами народів світу. А взагалі, відомо, що цей вірш має найбільше перекладів. Книги  киргизькою та    вірменською мовами  містять поетичні твори Тараса Шевченка, літературні   статті,   розвідки   про   видатного   сина   України.     Видання   ілюстровані репродукціями живописних та графічних творів. Польською   мовою  видано   повісті  «Близнецы», «Художник», «Капитанша»,  що  були написані Шевченком російською мовою. 2  учень.    Ще одна книга ­ видання   поеми   Кобзаря  «Кавказ»  рідною мовою та в перекладах  двадцятьма мовами народів світу. За   сприяння   Львівського   національного   аграрного   університету   та   Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ у світ вийшов перший примірник «Кобзаря» Т. Шевченка, виданий українською та польською мовами.  2012 року видано «Кобзар» казахською, в'єтнамською та румунською мовами. У цьому році до ювілею письменника в США та в Україні презентують перекладений англійською мовою «Кобзар» Тараса Шевченка. Про це було домовлено під час низки зустрічей радника президента України Ганни Герман у Вашингтоні. Новий переклад зробив багатолітній співробітник «Голосу Америки» Петро Фединський. А   в  Дніпропетровському   національному  університеті   восени  розпочався   конкурс   на кращий   студентський   переклад   поезії   Кобзаря   мовами,  які   вивчають   на   факультеті української та іноземної філології і мистецтвознавства. Для перекладу запропоновано двадцять віршів, серед них «Заповіт», «Реве та стогне...», «Княжна»,   «Плач   Ярославни»,   «Садок   вишневий...»,   «Якби   зострілися   ми   знову». Переклади приймають англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, португальською мовами. 3 учень читає вірш Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»  англійською мовою. 4 учень читає «Заповіт» німецькою мовою. Учитель.   Ось ще кілька цікавих фактів з життя Кобзаря. В Україні Шевченко мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні стовплювалися при вході, і навіть чванькуваті пані, що   інакше   не   розмовляли,   як   по   –   французьки,   очікували   його   появу   з   великою цікавістю. Він був предметом загальної уваги і захоплення. 2 ведучий. Гроші Шевченка не трималися. Маючи великі суми, витрачав їх, сам добре не знаючи, як і куди. Не вмів бути ні ощадливим, ні розпоряджатися грішми. Часто необережно позичав і ставав жертвою ошуканців. Заходячи до міста, завжди брав гроші для   жебраків.   Якось   не   замислюючись,   всунув   у   руку   старцеві   золотого   імперіала. Переляканий небувалою щедрістю, той відмовився від такої суми. 1  ведучий  У   Києві   служниця,   перучи   Шевченкові   хустки,   знайшла   позав’язувані   у вузликах гроші, Поет ніяк не міг пригадати, коли і за яких обставин туди їх заховав. У неділю за ці "дурні якісь гроші" він справив банкет для дітвори з цілої околиці. 3 ведучий.  На свої кошти Шевченко видав і  власний «Буквар». (Група учнів, використовуючи електронну презентацію, повідомляє про Буквар  Т. Шевченка) 1 учень.  Серед небагатьох прижиттєвих видань Т. Г. Шевченка особливе місце посідає  «Букварь   южнорусскій» — остання   його   книга   –   «Буквар   південноруський». книжечка,   укладена Тарасом   Шевченком і   видана   його   коштом   у 1861 році   для початкового   навчання   грамоти   дорослих   українців   рідною   мовою   в безплатних недільних школах. Буквар містить:  абетку друкованих і рукописних літер,   традиційні тексти для читання по складах,  поетові переспіви окремих Псалмів Давидових,  п’ять щоденних молитв, ­ ­ ­ ­ ­ цифри й таблицю множення до 100.   2 учень.  Другу половину книжечки займають:    ­ думи про Олексія Поповича,     ­   про Марусю Богуславку,     ­  а також 13 народних прислів'їв. «Буквар   южнорусскій»   має   такі   розділи:   азбука,   склади,   цифри,   лічба,   текстовий матеріал, на якому вчаться читати. Його справедливо можна вважати новаторським, бо він   значно   відрізняється   від   букварів   того   часу,   що   націлювали   дітей   на   вивчення незрозумілих складів, назв, букв, і заохочує учнів до свідомого читання, осмислення прочитаного. Як уже сказали, Буквар містив фольклорні твори: приказки та прислів’я, народні   думи,   на   яких   Т. Г. Шевченко   прагнув   формувати   юні   душі   майбутніх освічених співвітчизників. Основну частину тиражу Шевченко надіслав своїм приятелям в Україну для продажу учням   недільних   шкіл Києва,Полтави, Чернігова та   інших міст.  Буквар   вийшов відносно великим накладом на кошти, як уже зазначалося, самого автора. Гроші від продажу цієї книги часто йшли на потреби недільних та сільських шкіл. Книга кілька разів перевидавалася. Перед вами на екрані – одне з таких видань.  1 ведучий У росяні вінки заплетені суцвіття До ніг тобі, титане, кладемо, Ми чуємо тебе, Кобзарю крізь століття, Тебе сучасником звемо. 2 ведучий Тарасе, наш Кобзарю, всюди Приходиш нині ти як свій Тебе вітають щиро люди На всій Україні моїй. (Презентація групи  Пам’ятники Шевченкові в Україні й світі) 1 учень. На сьогоднішній день налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном – у 35­ти державах. В Україні найбільше пам’ятників встановлено на Івано­Франківщині – 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області. За кордоном найбільше пам’ятників встановлено у Росії – 30 (10 пам'ятників та 20 меморіальних дошок), Казахстані – 16, США – 9 та Канаді – 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та ін. Перший пам’ятник Т. Шевченку було відкрито у 1881 році до 20­річчя від дня смерті митця   у   м.   Форт   Шевченко   (Казахстан) під   керівництвом   І.О.   Ускова,   який   був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні. В Україні перший пам’ятник Шевченку (його погруддя) було встановлено у Харкові у садибі Алчевських у 1881 році. Починаючи з 1911 року традиційне скульптурне зображення Т. Шевченка – в кожусі та шапці, у похилому віці. З 1990­х років Т. Шевченка почали зображувати у молодому віці. 2 учень   Одним із кращих зразків монументальної Шевченкіани у світі та найкращим пам’ятником Т. Шевченку в Україні вважається пам’ятник, встановлений у Харкові в 1935   році.   Автори   пам’ятника   –   скульптор   Матвій   Манізер   і   архітектор   Йосип Лангбард.   У   плані   монумент   являє   собою   своєрідну   архітектурну   спіраль   з   11­метровим тригранним пілоном з фігурою Тараса Шевченка всередині і виступами по колу, що оточують пілон, на яких розмістились 16 динамічних статуй   які за задумом автора проекту   мали   символізувати   людей   праці   та   їхню   боротьбу   за   свої   права   проти пригноблювачів — від непокірних, бунтарських образів з творів Т. Г. Шевченка до учасників першої російської революції 1905—1907 років та Жовтневої революції 1917 року. Цікавим   також   є   пам’ятник у   Чернігові (1992,   автор   –   Андрій   Чепелик,     лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000). Шевченко тут – молодий та статний франт, яким він і був, навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв. У Дніпропетровську є два пам’ятники великому Кобзареві. Один з них встановлений на Монастирському острові в парку ім. Т.Г.Шевченка в 1958році. Пам’ятник відтворює Шевченка таким, яким він був після повернення із заслання в кінці 50­х років XIХ ст. Другий   пам'ятник   розташований   на   вулиці   Леніна   поруч   з   Дніпропетровським академічним   українським   музично­драматичним   театром   імені   Т.   Г.   Шевченка   та Дніпропетровської   обласною   філармонією.  Відлита   майстрами   ливарного   цеху Дніпровського  машинобудівного заводу, фігура Шевченка, поставлена на невисокий постамент, вдало відтворює образ молодого Шевченка.   Серед   закордонних   пам’ятників   найбільш   цікавими   і   незвичайними   є 3   учень.  аргентинський (Буенос­Айрес, 1971) та італійський (Рим, 1973). На   першому   –   молодий   Шевченко,   в   його   постаті   –   напруження   та   пристрасне звернення   до   людей,   поряд   –   скульптурна   група   «Гайдамаки»,   що   є   своєрідною ілюстрацією до образу поета. Це мистецьке рішення особливо вдале для пам’ятника, що знаходиться   в   іншому   етнічному   середовищі:   супутні   персонажі   містять   додаткову інформацію для глядачів, які мають обмежені знання про Україну, Шевченка, його твори. Автор – Леонід Моложанин. Автор   другого   пам’ятника   Уго   Мацеї одягнув   Тараса   Григоровича   в   римську   тогу, зобразив його трибуном­оратором, який, піднісши руку, звертається до присутніх із полум’яним словом. Таке «переодягнення» – образна констатація того, що Шевченко та його твори належать не лише Україні, а й усьому людству. Пам’ятники Кобзареві є всюди, де є українська діаспора. Наступного року буде зведено пам’ятник в ПАР (Африка), тоді Шевченко буде на всіх континентах. Ще кілька цікавих фактів:    ­ ­  Найвище пам’ятник встановлено на висоті 4200 метрів над рівнем моря на піку Шевченка в Кабардино­Балкарії  найвищий пам’ятник – 7 метрів є в м. Ковель.  1 ведучий. Нас просто не існує без Шевченка. У ньому — уся історія наша, усе буття,  усі мрії.  Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна.  2 ведучий. Уявити себе без Шевченка українцеві — все одно, що без неба над головою. Він — вершина нашого родового дерева.  Для нашого народу – це явище унікальне, неординарне.  Учитель.  На Тарасовій могилі у Каневі в будь­яку пору року ­ свіжі квіти. А я  пропоную, завершуючи нашу годину спілкування,   скласти букет ­ символ нашої  пам'яті, шани, нашої безмірної вдячності. Вплітаючи квітку в букет­вінок,  висловіть  свої думки й почуття  щодо почутого сьогодні: що вас схвилювало, що здивувало, чим  можете гордитися. (Учні прикріплюють паперові квіти біля портрета Т. Г. Шевченка, який  розташований в центрі дошки.) "Світова велич Т.Г. Шевченка" Мета:  розвивати   навички   творчо­пошукової   роботи   восьмикласників,   сприяти формуванню духовних цінностей учнів, виховувати почуття гордості за свою державу і її людей. Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка в центрі дошки, виставка фото­картин художника, виставка «Кобзарів», електроні презентації. Цей конспект може бути використаний і як конспект уроку, і як конспект позакласного заходу. Ми з восьмикласниками проводили годину спілкування. Учні були оєднані в  кілька груп, кожна з яких виконувала певні завдання заздалегідь. Також учні  готували і презентації. Пропоную вам презентацію до виховної години "Світова велич Тараса Григоровича Шевченка". Ця презентація створена групою учнів, яка працювала над питанням "Буквар південноруський". В інших презентаціях розкрито питання: "Шевченко - художник", "Переклади творів Шевченка різними мовами світу", "Віртуальна подорож по "Кобзарях" Т. Г. Шевченка", ,"Пам'ятники Тарасові Шевченку в Україні і світі". Цікавий матеріал про "Кобзарі" нашого поета, його Буквар, пам'ятники. Презентація може бути використана як при проведенні позакласних заходів, так і на уроках української літератури. Пропоную вам презентацію до виховної години "Світова велич Тараса Григоровича Шевченка" (конспект на сайті). Ця презентація створена групою учнів, яка працювала над питанням: "Шевченко - художник". В інших презентаціяхрозкрито питання: "Буквар південноруський", "Пам'ятники Тарасові Шевченку в Україні і світі", "Віртуальна подорож по "Кобзарях" Т. Г. Шевченка","Переклади творів Шевченка різними мовами світу". Цікавий матеріал про "Кобзарі" нашого поета, його Буквар, пам'ятники. Презентація може бути використана як при проведенні позакласних заходів, так і на уроках української літератури.