Критерії оцінки організаційної структури управління
Організаційна структура управління в системі менеджменту постійно змінюється під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ,а
|
також |
результатів |
виробничо-господарської |
діяльності |
підприємств. |
|
Постійними є аналіз та |
оцінювання діючих організаційних структур управління |
|||
з метою їхнього удосконалення.
При оцінці рівня організаційної структури будь-якого підприємства пропонується використовувати такі показники:
1. Коефіцієнт ланковості (ланкою вважаються відділи, бюро, структурні підрозділи, а також окремі спеціалісти,які виконують відповідні функції управління, або їхні частини; до ланок також відносять менеджерів,які здійснюють регулювання та координацію діяльності декількох структурних підрозділів):
Кл= C л.ф. ,
С л.оп.
де Кл – коефіцієнт ланковості; Сл.ф. – фактична кількість ланок на даному підприємстві;
Сл.оп. – оптимальна кількість ланок на підприємстві,яке обране за базовий варіант.
Аналізуючи кількісні дані коефіцієнта ланковості,можна зробити такі висновки:
– якщо коефіцієнт ланковості близький до 1 (зліва чи справа), то кількість ланок на підприємстві, що аналізується, також наближається до оптимальної кількості ланок;
– якщо Кл<1, то це свідчить про ,тещо на даному підприємстві ланки
|
виконують цілу низку певних функцій,що може негативно |
впливати на |
|||
|
діяльність організації в цілому.Виходячи з цього,необхідно |
збільшити |
|||
|
кількість ланок через поділ великих підрозділів на дрібніші; |
|
|||
|
– якщо Кл> 1, ситуація прямо протилежна тій, що описана вище, тобто на |
||||
|
підприємстві |
організаційна |
структура |
занадто |
розга,ланкиужена |
|
високоспеціалізовані; у такій |
ситуації доцільним |
стане об’єднання певних |
||
дрібних ланок у більші, що дозволить коефіцієнту ланковості наблизитись до
1(Кл → 1).
|
2. |
Коефіцієнт централізації управління: |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
Кц= |
|
CТ |
, |
|
|
||
|
|
|
|
|
С м + СТ |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
де Кц – коефіцієнт централізації управління; |
|
|
|||||||||
|
|
СТ |
– кількість працівників топ-менеджменту (вищий рівень управління); |
|||||||||
|
|
С м |
– |
кількість |
працівників |
|
мідл-менеджменту(середній |
рівень |
||||
|
управління). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Чим |
менший |
коефіцієнт |
від |
|
|
одиниці,тимбільший |
ступінь |
|||
|
децентралізації на підприємстві. |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
3. |
Коефіціент територіальної концентрації: |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
Кт.к. = |
|
С П .Т |
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
s |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де Кт.к. – коефіцієнт територіальної концентрації; СП .Т . –кількість підприємств даного типу, які діють в одному регіоні; S – площа даного регіону.
4. Коефіцієнт керованості:
КК= Н К ,
ФК
де Кк– коефіцієнт керованості; Н К – середня норма керованості для управлінців відповідного рівня(для
керівників вищої ланки– 6 – 8 чоловік, в окремих випадках10 – 12, для керівників нижчої ланки – 20 – 25 чол.);
|
|
|
СФ.П . |
|
|
|
де КД – |
Фк – фактичний рівень керованості на підприємстві.
Коефіцієнт керованості свідчить про ефективність використання управлінського персоналу. Так, при значенні Кк<1 на підприємстві відчувається нестача управлінських кадрів, оскільки фактична норма керованості значно
|
розширена. |
Кк>1 свідчить про надто розгалужений управлінський апарат, |
|||
|
оскільки кожен управлінець у своєму підпорядкуванні має невелику кількість |
||||
|
підлеглих. |
|
|
|
|
|
5. Коефіцієнт зайнятості персоналу в апараті управління: |
||||
|
|
КЗ= |
С У |
|
, |
|
|
С ПВП |
|||
|
де К3 – коефіцієнт зайнятості персоналу в апараті управління; |
||||
|
СУ – чисельність апарату управління; |
|
|||
|
СПВП |
– чисельність промислово-виробничого персоналу. |
|||
|
Цей |
показникхарактеризує |
питому |
вагууправлінськогоперсонув |
|
загальній кількості ПВП.
6. Коефіцієнт дублювання функцій:
КД= СФ.П . ,
СФ.З
.
коефіцієнт дублювання функцій;
– кількість функцій, закріплених за декількома підроз ділами;
С Ф.З. – загальна кількість функцій.
Коефіцієнт відображає рівень дублювання функцій в апараті управління підприємством. Чим ближче цей коефіцієнт до1, тим небезпечніша ситуація в апараті управління, оскільки декілька підрозділів виконують одну і ту саму функцію, неефективно витрачаючи ресурси.
|
7. |
Коефіцієнт оперативності управління |
|
|
|
|
|
І |
|
|
|
КО= |
åD ´ d ´ R |
, |
|
|
І =1 |
||
|
|
n |
||
|
|
|
åD ´ R |
|
i=1
де КО – коефіцієнт оперативності управління;
D – встановлений термін виконання відповідних документів; d – питома вага документів певного виду;
R– відставання від прийнятого терміну виконання документів; n – кількість видів документів.
Коефіцієнт оперативності управління характеризує своєчасність виконання документів у апараті управління.
8. Коефіцієнт ефективності організаційної структури управління:
Кеф= РК ,
ВУ
де Кеф – коефіцієнт ефективності організаційної структури; РК – кінцевий результат (ефект), отриманий від функціонування
організаційної структури управління;
ВУ – витрати на управління(фонд оплати праці працівників апарату управління, видатки на утримання офіса,на придбання та ремонт певних засобів, на приймання, аналіз та передавання управлінської інформації тощо);
9. Коефіцієнт ефективності управління:
ВУ
|
КУ= |
ЕКУ |
= |
|
Ф |
|
= |
ВУ |
´ |
Ч ПВП |
, |
|
|
|
|||||||||
|
|
УЧ .П . |
|
|
|||||||
|
|
ЕВ |
|
ФУЧ . П . |
|||||||
|
|
|
|
Ч ПВП |
|
|
|
|
|
||
де КУ – коефіцієнт ефективності управління; ЕКУ – економічність управління; ЕВ – ефективність виробництва; ВУ – витрати на управління;
Ф – сукупна вартість основних і оборотних фондів; УЧ .П . – умовно чиста продукція;
Ч ПВП – чисельність промислово-виробничого персоналу.
10. Інтегрований показник організаційної структури:
|
|
КІНТ=1– |
В1 |
П |
В |
, |
|
|
|
|
|
|
|
У |
´ |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Ф1 |
Ф1 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
О |
|
В |
|
|
|
|
||
|
де КІНТ – інтегрований показник організаційної структури; |
одного |
працівника |
||||||||
|
В1 |
– витрати на управління, що |
припадають |
на |
|||||||
|
У |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
управління; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ПВ – питома вага управлінських працівників у загальній чисельності |
||||||||||
|
працюючих; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ф01 – фондоозброєність (вартість |
основних |
і |
оборотних |
фондів,що |
||||||
|
припадає на одного працюючого); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ФВ1 – фондовіддача (умовно чиста продукція, що припадає на одиницю |
||||||||||
|
основних та оборотних фондів). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо розрахунковий рівень показників свідчить |
про |
неефективність |
||||||||
|
наявної організаційної структури управління,треба |
провести низку заходів |
|||||||||
|
щодо її удосконалення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Скачано с www.znanio.ru
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.