Критерії оцінки організаційної структури управління

  • docx
  • 27.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала Л1-1379.docx

Критерії оцінки організаційної структури управління

 

Організаційна структура управління в системі менеджменту постійно змінюється під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ,а

також

результатів

виробничо-господарської

діяльності

підприємств.

Постійними є аналіз та

оцінювання діючих організаційних структур управління

з метою їхнього удосконалення.

 

При оцінці рівня організаційної структури будь-якого підприємства пропонується використовувати такі показники:

 

1. Коефіцієнт ланковості (ланкою вважаються відділи, бюро, структурні підрозділи, а також окремі спеціалісти,які виконують відповідні функції управління, або їхні частини; до ланок також відносять менеджерів,які здійснюють регулювання та координацію діяльності декількох структурних підрозділів):


 

 

 

 

 

 

 


Кл= C л.ф.  ,

С л.оп.

 

де Кл – коефіцієнт ланковості; Сл.ф. фактична кількість ланок на даному підприємстві;

 

Сл.оп. оптимальна кількість ланок на підприємстві,яке обране за базовий варіант.

 

Аналізуючи кількісні дані коефіцієнта ланковості,можна зробити такі висновки:

 

– якщо коефіцієнт ланковості близький до 1 (зліва чи справа), то кількість ланок на підприємстві, що аналізується, також наближається до оптимальної кількості ланок;

 

– якщо Кл<1, то  це  свідчить  про  ,тещо  на  даному  підприємстві  ланки

виконують   цілу   низку   певних   функцій,що   може   негативно

впливати   на

діяльність   організації   в   цілому.Виходячи   з   цього,необхідно

збільшити

кількість ланок через поділ великих підрозділів на дрібніші;

 

– якщо Кл> 1, ситуація прямо протилежна тій, що описана вище, тобто на

підприємстві

організаційна

структура

занадто

розга,ланкиужена

високоспеціалізовані;  у   такій

ситуації   доцільним

стане   об’єднання   певних

дрібних  ланок  у  більші, що  дозволить  коефіцієнту  ланковості  наблизитись  до

1(Кл → 1).

2.

Коефіцієнт централізації управління:

 

 

 

 

 

 

 

 

Кц=

 

CТ

,

 

 

 

 

 

 

С м  + СТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Кц – коефіцієнт централізації управління;

 

 

 

СТ

– кількість працівників топ-менеджменту (вищий рівень управління);

 

С м

кількість

працівників

 

мідл-менеджменту(середній

рівень

управління).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чим

менший

коефіцієнт

від

 

 

одиниці,тимбільший

ступінь

децентралізації на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

3.

Коефіціент територіальної концентрації:

 

 

 

 

 

 

Кт.к. =

 

С П .Т

 

 

,

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Кт.к. – коефіцієнт територіальної концентрації; СП .Т . –кількість підприємств даного типу, які діють в одному регіоні; S площа даного регіону.

 

4. Коефіцієнт керованості:

КК= Н К  ,

ФК

де Кк– коефіцієнт керованості; Н К середня норма керованості для управлінців відповідного рівня(для

 

керівників вищої ланки– 6 – 8 чоловік, в окремих випадках10 – 12, для керівників нижчої ланки – 20 – 25 чол.);


 

 

 


 

СФ.П .

 

де КД

Фк фактичний рівень керованості на підприємстві.

 

Коефіцієнт керованості свідчить про ефективність використання управлінського персоналу. Так, при значенні Кк<1 на підприємстві відчувається нестача управлінських кадрів, оскільки фактична норма керованості значно

розширена.

Кк>1  свідчить   про   надто   розгалужений   управлінський   апарат,

оскільки  кожен  управлінець  у  своєму  підпорядкуванні  має  невелику  кількість

підлеглих.

 

 

 

 

5. Коефіцієнт зайнятості персоналу в апараті управління:

 

КЗ=

С У

 

,

 

С ПВП

де К3 – коефіцієнт зайнятості персоналу в апараті управління;

СУ   чисельність апарату управління;

 

СПВП

– чисельність промислово-виробничого персоналу.

Цей

показникхарактеризує

питому

вагууправлінськогоперсонув

загальній кількості ПВП.

6. Коефіцієнт дублювання функцій:

КД= СФ.П . ,

СФ.З .

коефіцієнт дублювання функцій;

 

– кількість функцій, закріплених за декількома підроз ділами;

 

С Ф.З.  загальна кількість функцій.

 

Коефіцієнт відображає рівень дублювання функцій в апараті управління підприємством. Чим ближче цей коефіцієнт до1, тим небезпечніша ситуація в апараті управління, оскільки декілька підрозділів виконують одну і ту саму функцію, неефективно витрачаючи ресурси.

7.

Коефіцієнт оперативності управління

 

 

 

І

 

 

КО=

åD ´ d ´ R

,

 

І =1

 

n

 

 

åD ´ R

 

i=1

де  КО – коефіцієнт оперативності управління;

 

D встановлений термін виконання відповідних документів; d питома вага документів певного виду;

 

R відставання від прийнятого терміну виконання документів; n кількість видів документів.

 

Коефіцієнт оперативності управління характеризує своєчасність виконання документів у апараті управління.

 

8.                                        Коефіцієнт ефективності організаційної структури управління:

Кеф= РК  ,

ВУ

де Кеф – коефіцієнт ефективності організаційної структури; РК кінцевий результат (ефект), отриманий від функціонування

організаційної структури управління;


 

 

 


ВУ витрати на управління(фонд оплати праці працівників апарату управління, видатки на утримання офіса,на придбання та ремонт певних засобів, на приймання, аналіз та передавання управлінської інформації тощо);

 

9. Коефіцієнт ефективності управління:

ВУ

КУ=

ЕКУ

=

 

Ф

 

=

ВУ

´

Ч ПВП

,

 

 

 

УЧ .П .

 

 

 

ЕВ

 

ФУЧ . П .

 

 

 

Ч ПВП

 

 

 

 

 

де КУ – коефіцієнт ефективності управління; ЕКУ економічність управління; ЕВ ефективність виробництва; ВУ витрати на управління;

 

Ф сукупна вартість основних і оборотних фондів; УЧ .П . умовно чиста продукція;

 

Ч                                 ПВП  – чисельність промислово-виробничого персоналу.

 

10.                                    Інтегрований показник організаційної структури:

 

 

КІНТ=1–

В1

П

В

,

 

 

 

 

 

У

´

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ф1

Ф1

 

 

 

 

 

 

О

 

В

 

 

 

 

де КІНТ – інтегрований показник організаційної структури;

одного

працівника

В1

–  витрати   на   управління, що

припадають

на

У

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

управління;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПВ      питома  вага  управлінських  працівників  у  загальній  чисельності

працюючих;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ф01      фондоозброєність  (вартість

основних

і

оборотних

фондів,що

припадає на одного працюючого);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФВ1   фондовіддача (умовно  чиста  продукція, що  припадає  на  одиницю

основних та оборотних фондів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо   розрахунковий   рівень   показників   свідчить

про

неефективність

наявної  організаційної  структури   управління,треба

провести  низку  заходів

щодо її удосконалення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Скачано с www.znanio.ru