Лекция по теме: Підприємницькі інтереси та механізм їх реалізації

Лекция по теме:

Підприємницькі інтереси та механізм

їх реалізації

Ознайомлення зі складовими рушійних сил підприєм­ництва дає змогу стверджувати, що головна мета підприємця — отримання прибутку або підприємницького доходу. При більш детальному ознайомленні зі спонукальними мотивами до праці спостерігається намагання підприємця управляти рухом мате­ріальних цінностей, максимізувати дохід та мінімізувати витрати. Він бажає брати участь у розподілі доходу, визначати напрямки його використання. Тобто, підприємець спрямовує свої зусилля на втілення власних задумів таким чином, щоб мати певні форми вираження особистих інтересів як еконо­мічного суб'єкта господарювання.

У чому ж полягає глибинний зміст підприємницького інте­ресу? Яким чином здійснюється його реалізація?

Для відповіді на ці питання доцільно звернутися до вихід­них категорій мотивації — потреб і винагород. Адже підприєм­ницький інтерес ґрунтується на потребах, які започатковують його розвиток, визначають спрямованість. Тісний зв'язок потреб з інтересами характеризує останні як прояв творчої діяльності підприємця, його намагання вдосконалити свої здібності, утвердитися в ринковому середовищі. Це означає, що причини високоефективної діяльності підприємця, як особли­вого соціально-психологічного типу господарника, криються у такому могутньому різновиді, як особистий інтерес.

При цьому необхідно звернути увагу на таку обставину. Для підприємця його трудова діяльність не насаджується ззовні і не протистоїть йому як прояв чужої волі. Це форма прояву власної сутності його як особи, самовираження сенсу підприємницької діяльності. Діяльність підприємця в індиві­дуальній свідомості на рівні сформованої потреби і реалі­зується в самостійних, творчих та новаторських функціях.

У структурі підприємницького інтересу присутня взаємо­дія двох аспектів. Перший — матеріально-мотиваційний, пов'я­заний із ринковою оцінкою діяльності, розмірами винагороди у формі доходу або прибутку. Другий — загальноекономічний, 'пов'язаний із реалізацією індивідуальних здібностей, можли­востями повноцінного втілення потреби у самостійну, ініціа­тивну діяльність.

Здатність підприємця проявляти свої інтереси значною мірою залежить від стану навколишнього ринкового середо­вища. Стан ринку визначається дією конкурентних механіз­мів, закону попиту та пропозиції. Крім того, слід враховувати, що невизначеність результатів, ризикованість дій здатні призвести до певних суперечностей між інтересами підприємця й інтересами суспільства. Наприклад, обмежений попит насе­лення на продукцію та послуги, що запропоновані підприєм­цем, змушує швидко реагувати на зміни потреб споживачів. Знаходження нової ринкової прогалини (тобто тих товарів і послуг, на які виникає попит) може супроводжуватися нама­ганням компенсувати попередні втрати і одержувати прибуток за рахунок підвищеної ціни. Тому для узгодження підприєм­ницьких інтересів з інтересами суспільства особливого значення набуває, по-перше, конкурентно-ринкове середовище, а по-друге — державне регулювання підприємницької діяльності.

Це дозволяє зробити висновок, що для успішної реалізації підприємницького інтересу потрібні сприятливі соціально-економічні та організаційні умови. На цій основі з'являються можливості прояву здібностей до підприємницької діяльності, втілення в ній цілей і потреб, реалізації особистого інтересу. Залежність між загальними умовами формування підприєм­ницького інтересу і формами його реалізації може бути пред­ставлена в табл. 1.

Таблиця 1 - Спонукальні  мотиви підприємницької активності

Слід зазначити, що розгорнута мотивація підприємництва може бути лише за умов розвинутого конкурентного середо­вища. Підприємець реалізує свій інтерес як власник, сприяючи покращанню організації бізнесу. Водночас як управлінець він повинен контролювати розвиток власної справи, здійснювати аналіз прийнятих управлінських рішень, планувати подальшу діяльність.

Якщо підприємець не поєднує функції власника і менед­жера, його економічна заінтересованість і відповідальність обмежена формами та величиною оплати його праці й отри­маного доходу.

Новаторська функція підприємця відзначається взаємо­дією складових мотивації до праці, матеріальних і моральних стимулів. Новатор відрізняється колосальним творчим та інте­лектуальним потенціалом. Він здатний генерувати ідеї в будь-якій сфері підприємницької діяльності під впливом внутрішніх спонукальних мотивів до самовираження власних можливостей. Саме тому поєднання інноваційної, новаторської діяльності та підприємництва дає дуже часто значний «вибуховий» ефект.

Піклування про збереження власного підприємства від банкрутства, намагання творчо розвивати бізнес зумовлюють необхідність капіталізації частини підприємницького доходу — формування резервних та страхових фондів, фондів розвитку виробництва, проведення пошукової діяльності. Це сприяє подальшому інноваційному розвитку підприємництва, вті­ленню задумів і намірів підприємця. Отже, реалізація інтересів підприємців здійснюється через їхню господарську діяльність, спрямованість на максимальний економічний успіх. Однак суттєво важливо, що у підприємця переважають не споживацькі мотиви, а продуктивно-творчі, тобто повернення прибутку знову у виробництво.

Окрім того, прибутковість вкладених коштів в умовах кон­курентно-ринкового середовища досягається через надійне забезпечення потреб споживачів. Тим самим підприємниць­кий інтерес приносить вигоду не лише підприємцям, а й спо­живачам і в цілому суспільству.