Методическое пособие на тему: "Модульные технологии как средство повышения качества обучения"

Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки Луганської Модульні технології як засіб підвищення якості Вище професійне училище №40 облдержадміністрації навчання Методичний посібник Шишкіна Людмила Миколаївна 1 Шишкіна Л.М. Викладач вищої категорії, старший викладач. Модульні технології як засіб підвищення якості навчання:  Методичний  посібник. ­ Алчевськ: ВПУ­40, 2014. –23с. Сьогодні значна увага приділяється впровадженню нових педагогічних технологій, здатних зробити  професійну освіту  гнучкою, комбінованою, проблемною, спрямованою на активізацію та підвищення якості навчання. Однією з технологій, що  забезпечують формування компетентності майбутніх робітників , є технологія модульного навчання. Зміст 2 Вступ……………………………………………………………………………………………………………….. . 4 1. Особливості модульної технології навчання……………………………………………………………………...7 2. Чому модульне навчання називають технологією..……………………………………………………………....8 3. Особливості модульного уроку……………………………………………………………………………………12 4. Алгоритм складання модульного уроку…………………………………………………………………………..13 5. Модульні програми………………………………………………………………………………………………...14 6. Технологічні карти…………………………………………………………………………………………………14 7. Діяльність вчителя при використанні модульної технології……………………………………………………18 8. Значення модульної технології……………………………………………………………………………………21 Висновок  …………………………………………………………………………………………………………..22 Додаток 1.  Методична розробка уроку  виробничого навчання за модульною технологією «Ми страждаємо переоцінкою знань.  Вони ніколи не повинні займати перше і пануюче місце.  Для багатьох людей було б краще, якби вони менше знали, але зате більше робили.  Адже від надмірного достатку знань звичайно дурніють. Нам не вистачає сильних, енергійних людей.  Не будемо забивати голови учнів купою навчального матеріалу і тим самим сприяти формуванню однобічних людей!  Більше простору для вільно розвивається сили! » 3 Дистервег А. У сучасних умовах у період зростання обсягу інформації та знань, накопичених людством, вчителі розуміють, що навчання  Вступ підростаючого покоління повинно бути особистісно ­ орієнтованим. Сьогодні, коли інформація стає стратегічним ресурсом розвитку суспільства з одного боку, а з іншого ­ швидко втрачає свою актуальність, застаріває і вимагає в інформаційному суспільстві  постійного оновлення, стає очевидним погляд на сучасну освіту як на безперервний процес. То означає зміну пріоритетів у  розстановці цілей. Результатом навчання і виховання мають стати вміння знаходити потрібну інформацію і здатність застосовувати її  для самостійного отримання знань. Крім того, необхідно навчити учня брати на себе відповідальність і брати участь у спільному  прийнятті рішень. Це означає перехід з пояснювально ­ ілюстративного методу навчання на діяльний, при якому учень стає активним  суб'єктом навчального процесу. А це значить, необхідно враховувати здібності, потреби, особливості учнів. Навчання має бути  розвиваючим, мотиваційним, диференційованим і т.д. Основними завданнями є: навчання самостійному відбору та використанню  необхідної інформації. Одним із засобів навчання, що дозволяє вирішити ці завдання, є модульне навчання.  Сутність його полягає в тому, що учень самостійно досягає цілей навчально ­ пізнавальної діяльності в процесі роботи над  модулем, який об'єднує цілі навчання, навчальний матеріал із зазначенням завдань, рекомендацій по виконанню цих завдань. Адже  для сьогоднішніх юнаків і дівчат це особливо важливо, бо їх чекає не просте життя, де все треба вміти робити самому. Система модульного  навчання орієнтована не на форсоване проходження навчального матеріалу, а на цілеспрямоване  формування системи знань, розвитку в учнів аналітичного, логічного мислення, критично мислячої самонавчальної особистості. Однак від традиційного розуміння модульного навчання, як блокової ( модульної ) подачі матеріалу (лекція ­ урок вивчення  нового матеріалу; семінар , дослідження , лабораторна робота ­ уроки вдосконалення знань , умінь , навичок; колоквіум , залік ­  контрольні уроки , уроки обліку та оцінки знань і умінь), ми орієнтуємося на багатовимірну модель роботи з навчальною  інформацією на всіх етапах її засвоєння і трансформації . Водночас найважливіші компоненти модульного навчання (алгоритмічний підхід у навчанні, певним чином оформлені  дидактичні матеріали, рейтингова система оцінювання, таксономія навчальних цілей і завдань) є принципово важливими для їх  гармонійного включення в нову технологічну структуру. По суті, всі сучасні освітні технології запозичують один у одного ті чи інші технологічні прийоми . Інтеграція технологій ­  процес закономірний. У технології модульного навчання також використовуються прийоми технологій критичного мислення,  інтерактивного навчання , проектна технологія та ін. 4 Ключовим дидактичним матеріалом в режимі модульного навчання є індивідуальні матриці. Вони видаються кожному учневі і  складаються з алгоритму навчальних завдань , спрямованих на самостійне творче засвоєння навчального матеріалу , створення цілого ряду продуктів учнівської навчальної діяльності, що є конкретним втіленням ідеї портфоліо учня і критерієм для формування його  змісту. Поява модульного методу ­ спроба ліквідувати недоліки наступних існуючих методів професійної підготовки:  спрямованість професійної підготовки на одержання професії загалом, а не на виконання конкретної роботи, що  заважало влаштовуватися на роботу випускникам навчальних закладів;  негнучкість підготовки щодо вимог окремих виробництв і технологічних процесів;  невідповідність підготовки досить сильно диференційованому загальноосвітньому рівню різних груп населення;  відсутність обліку індивідуальних особливостей учнів . техніка активно­ продуктивного читання Інтерактивне навчання техніка  зворотного зв'язку Модульна технологія технологія  рейтингу 5 техніка стиснення інформації технологія визначення мети проектна технологія В даний час в училищі, де я працюю, навчаються учні з різними навчальними можливостями. Лише деякі навчаються на  достатній та високий рівень, є учні з дуже низькими навчальними здібностями, решта ­ учні, яких можна охарактеризувати як "тихих  трієчників ". Тому переді мною постало завдання активізувати діяльність учнів, включити в навчальний процес кожного учня. Я  зрозуміла, що для успішного виконання поставлених завдань найбільш прийнятна саме технологія модульного навчання. Насамперед, мене в цій методиці привернуло те, що кожен учень повинен не тільки отримувати знання, а й вчитися самому добувати їх,  об'єктивно оцінювати себе і свої можливості, працювати самостійно, допомагати товаришеві, вчити спілкуватися з одногрупниками  та дорослими і відповідати за результати свого праці . Я вирішила випробувати цю технологію на уроках  теоретичного та  виробничого навчання. Особливості модульної технології навчання  Модульне навчання професії полягає в послідовному засвоєнні учнем модульних одиниць і модульних елементів. Гнучкість і  варіативність модульної технології професійного навчання особливо актуальні в умовах ринкових відносин при кількісних і якісних  змінах робочих місць, перерозподілі робочої сили, необхідності масового перенавчання працівників. Не можна не враховувати і  фактор короткочасності навчання в умовах прискорених темпів науково ­технічного прогресу. Особливості модульного навчання полягають у тому, що учень частково або повністю самостійно може працювати із  запропонованою йому навчальною програмою, яка містить в собі цільову програму дій, бази інформації й методичне керівництво для  6 досягнення поставлених дидактичних цілей. У цьому випадку функції викладача можуть зміняться від інформаційно ­  контролюючих до консультаційно ­ координуючих. Технологія модульного навчання базується на об'єднанні принципів системного квантування і модульності. Перший принцип  становить методологічну основу теорії «стискання », «згортання» навчальної інформації. Другий принцип є нейрофізіологічної  основою методу модульного навчання. При модульному навчанні немає строго заданого терміну навчання. Він залежить від рівня підготовленості учня, його  попередніх знань і вмінь, бажаного рівня одержуваної кваліфікації. Навчання може припиниться після оволодіння будь­якого  модуля. Учень може вивчити один або кілька модулів і отримати вузьку спеціалізацію або опанувати всіма модулями і отримати  широкопрофильную професію. Для виконання роботи на конкретному підприємстві всі модульні одиниці й модульні елементи можна не вивчати, а тільки ті,  які необхідні для виконання роботи на конкретному робочому місці. З іншого боку, професійні модулі можуть складатися з  модульннних одиниць, які відносяться до різних спеціальностях і різним областям діяльності. Може бути широкопрофільна  професія, пов'язана з використанням однієї і тієї ж виробничої діяльності в різних галузях. Зазначені вище принципи модульної системи професійної освіти дають можливість звернути увагу на такі її позитивні якості:  досягається мобільність знань у структурі професійної компетентності працівника шляхом заміни застарілих модульних  одиниць на нові, які містять нову і перспективну інформацію;  управління навчанням учнів є мінімальним. Це дозволяє вирішити проблеми з майбутнім навчанням і підвищенням кваліфікації робітничих кадрів і фахівців;  завдяки чітким, коротким записам навчальної інформації при конструюванні дидактичних модулів, привчає педагогів і учнів  до короткого висловлення думок і суджень;  час засвоєння інформації, записаної в дидактичному модулі, в порівнянні з традиційними формами надання навчального  матеріалу в 10 ­ 14 разів;  скорочується навчальний курс на на10 ­30 % без втрат повноти викладання й глибини засвоєння навчального матеріалу за  рахунок дії фактора «стискання » і «відхилення» навчальної інформації , зайвої для даного виду робіт або діяльності;  відбувається самонавчання з регулюванням не тільки швидкості роботи, а й змісту навчального матеріалу;  досягається декомпозиція професії (спеціальності) на завершені в цільовому і змістовному відношенні частини (модулів,  блоків), які мають самостійні значення;  можливість навчання декільком професіям на основі засвоєння різних професійних блоків з урахуванням конкретної  виробничої діяльності. Чому модульне навчання називають технологією? 7 Педагогічна технологія з'являється там і тоді, коли в освітній системі чітко виділяється навчальна діяльність учня як системна властивість.  Можливості модульної технології величезні, тому що завдяки їй тут центральне місце в системі «вчитель­учень» займає учень,  а вчитель керує його навчанням ­ мотивує, організовує, консультує, контролює. Модуль ­ цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані навчальний зміст і прийоми навчальної діяльності з оволодіння  цим змістом. Модульний урок дозволяє учням працювати самостійно, спілкуватися і допомагати один одному, оцінювати свою роботу і  роботу свого товариша. При цьому необхідно, щоб кожен учень усвідомив мету уроку, що вивчити і на чому зосередити свою увагу.  Роль вчителя при модульному навчанні зводиться до управління роботою учня. При такій організації він має можливість  спілкуватися практично з кожним учнем, допомагати слабким і заохочувати сильних. Особливість ще й у тому, що в ході уроку учні  отримують багато оцінок ( балів) , які виставляються тільки в зошиті. При цьому виходить, що навіть двійка стає балом. У журнал  виставляються оцінки тільки «вихідного контролю» , який проводиться в кінці вивчення теми. Модульна технологія навчання дозволяє визначити рівень засвоєння нового матеріалу і швидко виявити прогалини в знаннях  учнів. Основними мотивами впровадження в навчальний процес модульної технології служать:  гарантоване досягнення результатів навчання;  паритетне ставлення вчителя та учнів;  можливість роботи в парах, в групах;  можливість спілкування з товаришами;  можливість вибору рівня навчання;  можливість роботи в індивідуальному темпі;  раннє пред'явлення кінцевих результатів навчання;  «м'який» контроль в процесі освоєння навчального змісту.  блочно ­ модульному способі вивчення предмету;  зміні ролі вчителя на уроці ­ він управляє роботою учнів, тобто мотивує, організовує, контролює їх діяльність, проводить  Особливість даної технології полягає в: консультації;  переважання самостійної роботи при вивченні нового матеріалу в навчальній діяльності учнів;  застосуванні нестандартної системи оцінювання, ліквідує у учнів страх перед "двійкою" і дозволяє вчителю оцінювати всіх  учнів; 8 Цінність технології полягає в:  авторському методичному супроводі (технологічні карти за темами, методичні посібники для кожного учня);  багатому авторському дидактичному матеріалі;  створенні умов для ліквідації перевантаження учнів;  наданні учням можливості вибирати свій спосіб навчання з альтернативи. Проектування навчальною діяльністю є характерною ознакою педагогічної технології. Це й відрізняє технологію від методики.  У чому перевага модульної технології перед іншими технологіями:  в модульній технології закладається мета навчання;   враховується   базова   підготовка   навчання   (учні   вміють   читати   в   різних   темпах   і   засвоєння   матеріалу   для   кожного індивідуально);   у учнів є можливість вибрати свій спосіб навчання з альтернативи;   постійний контроль і самоконтроль рівнів знань дозволяє перейти від простих алгоритмів до складніших ­ творчо застосувати знання, отримані при модульному навчанні. І ось тут важливо усвідомити: ефективність процесу навчання буде багато вище, якщо учень зможе вчитися сам, а вчитель керувати   його  навчанням,   мотивувати,   організовувати,   консультувати,   контролювати.   Модульний   урок   тим   і   відрізняється   від звичайного, що хлопці вчаться працювати самостійно, спілкуватися, і допомагають один одному, оцінюють роботу свою і свого товариша. Особлива увага звертається на те, щоб кожен учень усвідомив мета уроку, що і як необхідно сьогодні вивчити, на чому зосередити увагу. 9 Залежно від обсягу навчального матеріалу в модульному навчанні виділяють: Модульне навчання Модульні уроки Модульні програми Модульне планування  навчального матеріалу  (технологічні карти) При організації модульного навчання обов'язково структурування навчального змісту по модулях, концентрований виклад  основного матеріалу теми, визначення завдань для самостійної діяльності кожного учня і групи з урахуванням диференційованого  підходу до учнів з різним рівнем навчально ­ пізнавальних здібностей.  Поняття « модуль » представляє будь­яку автономну, укрупнену частину навчального матеріалу, що складається з кількох  елементів:  навчальна мета (цільова програма);  банк інформації ( власний навчальний матеріал у вигляді навчальних програм);  методичне керівництво;  контрольна робота.    10 Блок ­ група знань і навичок, які учень повинен продемонструвати після його вивчення. Блок встановлює межі, в яких учень  оцінюється, і стандарти , відповідно до яких приходить навчання та оцінка. Сам по собі блок не є навчальною програмою або планом. У свою чергу кожен блок складається з декількох модулів: 1 модуль (1­2 уроки ) ­ усний виклад вчителем основних питань тем, розкриття вузлових понять; при поданні домашнього завдання  звертається увага на:                                                               1 ) теоретичний матеріал;                                                              2 ) випереджаючі завдання;                                                               3 ) виготовлення карток. 2 модуль (2­4 уроки) ­ використання теоретичного матеріалу при виконанні типових вправ: самостійні та практичні роботи, де учні  під керівництвом вчителя працюють з різними джерелами інформації, опрацьовують матеріали тем, обговорюють, дискутують . 3 модуль (1­2 уроки ) ­ попередній контроль знань, повторення і узагальнення матеріалу теми (можлива робота з комп'ютером або  індивідуальні картки завдання, тести різного рівня і т.д.). 4 модуль (1­2 уроки ) ­ контроль знань, учням пропонується контрольна або залікова роботи . Особливості модульного уроку  кожен урок доцільно починати з процедури мотивації ­ це може бути обговорення епіграфу до уроку, використання вхідного  Модульний урок має свої особливості: тесту з самоперевіркою, невеликого графічного диктанту тощо;   цілеспрямоване формування і розвиток прийомів навчальної діяльності.  Навчальний зміст тут ­ засіб для досягнення цілей цього важливого процесу.  Готувати модульні уроки непросто.  Потрібна велика попередня робота:  Ретельно пропрацювати весь навчальний матеріал і кожного уроку окремо.  Виділити головні основоположні ідеї.  Сформулювати для учнів інтегруючу мету ( навчальних елементів НЕ ­ 0 ), де вказується, що до кінця заняття учень повинен  вивчити, знати, зрозуміти, визначити ...  Визначити зміст, обсяг і послідовність навчальних елементів ( НЕ ), вказати час, що відводиться на кожен з них, і вид роботи  учнів.  Підібрати додатковий матеріал , відповідні наочні посібники , ТСО , завдання, тести , графічні диктанти ... 11  Приступити до написання методичного посібника для учнів (технологічна карта) .   Копіювання (через принтер , ксерокопії ) технологічних карт за кількістю учнів у класі. Алгоритм складання модульного уроку:  Визначення місця модульного уроку в темі.  Формулювання теми уроку.  Визначення і формулювання мети уроку і кінцевих результатів навчання.  Підбір необхідного фактичного матеріалу.  Відбір методів і форм викладання та контролю.  Визначення способів навчальної діяльності учнів.  Розбивка навчального змісту на окремі логічно завершені навчальні елементи і визначення мети кожного з них. Навчальних елементів ( НЕ ) не повинно бути багато (максимально 7), але обов'язково наступні:  НЕ ­ 0 ­ визначає інтегруючу мету по досягненню результатів навчання .  НЕ ­ 1 ­ включає завдання з виявлення рівня вихідних знань по темі, завдання з оволодіння новим матеріалам.  НЕ ­ n ­ включає вихідний контроль знань, підведення підсумків заняття (оцінка ступеня досягнення мети уроку), вибір  домашнього завдання (воно має бути диференційованим в залежності від успішності роботи учня на уроці), рефлексію (оцінка себе, своєї роботи з урахуванням оцінки оточуючих). Модульні програми ­ це програма діяльності учнів з вивчення будь­якої теми. Модульні програми 12 Алгоритм дій вчителя щодо складання модульної програми:  Визначення цілей навчання для учнів та їх формулювання.  Відбір змісту.  Розподіл змісту по уроках з урахуванням принципів модульного навчання: 1) визначення вихідного рівня володіння навчальним матеріалом (вхідний контроль);                                 2) блок інформації (теоретичний матеріал теми); відпрацювання змісту навчання (семінари, практикуми,   лабораторні , практичні та творчі роботи);                                 3) контроль засвоєння знань (підсумковий контроль) і корекція помилок у засвоєнні цього змісту.  Підбір літератури для учнів (бажано вказати перелік обов'язкової та додаткової літератури).  Написання модульної програми (бажано друкований матеріал).  Роздруківка модульних програм для кожного учня. Технологічні карти Технологічна карта ­ особлива форма планування навчального матеріалу. Технологічну карту складає вчитель. Вона має  багато спільного з звичайним плануванням. У ній вказується тема, кількість годин на її вивчення, мета навчання, тип уроку, форма  контролю за якістю засвоєння навчального матеріалу і освоєння способів навчальної діяльності. Виділяються основні знання,  загальнонавчальні і спеціальні вміння та навички, що формуються при вивченні теми. • № уроку ­ модуля в розділі ... • № уроку модуля в темі ... Технологічна карта конструювання теми або розділу. 13 • Тема уроку ... • Триєдина мета уроку (теми) ... • Диференційована мета уроку для учня ... • Що повинен знати учень в кінці теми ... • Що повинен уміти учень в кінці теми ... • Формована область розуміння ... • Закріплення і розвиток загально навчальних вмінь і навичок ... • Виховання на матеріалах теми ... • Тип уроку і застосованої педагогічної технології ... • Вид контролю: самоконтроль, взаємоконтроль, експертна оцінка . • Облік контролю • Лист обліку контролю вчитель роздає кожному учневі перед початком уроку (або в кінці вивчення цілого блоку). З цього листу  учень сам виставляє собі оцінку за кількістю набраних ним балів. Прізвище , ім'я учня__________________________________________ № групи_______ Навчальний елемент (етапи роботи) Кількість балів за номерами завдань № 1 № 2 № 3 Разом  ( кількість балів) 14 НЕ ­ 1. Перевірка вивченого  матеріалу. НЕ ­ 2. Вивчення нового  матеріалу НЕ ­ 3. Узагальнення  вивченого матеріалу. НЕ ­ 4. Закріплення. Контроль  Разом: Оцінка: Критерії оцінювання Кількість правильних відповідей Рівень Оцінка Коментарі 19­20 дуже високий 11 Так тримати ! 15 17­19 14­16 10­13 1­9 0 високий достатній середній низький дуже низький 10 Але помилки все­таки були . 9 6 3 1 Ще трохи і буде « 10 » Будьте уважні на уроці ! І про що ви думаєте на уроці . Без коментарів ... Діяльність вчителя при використанні модульної технології Діяльність вчителя в модульному навчанні пов'язана з організацією та управлінням діяльністю учнів з оволодіння навчальним  змістом, що можливо тільки в тому випадку, якщо учні озброєні способами цієї навчальної діяльності: виділення об'єкта і предмета  навчання, опису, пояснення, класифікація і т.д.  Тобто, перш ніж вчити учнів професії на основі модульної технології, необхідно спочатку навчити його вчитися, навчити  пізнавати, а далі в процесі навчання використовувати ці знання  для оволодіння новим змістом. 16 Для роботи з надрукованим модулем учні повинні, перш за все, вміти добре читати. Для ефективного використання цієї  технології необхідно внести зміни у всю систему навчання: у зміст, викладання , навчання. Проблеми, пов'язані із впровадженням модульної технології:  Недостатня підготовка вчителів і їх мотивація на освоєння нових прогресивних технологій.  Великі матеріальні витрати на ксерокопіювання текстів модульних уроків .  Недостатня підготовка учнів до самостійної роботи.  Відсутність принципів узгодження змісту освіти зі способами ( прийомами ) навчальної діяльності.                     Пам'ятка для роботи за  модулем  Пам'ятай , що роботу з навчальними елементами ( НЕ ) необхідно починати з  усвідомленого сприйняття мети, мати її на увазі під час роботи над ( НЕ ) і повертатися до неї в кінці кожного ( НЕ ). У тебе є право отримати консультацію в підручнику, а також у вчителя.  Використовуй це право! Пам'ятай про критерії виставлення оцінки за роботу з предмету,  використовуй їх в самоперевірці і взаємоперевіркою! 17 Робота в парах вимагає взаємоповаги, уваги один до одного,  вміння вислуховувати думку кожного.  Не забувай про це!  Фраза " Робота в парах " означає, що при виконанні цієї роботи тобі доведеться,  якщо не важко, допомогти своєму товаришеві, що сидить поруч,  або звернутися до нього за допомогою. Не поспішай ставити запитання вчителеві: уважно прочитай пояснення до завдання.  Не квапся, думай! Умови результативності:  предметна і методична компетентність вчителя, високий рівень педагогічної культури;   ретельний відбір і підготовка навчального та додаткового матеріалу;   облік базової підготовки навчання дітей, застосування диференційованого підходу;  постійний контроль і самоконтроль рівня знань, що дозволяє переходити від простих алгоритмів до складніших, творчо застосовувати знання, отримані при модульному навчанні. Роль вчителя на модульному уроці ­ управління роботою учнів, а не контроль і тиск як це буває часто. При такій організації уроку педагог має можливість спілкуватися практично з кожним учнем, допомагати слабким і заохочувати сильних. 18 Особливість і в тому, що в ході уроку учні отримують багато оцінок, які виставляються тільки в зошиті. При цьому виходить, що навіть « двійка» перестає бути « вироком» для учня. Отримавши незадовільну оцінку, учень може самостійно доопрацювати матеріал і виправити її. У журналі виставляються оцінки тільки підсумкового тематичного контролю  ( вихідного контролю ), який проводиться наприкінці вивченої теми. Домашнє завдання залежить від якості роботи на уроці. Якщо учень відпрацював всі навчальні елементи і набрав максимальну кількість балів, то для нього домашнього завдання немає. Якщо ж у ході класної роботи допускалися помилки, то рекомендується повторити   той   чи   інший   навчальний   матеріал.   Модульне   навчання   активізує  учнів,   а   тому   бажаючим   пропонуються   завдання творчого характеру (наприклад, скласти кросворд на тему, реферати тощо), за виконання яких оцінка виставляється в журнал. Проводити модульні уроки, а головне ­ готувати їх, звичайно ж, непросто. Потрібна велика попередня робота. Значення модульної технології  Дана технологія ­ стимул для підвищення професійної майстерності вчителя.  Сприяє швидкій адаптації молодих фахівців до роботи в навчальному закладі.  Дозволяє якісно змінити процес навчання, підвищити рівень викладання та рівень навченості учнів.  Можливості модульної технології великі, так як розкривають нові можливості і для учня і для вчителя. Завдяки цій технології центральне місце в системі "вчитель ­ учень " займає учень, який виконує завдання у той відрізок часу і з тим ступенем  розуміння, осмислення і запам'ятовування, яка відповідає його індивідуальним можливостям.  Мотивація навчання підвищує інтерес до предмета, зайнятість кожного учня виключає порушення дисципліни.  Завдання, які підготував вчитель , припускають роботу учня з текстами підручника, довідника, науково ­популярної  літератури; спостереження ; експериментальну роботу.  При виконанні завдань учень може перевірити і оцінити себе, порадитися з товаришем, якщо потрібно посперечатися з ним,  попросити допомоги, проконсультуватися з вчителем. Все це відрізняє модульне навчання від традиційного навчання.  Модульна технологія навчання дозволяє визначити рівень засвоєння нового матеріалу учнями і швидко виявити прогалини в  знаннях. 19  Необхідно проводити моніторинг і діагностування , складати особисті листи обліку контролю, потім порівнювати результати  проходження тим і контрольних робіт з традиційним .  Результати роботи за модульною технологією  такі: збільшився обсяг роботи, з'явилися навички самоконтролю, самооцінки,  покращилася організація праці, частіше працювали в парах, збільшилася накопичуваність оцінок. Висновок Одним з найбільш важливих переваг модульного навчання є тісний взаємозв'язок теоретичних знань та практичних навичок і  вмінь, так  як кожен раз після отримання певного обсягу теоретичної інформації учень відразу ж закріплює її практично. Причому  буде виконувати необхідну дію до тих пір, поки воно не буде добре виходити. При цьому з'являється дуже важлива в процесі  навчання зв'язок теорії з практикою. При перевірці знань учень проходить модульні тести. Якщо результати незадовільні, учень може повторно вивчати необхідний  матеріал до тих пір, поки не будуть досягнуті добрі результати навчання. Це є проявом закону ефекту. Модульна технологія навчання передбачає проведення в один і той же день теоретичних занять та виробничого навчання. Цим  досягається позитивний ефект, тому що не існує розбіжностей у про час між вивченням теорії і виконанням практичних робіт. Тому  в розкладі слід планувати 2.5­3 навчальних дні на тиждень для вивчення спеціального курсу, в яких передбачати 1.5­2 години для  вивчення теорії і 4.5­6 годин ­ для проведення практичних занять. Це дуже важливо , тому що кожна людина володіє різними розумовими здібностями. У предметної системі навчання дуже  високий рівень неуспішності обумовлений саме цим. Припустимо, викладач зацікавив учня певною темою, людина вже повністю  готова до отримання нової інформації , яка добре засвоїться. Але існують ще й інші учні, яким поки ця тема нецікава. У той час,  поки викладач буде намагатися зацікавити (приводити в стан готовності отримати нову дозу інформації)  інших, перший учень  20 стомиться чекати і втратить інтерес до даної теми. Те ж саме можна сказати і про жорсткі часові рамки навчання. Мені відомо безліч випадків, коли учні на початку навчання просто втрачають інтерес до нього, хоча спочатку навчального процесу прагнули до знань.  Причина завжди одна ­ для одних процес вивчення певного матеріалу занадто тривалий і його постійне повторення стомлює , для  інших же занадто мало часу, через що учні починають відставати, їм стає важко наздогнати інших і, нарешті , їм просто набридає ця  вічна гонка , тому вони втрачають будь­який інтерес до навчання.  Модульна технологія навчання дуже важлива в сучасному світі, тому що вона орієнтована на психологічні особливості кожної  особистості. Література 1. Бурцева О.Ю. «Модульна технологія навчання», 1999, № 5. 2. Мікуляк О.П., Матвєєв Г. П., Костюченко М. П. та ін. Модульна технологія навчання ­ Донецьк: ТОВ «Юго­Восток, Лтд»,  2002. ­ 246с.  Селевко Г.К.Современние освітні технології. Москва.: 1998 г. 3. 4. Чошанов М.А. Гнучка технологія проблемно­модульного навчання. Москва.: 1996 г. 5. Шматков Є.В., Коваленко О.Е. Методика професійного навчання. Частина 2. ­ Харків, 2002. ­ 214с. 21