Облік фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю

Облік фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю

Метод оцінки фінансових інвестицій за амортизованою собі- вартістю застосовують до інвестицій, які утримують на підприємстві до їх погашення. Такі інвестиції здійснюються, як правило, способом придбання цінних паперів - облігацій, казначейських зобов’язань та ощадних сертифікатів банку. Після закінчення терміну обігу інвестору буде повернута номінальна вартість придбаного цінного папера.

Отже, амортизована вартість інвестицій - це теперішня вартість бор- гових цінних паперів на момент їх погашення, приведена до номіналу.

У міжнародній практиці передбачено два методи амортизації – прямолінійний та метод ефективної ставки відсотків. У нашій країні перевага віддається останньому, як більш точному й методологічно правильному.

Амортизована собівартість фінансових інвестицій (АСФІ) - со- бівартість фінансових інвестицій з урахуванням часткового їх спи- сання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії): АСФІ = первісна собівартість + (–) накопичена сума амортизації дисконту (премії).

Таким чином, амортизована собівартість визначається способом коригування первісної вартості на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Як зазначалося вище, дисконт (премія) виникає у разі відхилення ринкової вартості облігації від номіналу. Якщо інвестор сплачує більше номіналу, вважається, що боргові зобов’язання придбані з премією, якщо менше – з дисконтом.

Дисконт і премія амортизуються інвестором протягом періоду з дати придбання до дати погашення за методом ефективної став- ки відсотка. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка, що підлягає отриманню.

Нарахування й отримання відсотків за придбаними облігаціями відображається в обліку власником таким чином:

1.  Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»; Кт 732 «Відсотки одержані» – нарахування відсотків.

2.  Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Кт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» – отримання відсотків.

Субрахунок 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам» – це ра- хунок бухгалтерського обліку довгострокових позик і боргових цін- них паперів підприємств, які завдяки основним (пайовим) вкладен- ням інвестор контролює або на діяльність яких справляє істотний вплив.

За дебетом субрахунку 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам» відображається вартість придбаних у пов’язаних осіб довгостроко- вих облігацій, а також надання їм необлігаційних позик у кореспон- денції з рахунками коштів або розрахунків, за кредитом – їх вибуття, зниження вартості чи зменшення заборгованості, в кореспонденції з рахунками розрахунків. Довгострокові фінансові інвестиції на су- брахунку 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам» обліковуються за собівартістю або справедливою вартістю, а облігації – за аморти- зованою собівартістю.

Субрахунок 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам» – це рахунок бухгалтерського обліку довгострокових позик і боргових цінних паперів підприємств, які не є стосовно інвестора дочірніми, асоці- йованими або спільними. Тобто боргові цінні папери виражають позичання грошей. До них належать: комерційні (товарні) векселі, грошові й ощадні сертифікати, довгострокові та інші документаль- но оформлені зобов’язання з терміном виконання понад один рік. Довгострокові фінансові інвестиції на субрахунку 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам» обліковуються за собівартістю або справед- ливою вартістю, а векселі та облігації – за амортизованою собівар- тістю.

Таблиця

Основні господарські операції з обліку інших інвестицій пов’язаним сторонам та інвестицій непов’язаним сторонам