2. Облік руху грошових коштів на валютних рахунках
Валютні рахунки в банках відкриваються підприємствами, що здійснюються зовнішньоекономічну діяльність. Іноземна валюта використовується як засіб платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами. Кошти в іноземній валюті обраховуються окремо по кожній валюті, яка перераховується в національну валюту України. Банк надає підприємству виписки у валюті та гривнях, на підставі яких здійснюються записи у бухгалтерському обліку та доданих до них розрахунково-платіжних документах:
– технічної документації – паспортів на машини й устаткуван- ня, інструкцій з монтажу;
– товарно-супровідної документації – сертифікатів якості, па- кувальних листів, комплектуючих відомостей;
– транспортної, експедиторської та страхової документації – за- лізничних накладних, коносаментів, накладних повітряного, мор- ського, авіаційного та автомобільного транспорту, страхових полісів;
– складської документації – приймальних актів порту, докових розписок про приймання товарів тощо;
– митної декларації – вантажно-митних декларацій, довідок про сплату мита і зборів, податку на додану вартість;
– розрахункової документації – рахунків-фактур, розрахунко- вих специфікацій, перевідних векселів, банківської документації – доручення на оплату, відкриття акредитивів, чекових книжок тощо. Для обліку іноземної валюти на рахунках у банку є доцільним відкрити до субрахунку 321 «Поточний рахунок в іноземній валюті»
такі аналітичні рахунки:
3121 «Валютний рахунок у країні»; 3122 «Валютний рахунок за кордоном»;
3123 «Транзитний валютний рахунок».
Методологічні засади обліку операцій в іноземних валютах ви- значені П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Згідно з П(С)БО 21 операції в іноземній валюті відображують при їх первісному ви- знанні у грошовій одиниці України шляхом перерахунку суми в іно- земній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Валютним курсом є встановлений НБУ курс грошової оди- ниці України до грошової одиниці іншої країни. Внаслідок зміни ва- лютних курсів виникає курсова різниця.
Курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Курсові різ- ниці відображуються в обліку на дату розрахунку із застосуванням монетарних статей на дату балансу. Курсові різниці виникають й об- ліковуються у випадках зміни курсу валют у період між:
– відвантаженням продукції та отриманням платежу;
– отриманням запасів і датою погашення заборгованості поста- чальнику;
– отриманням позик та їх погашенням;
– отриманням векселя та його оплатою;
– видачею коштів на відрядження та отриманням авансового звіту;
– оцінкою окремих видів отриманого майна на дату реєстрації в обліку та оцінкою на дату складання балансу.
Монетарні статті – це статті грошових коштів, а також інших ак- тивів та зобов’язань, які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів.
У бухгалтерському обліку нарахування курсової різниці при збільшенні курсу відображають таким чином:
за рахунками активів: Дт 18, 302, 312, 362;
Кт 714 «Дохід від операційної курсової різниці», 744 «Дохід від не- операційної курсової різниці».
за рахунками зобов’язань:
Дт 945 «Втрати від операційної курсової різниці», 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»;
Кт 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті», 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті», 632
«Розрахунки з іноземними постачальниками».
Зменшення курсу іноземної валюти відображують зворотними проводками:
для рахунків активів – з використанням субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці»;
для рахунків зобов’язань – із використанням субрахунку 714
«Дохід від операційних курсовихо різниць».
Для відображення операцій, здійснених в іноземній валюті, ви- користовують Журнал 1 і Відомість до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти ведеться журнал 1 і відповідні відомості до його, в яких зазначається назва іноземної валюти. Аналітичний облік в іноземній валюті ведеться у гривнях, одночасно, у тій валюті, в якій здійснюється операція.
Записи в Журналі 1 і Відомості можуть здійснюватися за 2–3 дні в хронологічному порядку на основі нагромаджувальних допоміж- них відомостей з наступним перенесенням підсумків оборотів до Журналу 1 і відомостей.
Основою для записів у регістри синтетичного й аналітичного обліку є оброблені виписки банку, в яких за кожною господарською операцією визначається кореспондуючий рахунок.
На субрахунку 313 «Інші рахунки в банках у національній валю- ті» та 314 «Інші рахунки в банках в іноземній валюті» відображують наявність та рух коштів підприємства, що знаходиться на особливих рахунках, в акредитивах, ощадні сертифікати, приватизаційні папе- ри, компенсаційні сертифікати тощо.
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.