Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Організація фінансового обліку знаходиться в компетенції власника підприємства чи уповноваженої ним особи згідно з діючим законодавством та установчими документами. Це означає, що власник чи виконавчий орган, який здійснює керівництво підприємством, несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, збереження документів, регістрів та звітності на протязі встановленого терміну, але не менше трьох років.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку  первинних документів.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підприємствам надана можливість вибирати одну із 4-х форм організації обліку на підприємстві:

1)        введення в штат підприємства посади бухгалтера чи створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

2)     користування послугами спеціаліста по бухгалтерському обліку, який зареєстрований як підприємець без створення юридичної особи;

3)    ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією чи аудиторською фірмою;

4)        самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання звітності безпосередньо власником чи керівником. Дана форма організації бухгалтерського обліку звичайно застосовується на невеликих приватних підприємствах. Цю форму заборонено використовувати на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися (акціонерні товариства, банки, довірчі товариства, інвестиційні фонди, в бюджетних установах тощо).

Підприємство самостійно визначає облікову політику і вибирає форму бухгалтерського обліку.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і надання фінансової звітності.

Згідно з принципом послідовності повинне бути постійне (з року в рік) застосування облікової політики, яка може змінюватися якщо:

-   змінюються статутні вимоги;

-   змінюються вимоги органа, який затверджує П(С)БО;

-    нові положення облікової політики забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової   політики

для:

1)   подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або

операцій;

2)   подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Положення, які необхідно висвітлювати в обліковій політиці підприємства:

1)          межа істотності. Істотною інформацією вважається інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності;

2)     порядок визначення операційного циклу з метою класифікації активів. Операційний цикл – це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції чи товарів, послуг;

3)    порядок визнання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, термінів їх корисного використання, методів нарахування амортизації та ліквідаційної вартості;

4)        порядок визнання нематеріальних активів, термінів їх корисного використання та методів нарахування амортизації з врахуванням норм, встановлених стандартами бухгалтерського обліку;

5)   методи оцінки вибуття запасів;

6)   порядок визначення резервів сумнівних боргів;

7)     необхідність створення резервів для забезпечення майбутніх витрат і платежів (оплата відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов’язань тощо);

8)   перелік і склад статей калькулювання (для управлінського обліку) тощо.

Форма бухгалтерського обліку – певна система облікових реєстрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад та з у рахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Виділяють журнальну, меморіально-ордерну, спрощену, комп’ютерну форми бухгалтерського обліку.

Журнальну форму бухгалтерського обліку рекомендовано вести згідно   з

«Методичними   рекомендаціями   по   застосуванню   регістрів   бухгалтерського обліку» від 29.12.2000 р. №356.

Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності,організаційно-правових форм і видів діяльності, на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів.

Меморіально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку одержала назву від меморіального ордеру, складанням якого завершується обробка документів. Передбачає складання проводок на кожен документ окремою довідкою у меморіальних ордерах. Для здійснення операцій з однаковою кореспонденцією рахунків відкриваються окремі відомості, за якими в кінці  місяця визначаються підсумки й складаються підсумкові меморіальні ордери.

Малі підприємства використовують одну з двох форм ведення бухгалтерського обліку.

а) просту форму бухгалтерського обліку;

б) спрощену форму бухгалтерського обліку.

Проста форма бухгалтерського обліку передбачає використання Журналу обліку господарських операцій і застосовується малими підприємствами з незначним документооборотом (кількістю господарських операцій), які виконують нематеріаломісткі роботи і послуги.

Спрощена форма бухгалтерського обліку використовується суб’єктами малого підприємництва, діяльність яких пов’язана з виконанням матеріаломістких робіт і послуг і які здійснюють більшу кількість операцій. Цю форму використовують підприємства, які мають основні засоби, виробничі запаси, товари і готову продукцію. Вона передбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких регістрах бухгалтерського обліку.

Основними перевагами комп'ютерної форми ведення обліку, порівняно з паперовою, є:

-          вбудовані бухгалтерські знання (у програму закладено правила формування тих чи інших бухгалтерських проводок по господарських операціях, тобто форма бухгалтерського обліку наповнюється специфічними бухгалтерськими знаннями);

-   паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок і показників, що розраховуються за різними методиками);

-   забезпечення отримання необхідної внутрішньої та зовнішньої звітності за вимогою управлінського персоналу (використання комп'ютерної техніки дозволяє отримувати інформацію з бажаним ступенем деталізації у будь-який момент  часу).

Підприємство самостійно розробляє систему і форми управлінського обліку, в якому застосовується більш детальне групування витрат і доходів у розрізі:

-   центрів відповідальності;

-   господарських і географічних сегментів діяльності;

-   видів діяльності;

-   технологічних процесів.

При цьому керівництво підприємства обирає різні методи калькулювання витрат, показники і форми внутрішньої звітності, терміни їх подання.