ПАПЕРОВІ ГРОШИ

Паперові гроши 

Паперові гроші були винайдені в Китаї. Перший раз купюри були випущені в  обіг у 119 р, до н. е. через гостру нестачу металу. Тоді як бор­гові розписки державного казначейства використовувалися квадратні шматочки шкіри білих ланей. У 807 р. були випущені паперові гроші.

Паперові гроші Китаю мали підпис вищих чиновників та червону імператорську печатку. Напис на купюрі обіцяв смертну кару тому, хто спробує підробити паперові гроші, й тому, хто^відмовиться приймати, їх нарівні з мідними.

У Європі при нестачі монет використовувалися шкіряні гроші, але як тимчасовий засіб. Імператор Фрідріх II у 1241 р. розплачувався шкіряними грошима під час облоги, так само чинив до нього венеціанський дот Мисааїл.

У Спарті, крім залізних прутків, використовувалися шматочки шкі­ри з державною печаткою. Подібні гроші існували у глибоку давнину і в Римі, У 1360 р. французький король Іоанн Добрий розплачувався шматочками шкіри із золотими гвіздочками.

У 1575 р. Під час облоги Лейдена городяни виготовляли купюри з обкладинок молитовників. На них зображалися 3 щити: два з латин­ськими буквами, а третій з гербом у вигляді гірського козла. Це вже майже гроші. У Європі першою увела в обіг паперові гроші Швеція (середина XVII ст..) У наступному столітті її приклад наслідувала Франція  у 1769 р. у Росії були випущені асигнації вартістю у 25,50 та 100 рублів.      

Колекціонування паперових грошей називається «боністика». Навіть,    найстаріші купюри коштують не дорожче 10 000  доларів.. Попитом користуються й «місцеві» гроші, що друкувалися у різних областях Росії під час - Громадянської війни. На Далекому Сході, наприклад, купю­ри робили з винних етикеток, проставляючи на них печатку обласної ради.