Питання для роздумів та дискусій
Планом рахунків бухгалтерського обліку, що введений в дію в Україні з 1.01.2000 р., передбачено застосування нових рахунків, що не потрапляють у традиційні класифікації рахунків за їх призначенням і структурою, які запропоновані та освітлені в економічній літературі. Наприклад, рахунки 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрочені податкові зобов'язання".
Активний рахунок 17 "Відстрочені податкові активи" призначено для обліку суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню підприємству
в наступних звітних періодах унаслідок:
- тимчасових різниць між балансовою вартістю активів або зобов'язань і оцінкою цих активів або зобов'язань з метою оподаткування;
- перенесення податкових збитків, невикористаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.
Пасивний рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" призначено для обліку суми податків на прибуток, котрі будуть сплачуватися в наступних звітних періодах унаслідок виникнення тимчасових різниць між балансовою вартістю активів або зобов'язань і оцінкою цих активів з метою оподаткування.
По суті рахунок 17 "Відстрочені податкові активи" використовується, коли сума податку на прибуток, нарахованого відповідно до вимог податкового законодавства, перевищує суму податку на прибуток, що підлягає нарахуванню відповідно до правил бухгалтерського обліку, а рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання", навпаки, використовуються, коли сума податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку перевищує суму податку, визначену згідно з діючим податковим законодавством.
Таким чином, рахунки 17 та 54 призначені в основному для обліку податку на прибуток з тимчасових різниць, що виникають між оподаткованим прибутком та сумою прибутку, яка відбита в бухгалтерському обліку. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Податковим кодексом України, статтею 137.4 з 1 квітня 2011 року також визнано, що датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань). Ураховуючи, що для визнання доходів і витрат у бухгалтерському та
податковому обліку визнається метод нарахувань, то тимчасових різниць між двома видами обліку значно зменшиться. Тому необхідність у використані рахунків 17 та 54 може відпасти. Достатньо буде налагодити аналітичний облік тимчасових різниць, для контролю за ними та більше приділити уваги аналізу постійних різниць між бухгалтерським та оподатковуваним прибутком.
З метою скорішого виходу з економічної кризи в Україні все більше уваги стали приділяти розвитку малого бізнесу. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих активі України з питань регулювання підприємницької діяльності № 523-УІ від 18.09.2008 року законодавець значно розширив параметри віднесення підприємств до категорії малих. Ними стали юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн.
У зв'язку з розширенням кола підприємств, які тепер отримали право бути кваліфіковані як малі, актуальним є питання про вдосконалення спрощеного Плану рахунків.
Про необхідність розширення Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва свідчить факт, що для обліку власного капіталу передбачено рахунок 40 «Власний капітал», на якому пропонується обліковувати та узагальнювати інформацію про статутний, пайовий, додатковий, резервний, несплачений і вилучений капітал.
Тоді виникає питання, як у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва форми № 1-М Баланс відобразити стан власного капіталу за його видами, якщо у формі звітності передбачено 5 строк, у тому числі і нерозподілений прибуток, для якого в спрощеному Плані рахунків виділено окремий рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)». А якщо ще й взяти до уваги той факт, що з 2008 року до складу малих підприємств увійшли і окремі акціонерні товариства, яким необхідно відображати в
балансі і вилучений капітал, то питання реформування спрощеного Плану рахунків постає особливо гостро. Щодо дебіторської заборгованості, то в балансі згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25
«Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» для відбиття інформації про неї потрібна докладна деталізація згідно з запропонованими статтями, тоді як спрощеним планом рахунків облік дебіторської заборгованості пропонується вести на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами».
Використання в обліку доходів тільки одного рахунка 70 «Доходи» не дозволяє підприємствам малого бізнесу, без додаткових зусиль, відображати доходи у формі № 2-м «Звіт про фінансові результати за видами діяльності». Для контролю за доходами та оперативного прийняття управлінських рішень керівництву підприємства потрібна інформація про їх склад. Ось чому ми вважаємо за необхідне розширити перелік рахунків для обліку доходів відповідно до Плану рахунків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, з урахуванням змін і доповнень, які внесені за останні роки.
Підприємствам малого бізнесу надано право самостійного вибору порядку ведення обліку витрат на рахунках бухгалтерського обліку. В той же час, Планом рахунків для суб'єктів малого підприємництва, пропонується узагальнювати їх всього на трьох рахунках. Це рахунок 23 «Виробництво», на якому відображати витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції; а витрати поточного періоду відображати на рахунках 84 «Витрати операційної діяльності» та 85 «Інші витрати».
Необхідно також зазначити, що запропонований для суб'єктів малого підприємництва варіант повного списання протягом року з рахунку 23
«Виробництво» в дебет рахунка 26 «Готова продукція» всіх витрат без оцінки незавершеного виробництва дійсно простий, полегшує роботу, так як не має необхідності щомісячно вираховувати собівартість продукції, але даний варіант викривлює протягом року розрахунки фінансового результату діяльності підприємства.
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.